Рішення № 31887565, 12.06.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/3180/13-ц

Справа № 2/119/3180/13

119/1559/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Бойко З.О., при секретарі Джалілові А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20029,76 грн. за період з 03 листопада 2009 року по 28 січня 2013 року та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працював у відповідача з 03 вересня 2002 року по 01 жовтня 2008 рік. З 2006 року заробітна плата йому виплачувалася несвоєчасно та не в повному обсязі, крім того при звільненні з роботи розрахунок з ним не був проведений, у звязку з чим він був змушений звернутись до суду. Рішенням Феодосійського міського суду від 03 листопада 2009 року на користь позивача стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 18805,55 грн., компенсація за несвоєчасність виплати заробітної плати з урахуванням приросту споживчих цін в сумі 7338,04 грн., середній заробіток за час затримки проведення розрахунку в сумі 6717,36 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2500,00 грн., а всього 35360,95 грн. Однак, незважаючи на рішення суду та пропозиції Відділу державної виконавчої служби Феодосійського МУЮ виконати зазначене рішення суду у добровільному порядку, повний розрахунок з виплати заробітної плати відповідачем був здійснений лише 28.01.2013 року. У звязку з протиправними діями відповідача щодо несвоєчасної виплати заробітної плати позивачу заподіяна моральна шкода, що виразилася у приниженні та глибоких душевних стражданнях, йому потрібно було докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача середній заробіток за період з 03 листопада 2009 року по 28 січня 2013 року у розмірі 20029,76 грн. та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

До судового засідання позивач не зявився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представника відповідача у судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином. Причин неявки та будь-яких заяв про відкладення слухання справи суду не надав. У звязку з цим, на підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечувала проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Феодосійського міського суду від 03 листопада 2009 року на користь ОСОБА_1 стягнуто з ДП «НДІАУС» заборгованість по заробітній платі в сумі 18805,55 грн., компенсація за несвоєчасність виплати заробітної плати з урахуванням приросту споживчих цін в сумі 7338,04 грн., середній заробіток за час затримки проведення розрахунку в сумі 6717,36 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2500,00 грн., а всього 35360,95 грн. (а.с.3).

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 листопада 2009 року по 28 січня 2013 року, що складає 20029,76 грн.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд не бачить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, позивач повинен довести суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень іншої сторони.

Згідно статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зі змісту ст.ст. 23, 1167 ЦК України вбачається, що для відшкодування моральної шкоди необхідна наявність моральної шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача, наявність вини.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995р. з послідуючими змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Разом з тим, пунктом 5 зазначеної Постанови передбачено, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суду потрібно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, позивач посилається на ті обставини, що у звязку з протиправними діями відповідача щодо несвоєчасної виплати заробітної плати йому заподіяна моральна шкода, що виразилася у приниженні та глибоких душевних стражданнях, крім того йому потрібно було докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Однак, ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які давали підстави вважати, що дії відповідача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем», ЄДРПОУ 16502169 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 листопада 2009 року по 28 січня 2013 року у сумі 20029 (двадцять тисяч двадцять девять) гривень 76 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем», ЄДРПОУ 16502169 судовий збір на користь держави у сумі 229,40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку через Феодосійський міський суд згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя З.О.Бойко