Ухвала суду № 31887033, 10.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/584/13-а

10.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю.С.) від 06.02.13 по справі №801/584/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дерекой" (вул. Першотравнева, 4в, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська, 3, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98403)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дерекой" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення, винесені 05.12.2012 року ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС: № 0000702300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 51664 (п'ятдесят одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 50 копійок, з яких 48391 гривень - основний платіж та 3273,50 гривень - штрафні санкції; № 0000692300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40187 (сорок тисяч сто вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких 37530 гривень - основний платіж та 2657,50 гривень - штрафні санкції.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Дерекой» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби від 05.12.2012р. №0000692300 та №0000702300.

ТОВ Фірма «Дерекой» зареєстрована у якості юридичної особи 16.07.1997 року, та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС з 20.08.1997 року (а.с.83-84 т.с.1).

В періоді що перевірявся, видами діяльності позивача було: виробництво харчових продуктів; виробництво хлібобулочних виробів; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; здавання в оренду власного нерухомого майна; хлібопекарна промисловість; оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; посередницькі послуги при купівлі-продажі товарів народного споживання.

З 12.11.2012 року по 16.11.2012 року посадовими особами відповідача проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ фірма «Дерекой» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з TOB БВП «Строитель-плюс», (ЄДРПОУ 31263808), ПП«Ротонда Торг» (36165656), ПП«Габарит-груп» (ЄДРПОУ 35941644), ПП«Гранд-М» ЄДРПОУ 33581667), ПП«Райс-М» (ЄДРПОУ 33655597), ПП«Грандпродукт» (ЄДРПОУ 34946788), TOB ВТК «Окнополь» (ЄДРПОУ 36070617), TOB«Бренд Строй» ЄДРПОУ 36165567), ПП«Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП«Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), ПП«Добре Місто» код ЄДРПОУ 37081745), ПП«Комманд», (ЄДРПОУ 37081766), ПП«Мобкримторг», (ЄДРПОУ 37081792), ПП«Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП«Нантехімидж» (ЄДРПОУ 37081965), ПП«Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), TOB «Будівельна компанія «Акрополь» (ЄДРПОУ 32841299), ПП«Базис Торг» (36165986), ПП«Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693415), ПП«Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441), TOB«Тонар-Крим», (ЄДРПОУ 37860178), TOB «Кримстройиндустрия» (ЄДРПОУ 32100553), TOB«Аквамарин» (ЄДРПОУ 32836776), ПП«Евроградстрой» (ЄДРПОУ 34836406), ПП«Прима Торг» ЄДРПОУ 37081588),TOB«ТМ-Компані» (ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюсж" (ЄДРПОУ 31095815), КП«Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП«Пан Буд» (ЄДРПОУ 37081614), ПП«Беллатрикс» ЄДРПОУ 37081991), ПП«Севелітстрой» (ЄДРПОУ 55096833), ПП«Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №188/40/22/23432920 від 23.11.2012 року (а.с. 14-50 т.с.1).

В ході перевірки встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 23.11.2012 року ТОВ фірма «Дерекой» мало взаємовідносини з наступними контрагентами із відповідного переліку: ПП «Базіс Торг», ПП «Ротонда Торг», ПП «Визит Торг», КП «Альянс», ПП «Команд», ТОВ «ВТК Окнополь».

За рахунок цих взаємовідносин, підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування було віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 204002 гривень, у тому числі по періодах: за 2009 рік - 16355 гривень, 2010 рік - 29960 гривень, 1 квартал 2011 року - 37920 гривень, 2-4 квартал 2011 рік 112267 гривень, 1 квартал 2012 року - 7500 гривень.

Також, по взаємовідносинах з цими контрагентами позивачем задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 40801 гривень, у тому числі по періодах: за червень 2009 року на 51 грн., жовтень 2009 року у сумі 3220 грн., за червень 2010 року у сумі 2008 грн., за грудень 2010 року у сумі 3984 грн., січень 2011 року у сумі 750 грн., за лютий 2011 року у сумі 2667 грн., за березень 2011 року у сумі 4167 грн., за квітень 2011 року у сумі 9800 грн., за липень 2011 року у сумі 2112 грн., за серпень 2011 року у сумі 130 грн., за вересень 2011 року у сумі 167 грн., за листопад 2011 року у сумі 700 грн., за січень 2012 року у сумі 1500 грн.

Однак, відповідачем отримано акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача від 06.04.2012 року №26/22/37081939 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Визит Торг", від 11.04.2012 року №36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс", від 06.04.2012 року №33/22/3616556 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ротонда Торг", від 06.04.2012 року №32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Комманд", від 06.04.2012 року №10/22/36165986 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Базис-Торг", від 06.04.2012 року №20/22/36070617 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Окнополь".

З цих актів вбачається, що діяльність постачальників ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; в рамках кримінальної справи, порушеної відносно цих підприємств, кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

З урахуванням чого, перевіркою встановлено, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вище наведене відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

- п.3.1 ст.3, п 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз. «г» п.п. 5.39. п.5.3. ст.. 5п.п. 11.2.1 п.11.2 с.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97 - ВР ст..134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 48 455 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2009 року у сумі 64 грн., 2009 рік у сумі 4089 грн., півріччя 2010 року у сумі 2510 грн., 2010 рік у сумі 7940 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 9480 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 25821 грн., у квартал 2012 року у сумі 1575 грн..

Однак з урахуванням с п.102.1 ст.102 ПК України заниження податку на прибуток підприємства склало 48 391 грн. у тому числі по періодах: 2009 рік у сумі 4025 грн., півріччя 2010 року у сумі 2510 грн., 2010 рік у сумі 7940 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 9480 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 25821 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 1575 грн..

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1, ст..185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст 198, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього в сумі 40 801 грн., у тому числі по періодах: за червень 2009 року на 51 грн., за жовтень 2009 грн.. в сумі 3220 грн., за червень 2010 року у сумі 2008 грн., за грудень 2010 року у сумі 3984 грн., січень 2011 року в сумі 750 грн., за лютий 2011 року у сумі 2667 грн., за березень 2011 року у сумі 4167 грн., за квітень 2011 року у сумі 2707 грн., за травень 2011 року у сумі 6833 грн., за червень 2011 року у сумі 9800 грн., за липень 2011 року у сумі 2117 грн., за серпень 2011 року у сумі 130 грн., за вересень 2011 року у сумі 167 грн., за листопад 2011 року у сумі 700 грн, за січень 2012 року у сумі 1500 грн..

Однак з урахуванням п.102.1 ст.102 ПК України заниження податку на додану вартість склало 37530 грн. у тому числі по періодах: за червень 2010 року у сумі 2008 грн., за грудень 2010 року у сумі 3984 грн., січень 2011 року у сумі 750 грн., за лютий 2011 року у сумі 2667 грн., за березень 2011 року у сумі 4167 грн., за квітень 2011 року у сумі 2707 грн.. за травень 2011 року у сумі 2117 грн., за серпень 2011 року у сумі 130 грн., за вересень2011 року у сумі 167 грн., за листопад 2011 року у сумі 700 грн, за січень 2012 року у сумі 1500 грн.

На підставі вказаних висновків акту, ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС 05.12.2012 року винесено податкові повідомлення - рішення № 0000692300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість підприємств усього на суму 40187,50 гривень, з яких 37530 гривень - основний платіж та 2657,50 гривень - штрафні санкції (а.с.53 т.с. 1); № 0000702300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 51664,50 гривень, з яких 48391 гривень - основний платіж та 3273,5 гривень - штрафні санкції (а.с. 51 т.с.1).

Отже, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що в липні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з КП «Альянс».

З наданих позивачем документів вбачається, що КП «Альянс» продавало товар (борошно 1 сорт та олію рослинну), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.

КП «Альянс» продано товар (борошно 1 сорт та олію рослинну) ТОВ Фірмі «Дерекой», на загальну суму 12700,00 грн. у тому числі ПДВ 2116,67 гривень що підтверджується накладною № 1262 від 31.07.2011р. на суму 12700,00 грн., у т.ч. ПДВ 2116,67 грн. (а.с.56 т.с.1);

За фактом отримання товарів (борошна 1 сорт та олії рослинної) КП «Альянс» виписана позивачу податкова накладна № 348 від 31.07.2011 року на загальну суму 12700,00 грн. у тому числі ПДВ 2116,67 гривень (а.с.55, т.с.1).

Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 10000,00 грн. та 2700,00 грн..(а.с.57 т.с.1).

