Рішення № 31886295, 07.06.2013, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2/225/133/2013

Справа № 0512/8058/2012

Головуючий у справі ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

при секретарі - Бондарчук Т.І.,

з участю:

позивача по первісному позову -ОСОБА_2,

представника відповідача по первісному позову - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька ,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року позивач за первісним позовом звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення з цими вимогами до суду та продовжувати до досягнення сином повноліття.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що знаходилась з відповідачем за первісним позовом у стосунках без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання 28 вересня 2009 року у них народився син ОСОБА_6. В середині липня 2010 року відносини між ними погіршились, у звязку з чим відповідач за первісним позовом залишив її, стосунки припинилися. З цього часу відповідач за первісним позовом а ні їй, а ні їх дитині матеріальної допомоги не надавав. Малолітня дитина проживає разом з нею, повністю знаходиться на її утриманні. Вона ніде не працює, інших доходів не має, знаходиться на утриманні своїх батьків, тому вона не може самостійно забезпечувати малолітнього сина. Відповідач за первісним позовом є молодою, працездатною людиною, яка працює на вугільному підприємстві, стабільно отримує заробітну плату, на утриманні інших дітей та непрацездатних членів сімї не має, але в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання малолітнього сина. Враховуючи ці обставини, вважає, що відповідач за первісним позовом має можливість сплачувати аліменти в розмірі ? частини з усіх видів доходу щомісяця.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною вимогою про виключення запису про батьківство стосовно ОСОБА_6.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він у період часу з 2008 року по липень 2010 року дійсно знаходився у стосунках з позивачем за первісним позовом без реєстрації шлюбу. У період їх сумісного проживання 28.09.2009 року позивач за первісним позовом народила сина ОСОБА_5. Так як в цей час між ними були добрі стосунки, він без будь якого сумніву записав народжену позивачем за первісним позовом дитину на себе, давши їй своє імя. Коли навесні 2010 року стосунки між ними погіршились, він дізнався про те, що коли знаходився на сесії 2008 2009 учбового року позивач за первісним позовом змінила йому з іншим чоловіком. У звязку з цим він повністю втратив до неї довіру і після неодноразових зясувань відносини між ними вияснив, що дитина народжена не від нього. Ця обставина стала основною причиною припинення їх стосунків. У звязку з цим оспорює своє батьківство стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач за первісним позовом у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні. Суду пояснила, що вона не має можливості самостійно утримувати дитину.

Відповідач за первісним позовом у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, оскільки вважає їх необґрунтованими і недоведеними в суді. В судовому засіданні у відповідності до ст. 143 144 ЦПК України заявив клопотання про призначення по справі судово генетичної експертизи крові.

В подальшому, відповідач за первісним позовом у судове засідання не зявився, його інтереси за довіреністю представляв ОСОБА_3, який заявлені вимоги визнав частково, просив суд визначити ОСОБА_4 розмір аліментів на користь позивача за первісним позовом у твердій грошовій сумі в розмірі 300 гр. щомісяця. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач за первісним позовом на теперішній час ніде не працює, після отримання виробничої травми вимушений був звільнитися з підприємства в звязку з неможливістю продовжувати роботу в підземних умовах, йому було встановлено 10% втрати професійної працездатності і крім відшкодування втраченого заробітку в розмірі 570 гр., він іншого доходу не отримує. Крім того, відповідач за первісним позовом вимушений продовжувати своє лікування від отриманих на виробництві травм, які не дають можливості працювати за професією, внаслідок чого він вимушений за матеріальною допомогою звертатись до рідних та друзів.

Вислухавши пояснення позивача за первісним позовом, представника відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, предявивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

З матеіалів справи вбачається, що ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 29.01.2013 року по справі за клопотанням відповідача за первісним позовом призначено судово генетичну експертизу крові, проведення якої доручено експертам відділення судово медичної імунології Донецького обласного бюро судово медичної експертизи Донецького управління охорони здоровя. Сторони по справі були попереджені про наслідки, які настають у разі ухилення від участі в експертизі.

Однак, в назначений експертами час сторони неодноразово не зявлялися для проведення призначеної судом судово генетичної експертизи крові з різних причин. В подальшому, відповідач за первісним позовом взагалі відмовився від проведення цієї експертизи.

Відповідно до положень ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для зясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

За таких обставин, суд визнає, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про виключення запису про батька необхідно відмовити.

Що стосується позовних вимог позивача за первісним позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, то суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено та неоспорюється сторонами, що сторони знаходились у стосунках без реєстрації шлюбу у період часу з 2008 року до середині липня 2010 року.

Виходячи з вищенаведеного, 28.09.2009 року від спільного проживання у них народився син ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 4).

Судом зясовано, що сторони припинили спільне проживання в середині липня 2010 року. З цього часу відповідач за первісним позовом ніякої допомоги, в тому числі і матеріальної на утримання дитини в добровільному порядку не надавав.

Після припинення відносин між сторонами по справі, малолітній син залишився проживати разом з матірю, позивачем за первісним позовом, повністю знаходиться на її утриманні. Даний факт підтверджено довідкою про склад сімї від 15.11.2012 року (а.с. 5).

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом з листопада 2008 року ніде не працює, інших доходів не має (а.с. 6), тому не може самостійно забезпечувати дитину.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сімї, батьків, дітей.

Судом зясовано, що ОСОБА_4 після отримання виробничої травми був звільнений з підприємства в звязку з неможливістю продовжувати роботу в підземних умовах, йому встановлено 10% втрати професійної працездатності, отримує соціальні виплати в розмірі 570 гр., часто хворіє, продовжує лікування від отриманих виробничих травм, що потребує від нього додаткових витрат. Наряду з цим, встановлено, що відповідач за первісним позовом на утриманні інших дітей, непрацездатних членів родини не має, матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей не надає.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що відповідач по первісному позову може сплувати аліменти у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходу. Сплачуючи аліменти саме в такій частині відповідач по первісному позову, як зможе надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина, так і вирішувати питання матеріального характеру щодо себе.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача за первісним позовом стосовно визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. Вимога про стягнення аліментів заявлена позивачем за первісним позовом у частці від доходу, тому суд розглядав справу в межах заявлених вимог. Більш того, погоджуючись з таким способом стягнення аліментів суд зазначає, що відповідач за первісним позовом хоча і не працює, але отримує соціальні виплати від втрати частини професійної працездатності, що на визначений період є постійним доходом, тому обґрунтованим рішенням є стягнення аліментів саме в частці від доходу відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 143, 146, 212 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 листопада 2012 року до досягнення сином повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гр. 60 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про виключення запису про батька відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після спливу строків на його апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: