Постанова № 31886779, 13.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р. Справа № 804/531/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Доколенко В.М. (дов. у справі); Коваленко Ю.В. (дов. у справі); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дніпро" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дніпро» ( далі ТОВ «Агрофірма Дніпро») звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі Дніпропетровська МДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 13.12.2012 року №0000022260 на суму 72 560,00 грн.; стягнути з Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дніпро» судовий збір у розмірі 725,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 року №0000022260 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дане рішення відповідачем було прийнято на підставі того, що податковим органом було встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «Агрофірма Дніпро» з ТОВ «Агрохімресурс», що є порушенням ст.ст.203, 215, 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ТОВ «Агрохімресурс»; Між ТОВ «Агрофірма Дніпро» та ТОВ «Агрохімресурс» було укладено договір купівлі-продажу від 08.09.2011р., відповідно до якого, ТОВ «Агрофірма Дніпро» отримало від ТОВ «Агрохімресурс» аммофос. На виконання зазначеного договору були виписані видаткові та податкові накладні; сторонами були фактично здійснені господарські операції, направлені на реальне настання правових наслідків та з метою отримання економічних і соціальних результатів, а тому висновки в акті перевірки не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 14.01.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/531/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, розгляд даної справи відкладено на 12.02.2013р.

12.02.2013 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову мотивовані тим, що Дніпропетровською МДПІ отримано від ДПІ у м. Чернігові довідку №1001/23/32399340 від 15.12.11 року «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Агрохімресурс» з питань правових відносин з ТОВ «Інвестмотек» за вересень 2011 року, згідно матеріалів якої непідтверджені операції, пов'язані з придбанням ТОВ «Агрохімресурс» мінеральних добрив у вересні 2011 року, по ТОВ «Агрохімресурс» встановлено неповне відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Агрофірма Дніпро». Згідно наданих до перевірки копій первинних та бухгалтерських документів (за період 2011 року) Дніпропетровською МДПІ не встановлено факту транспортування та передачі товару («амофосу») від продавця - ТОВ «Агрохіресурс» до покупця - ТОВ «Агрофірма Дніпро». Копії товарно-транспортних накладних не підтверджені печатками підприємства перевізника - ТОВ «Степова Агромех», також у товарно-транспортних накладних не заповнені обов'язкові дані, міститься недостовірна інформація та не відповідають дійсності. Таким чином, відвантаження, транспортування та отримання «амофосу» від ТОВ «Агрохімресурс» у вересні 2011 року підприємством ТОВ «Агрофірма Дніпро» у ході проведення перевірки документально не підтверджено, а надані до перевірки первинні документи мають юридичну дефектність у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій між ТОВ «Агрохімресурс» та ТОВ «Агрофірма Дніпро». Перевіркою встановлено, що ТОВ «Агрофірма Дніпро» здійснило видимість придбання «амофосу» від ТОВ «Агрохімресурс», яке в дійсності його не реалізовувало, а лише здійснило документальне оформлення операцій (шляхом складання договору, видаткової та податкової накладної), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів судовий розгляд справи відкладено на 13.02.2013 року.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дніпро» зареєстроване 28.03.2000 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, основними видами діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування інших однорічних і дворічних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оброблення насіння для відтворення, виробництво олії та тваринних жирів, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

ТОВ «Агрофірма Дніпро» взято на податковий облік 26.04.2000 року у Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції.

З 23.11.2012 року по 30.11.2012 року на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, ст. 79 ПК України, відповідно до наказу Дніпропетровської МДПІ від 23.11.2012 року №848 працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агрофірма Дніпро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «Агрохімресурс» за період вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №689/226/30691606 від 30.11.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Дніпро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «Агрохімресурс» за період вересень 2011 року», в якому встановлено порушення:

- ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах; ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; ст. 44 ГК України;

- на порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 ПК України ТОВ «Агрофірма Дніпро» занижено ПДВ на суму 72560,00 грн. за вересень 2011 року;

- на порушення п. 123.2 ст. 123, п. 209.2 ст. 209 ПК України ТОВ «Агрофірма Дніпро» не правомірно використано пільгу з ПДВ в розмірі 72560,00 грн. за вересень 2011 року.

Позивачем було надано до Дніпропетровської МДПІ заперечення до вищезазначеного акту (вих.№03/12 від 03.12.2012 року), відповіддю від 13.12.2012 року №22355/10/226 заперечення залишено без розгляду.

Як зазначено в акті перевірки, Дніпропетровською МДПІ отримано від ДПІ у м. Чернігові довідку №1001/23/32399340 від 15.12.11 року «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Агрохімресурс» з питань правових відносин з ТОВ «Інвестмотек» за вересень 2011 року, в ході зустрічної звірки встановлено, що ТОВ «Інвестмотек» в вересні 2011 року реалізовано мінеральні добрива ТОВ «Агрохімресурс», враховуючи те, що ТОВ «Інвестмотек» не знаходиться за місцезнаходженням - неможливо підтвердити операції, пов'язані з придбанням ТОВ «Агрохімресурс» мінеральних добрив у вересні 2011 року. Відповідно, неможливо підтвердити операції з продажу товару по ланцюгу постачання ТОВ «Агрофірма Дніпро».

Крім того, встановлено, що отримувачем товару є ТОВ «Торговий Дім» Степова», при цьому реквізити, печатка та підпис відповідальних осіб ТОВ «Торговий Дім» Степова» за отримання амофосу від ТОВ Агрохімресурс» відсутні.

ТОВ «Агрофірма Дніпро» до перевірки не надано книгу видачі довіреностей на отримання амофосу придбаного у ТОВ «Агрохімресурс». У наданих до перевірки залізничних накладних вказано, що відправником є ДП «Агроцентр Еврохім -Україна», а не ТОВ «Агрофірма Дніпро». Вказана інформація не підтверджує транспортування товару від ТОВ «Агрохімресурс» до ТОВ «Агрофірма Дніпро».

Товарно-транспортні накладні, надані до перевірки, непідтверджені печатками підприємства перевізника - ТОВ «Степова Агромех», не заповнені обов'язкові дані, міститься недостовірна інформація та не відповідають дійсності . Таким чином до перевірки не надано документів, що підтверджують транспортування товару від станції залізничного призначення (Синельникове ІІ) до ТОВ «Агрофірма Дніпро».

ТОВ «Агрофірма Дніпро» до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують факт здійснення операції з ТОВ «Агрохімресурс», а саме: сертифікатів походження товару, транспортування товару, книги виданих довіреностей на отримання придбаного товару та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Даний факт засвідчує відсутність товару або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

На підставі акту перевірки податковим органом 13.12.2012р. винесено податкове повідомлення рішення №0000022266, яким згідно із п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 ПК України, ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655 та 656 ЦК України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 72 560 грн. 00 коп., з яких 72 560 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з таким рішенням Дніпропетровської МДПІ позивач податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2012 року №0000022266 просить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Агрохімресурс» (продавець) та ТОВ «Агрофірма Дніпро» (покупець) укладено договір №АХ-0000024А/09 від 08.09.2011 року, предметом якого є поставка мінерального добрива (товар). Кількість, номенклатура, ціна, строки та умови поставки партії товару, визначається в специфікаціях, які являються доповненням до даного договору, та являються невід'ємною його частиною.

Повна вартість договору визначається на підставі цін, погоджених сторонами в доповненнях до договору. Строки поставки - обумовлюються окремо на кожну партію товару в доповненнях до договору. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до Доповнень №1 до договору від 08.09.11 року загальна вартість товару, який поставляється згідно договору складає 717 000,00 грн.

Товар поставляється і ціна відповідно узгоджена сторонами на умовах поставки СРТ ст. Синельниково-2 код ст. 453500 і підпорядковується умовам Інкотермс-2010.

Строк відгрузки - відгрузка товару проводиться в строк по 20.09.2011 року.

На виконання договору №АХ-0000024А/09 від 08.09.2011 року ТОВ «Агрофірма Дніпро» для виробничих потреб купила в вересні місяці у ТОВ «Агрохімресурс» мінеральне добриво - амофос (12:52) Біг/Бег (Р), УТК ЗЕД 31055100 60тн 720 кг на суму 212 172,25 грн., що підтверджено видатковою накладною №АХ-0000319 від 17.09.2011 року на суму 112 282,20 грн. та видатковою накладною №АХ-0000320 від 19.09.2011 року на суму 323 080,20 грн. Видаткові накладні завірені підписом директора та печаткою підприємства.

Оприбуткування купленого в вересні 2011 року мінерального добрива - амофос (12:52) Біг/Бег, УТК ЗЕД 31055100 відображено в бухгалтерському обліку бухгалтерською проводкою ДТ 208 (матеріали сільськогосподарського призначення) КГ 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) в кількості 60 тн. 720 кг на суму 362 802,00 грн.

Був наданий паспорт якості 3-15966572 на міндобриво-амофос (12:52) Біг/Бег (Р), УТК ЗЕД 31055100, завірений митними органами 02.08.2011 року, який наданий експортером - ТОВ «Евро Хім-БУМ».

Оплата за куплене в вересні та жовтні мінеральне добриво - амофос (12:52) Біг/Бег (Р), УТК ЗЕД 31055100 (всього 68 тн. 28 кг на суму 489 567,60 грн.) проводилась 27.10.2011 року ч/з АТ «Астра Банк» (МФО 380548) на суму 139 745,00 грн., (п/доручення №7) та ч/з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) на суму 50 255,00 грн. (пл. дор. №1); 31.10.2012 року ч/з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) на суму 50000,00 грн.; 02.11.2011 року ч/з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) на суму 200 000,00 грн.; 16.11.2011 року ч/з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) 49 567,60 грн. - всього на суму 489 567,60 грн., що відображено у бухгалтерському обліку бухгалтерськими проводками ДТ 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) КТ 311 (поточні рахунки в національній валюті).

Доставка міндобрива, яке належать ТОВ «Агрофірма Дніпро», проводилась залізничним транспортом на станцію Синельниково ІІ. Придніпровської залізної дороги, код 453500, в адресу ТОВ «Торговий дім «Степова», що підтверджено з/д накладними на вагон №67177204 та вагон №65698318.

Між ТОВ «Агрофірма Дніпро» та ТОВ «Торговий дім «Степова» було укладено договір доручення №ТД-080811/1 від 08.08.2011 року, згідно якого ТОВ «Торговий дім «Степова» зобов'язується прийняти мінеральне добриво амофос (12:52) Біг/Бег (Р), УТК ЗЕД 31055100, що підтверджується актом прийому-передачі мінеральних добрив від 17.09.2011 р.

Доставка мінерального добрива - амофос (12:52) Біг/Бег (Р), УТК ЗЕД 31055100 на склад ТОВ «Агрофірма Дніпро» по адресу: м. Підгородне, вул. Комсомольське №216, здійснювалась автотранспортом, який належить ТОВ «Степова-Агромех», згідно договору №СА-010310-000001 від 01.03.2010 року про надання послуг по перевезення вантажу автомобілями.

Згідно наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспорті накладні (ТТН) та шляхові листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна накладна виписувалась ТОВ «Агрофірма Дніпро» на кожну машину, яка доставляла мінеральне добриво на склад підприємства: ТТН №149065/1 від 17.09.2011 року, ТТН №149067/1 від 19.09.2011 року, ТТН №149066/1 від 19.09.2011 року та ТТН №149065/2 від 19.09.2011 року.

Згідно договору №СА-010310-000001 від 01.03.2010 року ТОВ «Степова-Агромех» за вересень 2011 року виставила ТОВ «Агрофірма Дніпро» акт №СА-300911-042 від 30.09.2011 року за виконані автотранспортні послуги на суму 18 819,82 грн. з ПДВ. В цьому акті також була відображена доставка мінерального добрива на склад підприємства, що підтверджується подорожніми листами, виписаними ТОВ «Степова-Агромех»: №163011 від 17.09.2011 року, №163780 від 19.09.2011 року, №162971 від 19.09.2011 року, №163779 від 19.09.2011 року, що відображено бухгалтерською проводкою: ДТ сч 84 (Інші операційні витрати) КТ сч.631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) (п. 15 П (с) БУ 16 (Витрати)).

Дані послуги були оплачені платіжним дорученням №104 від 24.11.2011 року, що відображено бухгалтерською проводкою: ДТ 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) КТ 311 (поточні рахунки в національній валюті).

Отримане мінеральне добриво - амофос (12:52) Біг/Бег (Р), УТК ЗЕД 31055100 від ТОВ «Агрохімресурс» було внесено в вересні 2011 року під посіви озимої пшениці врожаю 2012 року, що відображено бухгалтерською проводкою: ДТ сч 807 (витрати матеріалів сільськогосподарського призначення) Ктсч. 208 (матеріали сільськогосподарського призначення) 41 тн 840 кг на суму 212 172,25 грн. та підтверджується актом №1 (дод №3 с/хоз. Форми №ВЗСГ-3) за вересень місяць списання мінеральних добрив - амофос (12:52) Біг/Бег (Р), УТК ЗЕД 31055100 (п. 12 П (С)БУ 16 (Витарти)).

Відповідно до ч.1 ст. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що первинні документи, а саме: видаткові накладні та податкові накладні за господарськими операціями позивача з ТОВ «Агрохімресурс» складені у відповідності до законодавства України.

Щодо тверджень відповідача про те, що товарно-транспортні накладні за формою не відповідають законодавству, тому можна зробити висновок відсутність факту перевезення товару, то слід відзначити те, що наявність або відсутність товарно-транспортних накладних може підтверджувати дотримання або порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчить про безтоварність операції; відсутність саме товарно-транспортних накладних не позбавляє покупця товарів права включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат та віднести до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість. Умовами договорів, укладених сторонами, не передбачено обов'язкову наявність товарно-транспортних накладних.

Крім того, слід зазначити, що товарно-транспортні накладні на перевезення міндобрив виписувались заступником директора по виробництву, підпис якого знаходиться на кожній товарно-транспортній накладній. Підпис поставлений на рядку «Продукцію до перевезення здав». В товарно-транспортних накладних серії КС-ЕТ печатка автопідприємства не передбачена. В накладних проставлена вага товару в кілограмах, розрахунок маршруту руху виконавець проводив в годинах згідно договору №010310-00001 від 01.03.10 року, в накладних вказана адреса - м. Підгородне.

Водночас, ч.2 ст. 44.6 Податкового кодексу України передбачено що, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Між тим сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо посилань податкової інспекції на той факт, що попередній контрагент ТОВ «Агрохімресурс» щодо поставки мінеральних добрив ТОВ «Інвестмотек» не знаходиться за місцем своєї реєстрації, в зв'язку з цим неможливо було провести зустрічну перевірку діяльність товариств, що призвело до позиції податкової інспекції про наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення зазначеної господарської діяльності між даними товариствами, то слід зазначити, що норми чинного господарського та цивільного законодавства України не встановлюють жодних санкцій щодо господарюючих суб'єктів, які в ланцюжку контрагентів є добросовісними, а саме вчинили реальний правочин, мають всі необхідні документи, що підтверджують господарську операцію, виконали всі податкові зобов'язання тощо.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також, не відповідають вимогам чинного законодавства України висновки податкового органу щодо нікчемності укладених між сторонами договорів, оскільки приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. З ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. З ст. 586, ч. З ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. З ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем, який займається господарською діяльністю - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування інших однорічних і дворічних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оброблення насіння для відтворення, виробництво олії та тваринних жирів, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, документів видно, що придбаний ним за цим договором товар використовувався ним в його господарській діяльності з метою прибутку.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах позивачу та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000022260 на суму 72 560,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дніпро» судового збору у розмірі 725,60 грн., то суд зазначає, що судові витрати у спорах, де відповідачем є суб'єкт владних повноважень, стягується на користь позивача в разі задоволення позову з Державного бюджету України, а не з цього суб'єкта.

Від-так, позовні вимоги належать частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати, понесені позивачем, стягнути на його користь з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дніпро» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 13.12.2012 року №0000022260 на суму 72 560,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 362,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 лютого 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук