Постанова № 31887174, 16.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 804/4359/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Гетьман С.В. (дов. у справі); Коваленко В.Ю. (дов. у справі); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (далі ТОВ «ЛАН») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі Дніпропетровська МДПІ), в якому просить:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» у вигляді акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» (код ЄДРПОУ 30493822) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро» (код ЄДРПОУ 37374969) за грудень 2011 року, ТОВ «Інтертерра» (код ЄДРПОУ 32677066) за січень, березень 2012 року»;

- визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо встановлення нікчемності правочинів ТОВ «ЛАН» висновками та іншими положеннями акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» (код ЄДРПОУ 30493822) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро»» (код ЄДРПОУ 37374969) за грудень 2011 року, ТОВ «Інтертерра» (код ЄДРПОУ 32677066) за січень, березень 2012 року»;

- зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розірізі контрагентів, задекларованих ТОВ «ЛАН», що відображені в акті №659/221/30466822 від 28.11.2012 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем було складено акт №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро» за грудень 2011 року, ТОВ «Інтертерра» за січень, березень 2012 року». Відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а відтак, останній не мав правових підстав для проведення зустрічної звірки та для винесення акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року, а встановлені звіркою висновки не відповідають дійсним обставинам та є незаконними.

Ухвалою суду від 01.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/4359/13-а та призначено до розгляду у судовому засідані на 09.04.2013 року.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів судовий розгляд справи відкладено на 16.04.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, та просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ТОВ «ЛАН» зареєстроване як юридична особа 20.06.1999 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради №Ю0010911 за адресою: 52012, Дніпропетровська обл.., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Нова, буд. 38.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби №2617 від 24.06.1999 року у Дніпропетровській міжрайонній ДПІ Дніпропетровської області ДПС.

Працівниками Дніпропетровської МДПІ було складено акт №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро»» за грудень 2011 року, ТОВ «Інтертерра» за січень, березень 2012 року».

В акті №659/221/30466822 від 28.11.2012 року відповідач вказує, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що 23.11.2012 року управлінням податкового контролю було здійснено виїзд за податковою та фактичною адресою ТОВ «ЛАН» для вручення листа від 19.11.2012 року №20466/10/226 щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Терра Агро»» за грудень 2011 року, за податковою адресою підприємства ТОВ «ЛАН» не встановлено посадових осіб підприємства.

Крім того, в акті зафіксовано, що відносно угод, укладених ТОВ «ЛАН» з ТОВ «Інтертерра» та ТОВ «Компанія «Терра Агро»» за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, встановлені ознаки відсутності фактичних фінансово-господарських операцій та ймовірно, що договори з контрагентами покупцями згідно з ч.1, 5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 655, ст. 658, ст. 662 та ст. 664 ЦК України є нікчемними. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) ТОВ «ЛАН» за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, які підпадають під визначення норм та вимог ПК України: п. 185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4 ст. 198; за перевіряємий період вбачається, що ці угоди з контрагентами є нікчемними.

На підставі висновків акту до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме: у графі «сума ПДВ платника» відповідачем щодо позивача були внесені відомості про заняття показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року.

Даний факт представником податкового органу в судовому засіданні не заперечувався.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям податкового органу, суд керувався положеннями Конституції України, Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 27.12.10 р. (далі -Порядок №1232), Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України, від 22.04.2011, № 236 (далі - Методичні рекомендації).

Так, положенням п. 73.5 ст. 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зі змісту складеного ДПІ акту вбачається, що відповідачем у ході проведення спірних зустрічних звірок не здійснювалось співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, оскільки такі документи у суб'єкта владних повноважень були відстуні, а саме звірка проведена не була, що підтверджується актом.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

В п. 2 Порядку №1232 визначені підстави для проведення зустрічних звірок, а саме встановлено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. В п. 4 цього Порядку передбачено, якщо запитуваної органом ДПС (ініціатором звірки) інформації не буде, орган ДПС (виконавець звірки) надсилає суб'єкту господарювання завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження. Запит має бути надісланий на адресу суб'єкта господарювання (місце розташування, податкову адресу) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручатися такому суб'єкту (його законному чи уповноваженому представникові) під розписку. А в разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту до суб'єкта господарювання) орган ДПС проводить зустрічну звірку.

Також статтею 73.3 Податкового кодексу України встановлено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України та постанови КМУ від 27 грудня 2010 p. N 1232 передбачається проведення зустрічної звірки у суб'єкта господарювання виключно в межах проведення перевірок інших платників податків.

Отже, аналізуючи вищенаведені положення діючого законодавства, слід зазначити, що податкове законодавство дозволяє податковим органам проводити зустрічну звірку суб'єкта господарювання виключно за наявності хоча б однієї з двох підстав: або, якщо під час перевірки платника податків та зборів (контрагента суб'єкта господарювання) виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій з суб'єктом господарювання, або, якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Вимоги щодо направлення запитів органами державної податкової служби до платників податків чітко визначені п. 73.3 ст. 73 Податковою кодексу України, зокрема, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків: 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної: 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Проведення зустрічних звірок передбачає направлення податковим органом до платника податків відповідного запиту для надання інформації та підтверджуючих її документів.

ТОВ «ЛАН» не отримувало у встановленому законом порядку жодних запитів від податкового органу щодо надання пояснень та документального підтвердження з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року та документів на підтвердження здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим останнє було позбавлено можливості надати первинні документи на адресу ДПІ.

Таким чином, відповідачем був порушений встановлений законом порядок вручення письмових запитів про подання інформації органам державної податкової служби.

Крім того, в акті звірки зазначено, що 23.11.2012 року управлінням податкового контролю було здійснено виїзд за податковою та фактичною адресою ТОВ «ЛАН» для вручення листа від 19.11.2012 року №20466/10/226 щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Терра Агро»» за грудень 2011 року, однак за податковою адресою підприємства ТОВ «ЛАН» не встановлено посадових осіб підприємства.

Проте, належних доказів в підтвердження наведених обставин відповідач суду не надав, а тому у суду виникають сумніви, щодо даних тверджень.

З наявних у справі документів вбачається, що фактична та податкова адреса ТОВ «ЛАН»: 52012, Дніпропетровська обл.., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Нова, буд. 38 не змінювалась і станом на момент проведення зустрічної звірки та подання позову до суду залишилась такоюж. Уся кореспонденція, яка надсилалась судом на цю ж адресу, отримана адресатом.

Доказів звернення податкового органу до Державного реєстратора про внесення змін щодо місцезнаходження юридичної особи (позивача) у відповідності до вимог чинного законодавства суду не надано.

Отже, факт знаходження позивача за його фактичною адресою не спростовано належними та допустимими доказами.

Не відповідають вимогам чинного законодавства України і висновки податкового органу щодо нікчемності укладених між сторонами договорів, оскільки приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215 ЦК України); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. З ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. З ст. 586, ч. З ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. З ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. У разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Укладені між позивачем та контрагентами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямованы на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, за обставин не проведення зустрічної звірки податковий орган в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» не може давати оцінку господарським правовідносинам (правочинам) позивача з його контрагентами тощо, адже звірка не мала місця, будь-які первинні документи недосліджувались.

У випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган повинен прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив.

Факт вчинення відповідачем дій щодо коригування відповідачем в вказаній автоматизованій системі податкових зобов'язань позивача, задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, та податкових зобов'язань за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року підтверджений представником відповідача у ході судового розгляду справи.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1,2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі контрагентів (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу -підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Відповідно до п. 2.21 наказу №266 підсумки перевірко за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки, за наслідками проведеної звірки податкові повідомлення-рішення не примались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем були безпідставно внесено зміни до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих ТОВ «ЛАН» податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року.

Положенням статті 74 ПК України та Наказу ДПА №266 передбачено, що ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведеня перевіроксубєктів господарської діяльності.

Тобто, діями відповідача щодо коригування в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «ЛАН» створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані, задекларовані ТОВ «ЛАН» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця -податкові зобов'язання, а у покупця -податковий кредит на аналогічну суму.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій, які є предметом оскарження.

Від-так, вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в автоматизованій системі показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за лютий, березень 2012 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено правомірності своїх дій щодо проведення зустрічної звірки та складання акту за її результатами, а також не доведено правомірності коригування показників податкової звітності позивача, а тому суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати витрати, понесені позивачем, стягнути на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» у вигляді акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» (код ЄДРПОУ 30493822) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро» (код ЄДРПОУ 37374969) за грудень 2011 року, ТОВ «Інтертерра» (код ЄДРПОУ 32677066) за січень, березень 2012 року»;

Визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо встановлення нікчемності правочинів ТОВ «ЛАН» висновками та іншими положеннями акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛАН» (код ЄДРПОУ 30493822) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Компанія «Терра Агро»» (код ЄДРПОУ 37374969) за грудень 2011 року, ТОВ «Інтертерра» (код ЄДРПОУ 32677066) за січень, березень 2012 року»;

Зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розірізі контрагентів, задекларованих ТОВ «ЛАН», що відображені в акті №659/221/30466822 від 28.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» 103,30 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук