Постанова № 31885330, 17.06.2013, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №250/1625/13-а

Номер провадження2-а/250/56/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ясинувата 17 червня 2013 року

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Ус О.В., при секретареві судового засідання Махота О.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В :

26 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобовязати відповідача здійснити перерахунок та стягнути з відповідача управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради недонараховану їй суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з лютого 2012 року до березня 2012 року в розмірі 11317,0 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги в повному обсязі та дала пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві. Зазначила, що внаслідок протиправних дій відповідача їй не у встановленому законом порядку нараховувалася допомога по догляду за дитиною, просила стягнути не донараховані суми. Також пояснила, що строк звернення до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки дитина маленька, хворіла, чоловік працює. Просила поновити строк звернення з адміністративним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні вважала позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, наполягала на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, який позивач пропустила без поважних причин. Зазначила, що управлінням нараховувалася та виплачувалися позивачеві допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановленому державою розмірі. Позивачеві призначено допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з березня 2012 року в розмірі 130,0 грн. щомісяця, що є мінімальним розміром такої допомоги, визначеним відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», з березня 2013 року до серпня 2013 року за поданими позивачем документами розмір допомоги збільшений на 199,43 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася 30 січня 2012 року, матірю записана ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження (арк. справи 4). Відповідно до довідок відповідача ОСОБА_1 призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 30 березня 2012 року в розмірі 130,0 грн. щомісячно, за заявою позивача розмір перераховано на 6 місяців з березня 2013 року до серпня включно щомісячні виплати призначені в розмірі 329,43 грн. та станом на 31 березня 2013 року сплачено всього 1767,82 грн. (арк. справи 43).

Позивач є застрахованою особою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку з 30.03.2012 року до 30.01.2013 року, знаходиться на обліку в УПСЗН Ясинуватської міської ради.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період лютого 2012 року до 25 жовтня 2012 року включно залишені без розгляду.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо розміру нарахованої позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 жовтня 2012 року та до 31 березня 2013 року включно.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням " від 18.01.2001 року № 2240- III (Закон №2240).

Статтею 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Статтями 4, 5, 29, 42 Закону № 2240 встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону №2240-III та виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III .

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не встановлювався інший, ніж у Законі №2240-III розмір допомоги, а положення Постанови КМУ №1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" від 27.12.2001р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо протиправності дій позивача в період з 26 жовтня 2013 року є обґрунтованим.

В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 жовтня 2012 року до 31 березня 2013 року, виходячи з розміру не меншого прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та з врахуванням виплачених сум.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання дій відповідача протиправними щодо призначення та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку в розмірі 130,0 грн. щомісячно, а з березня 2013 року в розмірі 329,43 грн. щомісячно та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 жовтня 2012 року до 31 березня 2013 року не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та з врахуванням виплачених сум.

Враховуючи, що призначення, перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є компетенцією органу праці та соціального захисту населення, вимоги щодо стягнення конкретної суми невиплачених сум задоволенню не підлягають.

Крім того відповідно за приписами статті 94 КАС України пропорційно задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору (арк. справи 1) з коштів місцевого бюджету м.Ясинувата в розмірі 17,21 грн.

На підставі викладеного, ст. 3, 19 Конституції України, ст. ст. 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 86, 88, 159-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 жовтня 2012 року до 31 березня 2013 року задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 жовтня 2012 року до 28 лютого 2013 року в розмірі 130,0 грн., а з 01 березня 2013 року до 31 березня 2013 року в розмірі 329,43 грн.

Зобовязати управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошоу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 жовтня 2012 року до 31 березня 2013 року не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м.Ясинувата на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17,21 грн. (сімнадцять грн.. 21 коп).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_4