Рішення № 31889485, 13.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13 червня 2013 року Справа № 913/1314/13

Провадження №15/913/1314/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Лактіс", м. Мар'їнка Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 14217 грн. 59 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Горшкальова Н.Г., дов. № 2 від 23.04.2013;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 186 від 05.03.2012 в сумі 13526 грн. 05 коп. та пені у розмірі 691 грн. 54 коп.

Позивач в судове засідання вдруге не прибув, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без участі його представника.

Вказане клопотання судом задовольняється з урахуванням фактичних обставин справ та думки присутнього в судовому засіданні представника відповідача у справі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, внаслідок чого справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору поставки № 186 від 05.03.2012 (а.с. 8 - 10) (далі за текстом - договір) позивач як Постачальник зобов'язався передати, а відповідач як покупець - прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору молочні продукти виробництва позивача в асортименті, зазначеному у Специфікації (Додаток № 3 до договору).

Як встановлено пунктом 3.6 договору, оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 банківських днів з моменту фактичної поставки продукції.

Крім того, відповідно до умов пункту 5.2 договору за порушення строків оплати продукції Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення поставки.

За Специфікацією до договору (а.с. 18) та товарно-транспортними накладними № 65359/4 від 15.11.2012 на суму 3000 грн. 00 коп., № 68234/4 від 29.11.2012 на суму 3776 грн. 05 коп., № 72411/4 від 20.12.2012 на суму 6750 грн. 00 коп. (а.с. 16-18) відповідачем від позивача отриманий обумовлений договором товар на загальну суму 13526 грн. 05 коп., що відповідачем у справі не спростовано.

Поставлений позивачем товар відповідачем оплачений не був, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підставі умов пункту 5.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 691 грн. 54 коп. пені за прострочку оплати товару за період з 12.02.2013 по 25.04.2013 за товарно-транспортною накладною № 65359/4 від 15.11.2012 на суму 3000 грн. 00 коп., за період з 26.02.2013 по 25.04.2013 за товарно-транспортною накладною № 68234/4 від 29.11.2012 на суму 3776 грн. 05 коп., за період з 20.03.2013 по 25.04.2013 за товарно - транспортною накладною № 72411/4 від 20.12.2012 на суму 6750 грн. 00 коп.

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Луганської області від 07.11.2006 порушене провадження у справі № 21/93б про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві обумовленої договором молочної продукції на суму 13526 грн. 05 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом обов'язок з оплати поставленої продукції відповідачем виконаний не був.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 13526 грн. 05 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням введеного ухвалою господарського суду Луганської області від 07.11.2013 у справі № 21/93б про банкрутство ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію, суд доходить висновку про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати поставленої продукції у розмірі 691 грн. 54 коп.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової колегії Вищого господарського суду України від 12.03.2013 у справі за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Дніпропетровськгаз» про стягнення 120884538 грн. 93 коп.

Судові витрати у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівний завод», Луганська область, м. Свердловськ, вул. Заводська, буд. 1, код 00177945, на користь публічного акціонерного товариства «Лактіс», Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Щорса, буд. 16, код 00445104, борг у розмірі 13526 грн. 05 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1636 грн. 82 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 13.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного рішення - 18.06.2013.

Суддя М.О. Москаленко