Отриманий від КП «Альянс» товар використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой» на виробництво хлібобулочних виробів, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом-ордером та відомості по рахунку 201 сировини та матеріалу (а.с.98-99 т.с.1)

КП "Альянс" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.26 т.с.2).

18.08.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з КП "Альянс" в сумі - 2116,67 гривень (а.с. 201-203 т.с.1).

Встановлено, що в серпні - вересні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ТОВ «ВТК Окнополь».

З наданих позивачем документів вибачається, що ТОВ «ВТК Окнополь» продавало товар (олію рослинну), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.

Так, ТОВ «ВТК Окнополь» продано товар (олію рослинну) ТОВ Фірмі «Дерекой», на загальну суму 1780,00 грн. у тому числі ПДВ 296,67 гривень, що підтверджується накладними: №964 від 30.09.2011р. на суму 1000,00 грн. у тому числі ПДВ 166,67 грн. (а.с.60 т.с.1); №765 від 31.08.2011р. на суму 780,00 грн. у тому числі ПДВ 130,00 грн. (а.с.106 т.с.1).

За фактом отримання товарів (олії рослинної) ТОВ «ВТК Окнополь» виписані податкові накладні на загальну суму 1780,00 грн. у тому числі ПДВ 296,67 гривень: №84 від 30.09.2011р. на суму 1000,00 грн. у тому числі ПДВ 166,67 грн. (а.с.59 т.с.1); №83 від 31.08.2011р. на суму 780,00 грн. у тому числі ПДВ 130,00 грн. (а.с.105 т.с.1).

Отриманий товар оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 10000,00 грн. та на суму 780,00грн.(а.с.102 , 107 т.с.1).

Отриманий від ТОВ «ВТК» Окнополь» товар використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой» на виробництво хлібобулочних виробів, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом-ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.103-104 , 108-109 т.с.1)

ТОВ «ВТК» Окнополь» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.25, т.с.2).

20.09.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ТОВ «ВТК» Окнополь» в сумі - 130,00 гривень (а.с. 204-206 т.с.1).

19.10.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ТОВ «ВТК» Окнополь» в сумі - 166,67 гривень (а.с. 207-209 т.с.1).

Встановлено, що в січні 2012 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Комманд».

З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Комманд» продавало товар (борошно житнє, цукор та сіль), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.

Так, ПП «Комманд» продано товар (борошно житнє, цукор та сіль) ТОВ Фірмі «Дерекой» на загальну суму 9000,00грн. у тому числі ПДВ 1500,00грн. що підтверджується накладною № 176 від 31.01.2012р. на суму 9000,00 грн. у тому числі ПДВ 1500,00 грн. (а.с.112 т.с.1);

За фактом отримання товарів (борошно житнє, цукор та сіль) ПП «Комманд» виписана 31.01.2012 року податкова накладна № 350 на загальну суму 9000,00 грн. у тому числі ПДВ 1500,00 гривень (а.с.111, т.с.1).

Отриманий товар оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальним чеком на суму 9000 грн..(а.с.113 т.с.1).

Отриманий від ПП «Комманд» товар використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой» для виробництва хлібобулочних виробів, що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.114-116 т.с.1)

ПП «Комманд» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.24, т.с.2).

15.02.2012 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2012 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Комманд» в сумі - 1500,00 гривень (а.с. 213-216 т.с.1).

Встановлено, що в жовтні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Визит Торг».

З наданих позивачем документів вибачається, що ПП «Визит Торг» продавало товар (масло рослинне), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.

Так, ПП «Визит Торг» продано товар (масло рослинне) ТОВ Фірмі «Дерекой» на загальну суму 4200,00грн. у тому числі ПДВ 700,00 грн. що підтверджується накладною №1380 від 31.10.2011р. на суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 грн. (а.с.118 т.с.1).

За фактом отримання товарів (масло рослинне) ПП «Візіт Торг» виписана податкова накладна на загальну суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00грн.: №199 від 31.10.2011р. на суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 грн. (а.с.117 т.с.1).

Отриманий товар оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальним чеком на суму 4200 грн..(а.с.119 т.с.1).

Отриманий від ПП «Визит Торг» товар використано у господарській діяльності ТОВ Фірми «Дерекой», що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом-ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.120-122 т.с.1)

ПП «Визит Торг» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.21,т.с.2).

17.11.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Визит Торг» в сумі - 700,00 гривень (а.с. 210-212 т.с.1).

Встановлено, що в жовтні 2009 року , грудні 2010 року та січні 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Ротонда Торг».

З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Ротонда Торг» продавало товар (борошно житнє, солод темний, борошно в/г, цукор, сіль, покращувач - можемікс), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачувала його придбання.

ПП «Ротонда Торг» продано товар (борошно житнє, солод темний, борошно в/г, цукор, сіль, покращувач -можемікс), на загальну суму 59769,00 грн. у тому числі ПДВ 9961,500 гривень що підтверджується видатковими накладними: №1962 від 26.10.2009р. на суму 19320,00 грн. у тому числі ПДВ 3220,00 грн. (а.с.132 т.с.1); №1623 від 30.06.2010р. на суму 12045,00 грн. у тому числі ПДВ 2007,50 грн. (а.с.124 т.с.1); №3896 від 29.12.2010р. на суму 23904,00 грн. у тому числі ПДВ 3984,00 грн. (а.с.135 т.с.1); №182 від 21.01.2011р. на суму 4500,00 грн. у тому числі ПДВ 750,00 грн. (а.с.140 т.с.1);

За фактом отримання товарів (борошно житнє, солод темний, борошно в/г, цукор, сіль, покращувач-можемікс) ПП «Ротонда Торг» виписано податкові накладні на загальну суму 59769,00 грн. у тому числі ПДВ 9961,50 гривень: № 1962 від 26.10.2009р. на суму 19320,00 грн. у тому числі ПДВ 3220,00 грн. (а.с.131 т.с.1); №1623 від 30.06.2010р. на суму 12045,00 грн. у тому числі ПДВ 2007,50 грн. (а.с.123 т.с.1); № 3896 від 29.12.2010р. на суму 23904,00 грн. у тому числі ПДВ 3984,00 грн. (а.с.134 т.с.1); № 182 від 21.01.2011р. на суму 4500,00 грн. у тому числі ПДВ 750,00 грн. (а.с.141 т.с.1).

Отриманий товар оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 980 грн.,1065,00 грн., 1065,00 грн., 10000,00 грн., 9320,00 грн., 3904,00 грн., 10000,00 грн., 10000,00 грн., 4500,00 грн.,.(а.с.119, 133, 136, 142, т.с.1).

Отриманий від ПП «Ротонда Торг» товар використано у господарській діяльності ТОВ Фірма «Дерекой», що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом - ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.126-130,137-139, 143-145 т.с.1)

ПП «Ротонда Торг» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ (а.с.22, т.с.2).

Встановлено, що ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» в сумі - 3220,00 гривень .

19.07.2010 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг»в сумі - 2007,50 грн. (а.с. 177-179 т.с.1).

19.01.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» в сумі - 3984,00 грн. (а.с. 180-181 т.с.1).

18.02.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» в сумі - 750,00 грн. (а.с. 183-185 т.с.1).

Встановлено, що з лютого по червень 2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» мала господарські взаємовідносини з ПП «Базис Торг».

З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Базис Торг» продавало товар (борошно першого готунку, борошно житнє, цукор, сіль, яйце, олію рослинну), а ТОВ Фірма «Дерекой» купувала зазначений товар та оплачував його придбання.

Так, ПП «Базис Торг» продано товар (борошно першого готунку, борошно житнє, цукор, сіль, яйце, олію рослинну) на загальну суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 гривень що підтверджується видатковими накладними: № 220 від 23.02.2011р. на суму 16000,00 грн. у тому числі ПДВ 2666,67 грн. (а.с.147 т.с.1); № 99 від 28.03.2011р. на суму 25000,00 грн. у тому числі ПДВ 4166,65 грн. (а.с.152т.с.1); № 403 від 29.04.2011р. на суму 16243,56 грн. у тому числі ПДВ 2707,26 грн. (а.с.159 т.с.1); № 4499 від 31.05.2011р. на суму 41000,00 грн. у тому числі ПДВ 6833,33 грн. (а.с.165 т.с.1); № 562 від 30.06.2011р. на суму 58800,00 грн. у тому числі ПДВ 9800,00 грн. (а.с.171 т.с.1).

За фактом отримання товарів (борошно першого готунку, борошно житнє, цукор, сіль, яйце, олію рослинну) ПП «Базис Торг» виписані податкові накладні на загальну суму 4200,00 грн. у тому числі ПДВ 700,00 грн. : №220 від 23.02.2011р. на суму 16000,00 грн. у тому числі ПДВ 2666,67 грн. (а.с.146 т.с.1); №80 від 28.03.2011р. на суму 25000,00 грн. у тому числі ПДВ 4166,65 грн. (а.с.151т.с.1); № 96 від 29.04.2011р. на суму 16243,56 грн. у тому числі ПДВ 2707,26 грн. (а.с.158 т.с.1); № 68 від 31.05.2011р. на суму 41000,00 грн. у тому числі ПДВ 6833,33 грн. (а.с.164 т.с.1); № 78 від 30.06.2011р. на суму 58800,00 грн. у тому числі ПДВ 9800,00 грн. (а.с.170 т.с.1);

Отриманий товар оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується фіскальними чеками на суму 10000,00 грн., 6000,00 грн., 5000,00 грн., 10000,00 грн., 10000,00 грн., 10000,00 грн., 6243,56 грн., 88000,00 грн., та виписками по рахунку в сумі 41000,00 грн., 50000,00 .(а.с.119, 153, 160, 172-173, т.с.1).

Отриманий від ПП «Базис Торг» товар використано у господарській діяльності ТОВ Фірми «Дерекой», що підтверджується попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції та журналом-ордером та відомості по рахунку 201сировини та матеріалу (а.с.149-150, 154-157,161-163, 167-169, 174-176 т.с.1)

ПП «Базис Торг» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ.

17.03.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 2666,67 гривень (а.с. 186-188, т.с.1).

19.04.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 4166,67 гривень (а.с. 189-191, т.с.1).

19.05.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 2707,26 гривень (а.с. 192-194, т.с.1).

17.06.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 6833,33 гривень (а.с. 195-197, т.с.1).

18.07.2011 року ТОВ Фірма «Дерекой» подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 9800,00 гривень (а.с. 198-200 т.с.1).

03.02.2011 року позивачем подано до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 року (а.с. 29-32, т.с. 2).

03.11.2010 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року (а.с. 32-33, т.с. 2).

27.07.2010 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року (а.с. 34-35, т.с. 2).

27.04.2010 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року (а.с. 36-37, т.с. 2).

26.10.2009 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року (а.с. 38-39, т.с. 2).

02.02.2010 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (а.с. 40-42, т.с. 2).

07.05.2012 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року (а.с. 43-47, т.с. 2).

08.11.2011 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 - 3 квартали 2011 року (а.с. 50-57, т.с. 2).

05.05.2011 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року (а.с. 58-59, т.с. 2).

04.08.2011 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року (а.с. 60-67, т.с. 2).

30.01.2012 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року (а.с. 68-75, т.с. 2).

Відповідач вважає ці господарські операції між позивачем та його контрагентами нікчемними, оскільки перевіркою встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер.

Встановлено, що предметом перевірки діяльності позивача, щодо якої було встановлено порушення податкового законодавства та донараховано податкові зобов'язання був в тому числі період з 2009 по 2010 роки, коли порядок формування податкового кредиту було визначено Законом України "Про податок на додану вартість", а порядок формування валових витрат, - Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Станом на 2009-2010 рік вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Щодо неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин.

У 2009-2010 роках порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України.

Відповідачем при проведенні перевірки також встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства в 2011-2012 роках.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Колегією суддів досліджені первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання у ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" , ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд" та ПП "Окнополь" товарів, оприбуткування цих товарів в бухгалтерському обліку, їх використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цього товару до валових.

Відносно формування позивачем за рахунок цих взаємовідносин податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Судова колегія звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України.

Судом досліджені документи позивача, які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів від ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс", ПП "Ротонда Торг", ПП "Комманд", ПП "Окнополь" та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Позивач має виробничі потужності, для здійснення своєї господарської діяльності, про що свідчать договір купівлі-продажу нежилого майна серії ААЕ №151307 від 21.05.1997 року, документи на нерухоме майно та документи на транспортні засоби (а.с.2-20 т.с. 2)

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальниками не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Сумуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а винесені на підставі акту перевірки від 23.11.2012 року податкові повідомлення - рішення від 05.12.2012 року №0000692300 та № 0000702300 є протиправними та підлягають скасуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.13 по справі №801/584/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко