Рішення № 31888489, 13.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6009/13 13.06.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району

до Концерну "Військторгсервіс" в особі Мукачівської філії Концерну "Військторгсервіс"

про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 28 365,83 грн.

за участю представників:

від прокуратури :Пантюхов О.В. - посвід. № 011863 від 28.10.2012 р.від позивача : не з'явився від відповідача :Дяченко О.І. - представник за довіреністю № 08 від 14.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернувся Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району з позовом до Концерну "Військторгсервіс" в особі Мукачівської філії Концерну "Військторгсервіс" про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 28 365,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор, посилаючись на ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", вказує, що відповідачем порушені умови типових договорів про спільне використання технологічних мереж та про спільне використання води та водовідведення від 01.03.2010 р. в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 28 365,83 грн.

У позові прокурор просив суд стягнути з Концерну "Військторгсервіс" в особі Мукачівської філії Концерну "Військторгсервіс" заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 27 991,99 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.02.2013 р. та заборгованість за послуги з постачання води та водовідведення в розмірі 373,84 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р., а всього - 28 365,83 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2013 р. матеріали вказаної позовної заяви були передані за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Провадження у справі за вказаними позовними вимогами було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2013 р. та призначено до розгляду.

У судовому засіданні прокурор підтримав та обгрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що прокурор не мав права подавати позов в інтересах підприємства, оскільки права держави в спірних правовідносинах не порушені. Також зазначив, що Мукачівська філія Концерну "Військторгсервіс" ліквідується згідно наказу генерального директора № 17 від 02.03.2011 р.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Згідно зі ст.ст. 8, 13 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України є органом державного управління Збройними Силами України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони.

Відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 року №406/2011 "Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України" одним з основних завдань Міністерства оборони України є безпосереднє керівництво Збройними Силами, утримання їх у постійній бойовій готовності, всебічне забезпечення Збройних Сил продовольством, речовим та іншим майном, матеріальними та іншими ресурсами за рахунок коштів державного бюджету.

Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" встановлено, що Міністерство оборони України здійснює управління військовим майном, зокрема, закріплює майно за частинами, приймає рішення щодо розподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України.

Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст.15 Закону України "Про Збройні Сили України", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач - Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району є структурною складовою Міністерства оборони України, яка також утримується за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Отже, підставою представництва в даній справі прокурором інтересів позивачів є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У судовому засіданні встановлено, що 01.03.2010 р. між Самбірською квартирно-експлуатаційною частиною району (виконавець) та відповідачем - Концерном "Військторгсервіс" в особі Мукачівської філії Концерну "Військторгсервіс" (споживач) були укладені типові договори про спільне використання технологічних мереж та про спільне використання води та водовідведення (далі - договори).

Згідно п 1.1 договорів виконавець бере на себе зобов'язання забезпечувати споживача електроенергією, водою та водовідведенням, надавати вказані послуги об'єктам споживача - їдальням, чайним, буфетам - А 1108, м. Дрогобич, А 2847, м. Стрий.

Пунктом 1.2 договорів встановлено, що споживач бере на себе зобов'язання своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.7 договорів рахунки за надані власником послуги щомісячно складаються на підставі встановлених тарифів і пересилаються споживачеві поштою або віддаються представнику споживача на руки. Рахунки або інші платіжні документи виконавця за надані послуги підлягають оплаті споживачем у 5-ти денний термін після їх отримання.

Ці договори набувають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють протягом одного року, а в частині невиконаних зобов'язань - до моменту їх повного виконання. Договори вважаються щорічно продовженими на тих самих умовах, якщо за один місяць до закінчення терміну їх дії жодна із сторін не направить на адресу іншої сторони письмову заяву про припинення дії договорів (п.п. 4.2, 4.3 договорів).

У судовому засіданні встановлено, що у період з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р. позивачем - Самбірською квартирно-експлуатаційною частиною району надавались відповідачу послуги з електропостачання, постачання води та водовідведення, що підтверджується рахунками на оплату, довідками про використання послуг.

Однак, відповідач в порушення умов договору неповністю та несвоєчасно оплачував послуги позивача, в результаті чого у Концерну "Військторгсервіс" в особі Мукачівської філії Концерну "Військторгсервіс" утворилась заборгованість в розмірі 28 365,83 грн.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується рахунками на оплату, довідками про надходження коштів відповідача, актами звірянь, довідкою про фактичну заборгованість за спірний період.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення несплаченої заборгованості за надані послуги з електропостачання по договору про спільне використання технологічних мереж від 01.03.2010 р. за період з 01.01.2012 р. по 01.02.2013 р. в сумі 27 991,99 грн. та за надані послуги по постачанню води та водовідведенню по договороу про спільне використання води та водовідведення від 01.03.2010 р. за період з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р. в сумі 373,84 грн. заявлені правомірно.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги про стягнення несплаченої заборгованості за надані послуги з електропостачання по договору про спільне використання технологічних мереж від 01.03.2010 р. за період з 01.01.2012 р. по 01.02.2013 р. в сумі 27 991,99 грн. та за надані послуги по постачанню води та водовідведенню по договороу про спільне використання води та водовідведення від 01.03.2010 р. за період з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р. в сумі 373,84 грн. підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про ліквідацію Мукачівської філії Концерну "Військторгсервіс" суд зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Мукачівська філія Концерну "Військторгсервіс" станом на 12.02.2013 р. не ліквідована.

До того ж відповідачем у даній справі є головне підприємство - Концерн "Військторгсервіс", а тому процедура ліквідації Мукачівської філії не впливає на розгляд справи по суті.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру: 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року станом на 01.01.2013 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином сума судового збору, яка підлягає стягненню до Державного бюджету України за даним позовом становить 1 720,50 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району до Концерну "Військторгсервіс" в особі Мукачівської філії Концерну "Військторгсервіс" про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 28 365,83 грн. задовольнити.

Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, ідентифікаційний код 33689922) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Завокзальна, 13, ідентифікаційний код 08060912) заборгованість за надані послуги з електропостачання в сумі 27 991 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 99 коп. та заборгованість за надані послуги по постачанню води та водовідведенню в сумі 373 (триста сімдесят три) грн. 84 коп.

Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, ідентифікаційний код 33689922) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 червня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 18 червня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна