Постанова № 31889976, 13.06.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1330/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Химинець В.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з'явився,

відповідача: Управління Укртрансінспеції у Закарпатській області - представник - Марканич В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспеції у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 000829 від 08.04.2013 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 13 червня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 червня 2013 року.

22 квітня 2013 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспеції у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 000829 від 08.04.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.

Позивач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. 10 червня 2013 року до Закарпатського окружного адміністративного суд від позивача надійшла заява в якій просить суд розглядати справу за його відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.03.2013 року провівши перевірку, посадовою особою Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області був складений Акт № 089144 від 05.03.2013 року про порушення транспортного законодавства, а саме відсутності ліцензійної картки який складено в одному примірнику всупереч п. 16 , 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.12.2006 року та постанова винесена відносно особи, яка не відповідає його паспортним та реєстраційним даним. Штрафні санкції відповідачем було застосовано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, як необґрунтованих.

Суд зважаючи на доводи викладені у позові, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі обставини по справі, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, приходить до наступних висновків.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований 13.02.2002 року виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області ( а.с.46).

Судом встановлено, що відповідачем згідно завдання на перевірку № 007305 від 05.03.2013 року (а.с.38)було проведено перевірку транспортного засобу марки "Шевроле Авео", номерний знак НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та складено акт № 089144 від 05.03.2013 року на порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", з яким позивач під підпис ознайомився та надав пояснення.

Ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено поняття "рейдова перевірка" (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту);

ліцензійна картка транспортного засобу - документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.12.2006 року державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Відповідно до п. 16 цього Порядку, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансінспекція".

Ст. 39 цього Закону визначено перелік документів для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 28 травня 2013 року направив суду заяву ( а.с.28,29) якою повідомляє що 05 березня 2013 року, в день проведення перевірки він не працював, із-за поломки рації, а в районі базару "Росвигово" знаходився у власних справа, на підтвердження чого надає суду довідку директора Лого-таксі, однак суд критично оцінює дані докази у зв'язку з наступним.

П.п. 21-27 Порядку, затвердж. ПКМ № 1567 від 08.12.2006 , у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 зазн6аченого Порядку. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 даного Порядку.

В судовому засіданні досліджено оригінали матеріалів перевірки, наданих відповідачем. Зокрема, досліджено завдання на рейдову перевірку № 007305 від 05 березня 2013 року для проведення якої, з 05.03.2013 року по 07.03.2013 року направлено Чорней Р.В. головного спеціаліста, Голиш І.М. головного спеціаліста, Садварій І.І. старшого державного інспектора (а.с.38); актом про проведення перевірки посадовими особами Голиш І.М., Чорней Р.В. ( а.с.42) 05 березня 2013 року зафіксовано порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" допущене водієм ОСОБА_1 - відсутність ліцензійної картки, та який містить відібрані за підписом ОСОБА_1 пояснення, що такий на час перевірки не продовжив ліцензію. На (а.с.43) міститься пояснення ОСОБА_1 відібрані 13 березня 2013 року за якими позивач дає пояснення, що не встиг продовжити Ліцензію, яка у нього прострочена і на час відібрання пояснення здав необхідні документи, у зв'язку з чим просить не застосовувати до нього штрафні санкції.

08 квітня 2013 року відповідачем із врахування обставин встановлених в ході перевірки, відібраних пояснень ОСОБА_1, було правомірно винесено постанову за № 000829 про застосування фінансових санкцій до позивача в розмірі 510,00 грн., за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено абзацом 4 частини 1 статті 60 Закону (а.с. 41).

Всі інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовані матеріалами справи. Доводи позивача викладені у позовній заяві, щодо винесення постанови відносно іншої особи ОСОБА_1, є такими, що вказують на помилки допущені відповідачем при винесенні постанови та не спростовують факту вчинення порушення саме цією особою згідно відомостей водія, які зазначені вірно в акті ( а.с.42), відповідають паспортним даним позивача ( а.с.44) та свідоцтву про державну реєстрацію ( а.с.46)

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

У ході розгляду справи представник відповідача довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення, а позивачем не надано докази для спростування порушень, встановлених в ході перевірки.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб"єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов"язані із залученням свідків та проведення судових експертиз. Доказів понесення відповідачем судових витрат не надано.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспеції у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 000829 від 08.04.2013 р. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Скраль