Постанова № 31884518, 07.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 р. Справа № 2а - 6209/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "ШОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про стягнення коштів,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка Херсонської області (далі - ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "ШОМ" (надалі - відповідач-1, ПП "ШОМ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (надалі - відповідач-2, ТОВ "Енергоімпекс"), у якому просить -

- стягнути з ТОВ "Енергоімпекс" на користь ПП "ШОМ" грошові кошти за господарськими зобов'язаннями у розмірі 398 940,51 грн.;

- стягнути з ПП "ШОМ" на користь держави грошові кошти за правочином у розмірі 398 940,51 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що в ході проведення планової виїзної перевірки ПП "Шом" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. було встановлено відображення підприємством в податкову обліку за грудень 2010 р. господарські операції по придбанню у ТОВ "Енергоімпекс" газу зрідженого на суму 569744,00 грн. без ПДВ, проте як свідчить акт перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ "Енергоімпекс" у вказаного підприємства відсутні основні фонди 1 групи, складські приміщення, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання згідно з частинами 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за грудень 2010 року є нікчемними, а тому у відповідності до ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України просить стягнути з ТОВ "Енергоімпекс" на користь ПП "Шом" вартість отриманого ним товару у розмірі 398 940,51 грн. та стягнути з ПП "Шом" в дохід держави грошові кошти в сумі 398 940,51 грн., отримані за нікчемною угодою.

Відповідач-1 надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, згідно якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому вказує, що висновки перевірки щодо нікчемності взаємовідносин між ПП «Шом» та ТОВ "Енергоімпекс" за грудень 2010 року та нараховані податкові зобов'язання є неправомірними, про що свідчать постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року у справі №2а-477/12/2170, яка набрала законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року, якими судові інстанції задовольнили позовні вимоги ПП «Шом» до ДПІ у м. Нова Каховка про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, прийнятих на підставі висновку ДПІ щодо нікчемності правочину, укладеного ПП "Шом" з контрагентом - постачальником ТОВ "Енергоімпекс", викладеного в акті планової виїзної перевірки ПП «Шом» від 11.11.2011 р. №1241/230-31740114. Крім того, зазначає, що дії позивача щодо самостійного (на свій розсуд) визнання угод недійсними (нікчемними), є помилковими, оскільки, на думку ПП «Шом», вказані позивачем відповідні норми ЦК України тільки регламентують випадки та підстави, при яких угоди, можуть бути визнанні недійсними (нікчемними), а не надають податковим органам повноважень самостійного (без суда) визнання угод недійсними (нікчемними).

Ухвалою суду від 19.12.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 03.04.2012 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення по справі №2а-477/12/2170 за позовом ПП "Шом" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 18.05.2013 року поновлено провадження у даній справі для подальшого її розгляду у зв'язку з набранням законної сили постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року у справі №2а-477/12/2170 згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року.

В судове засідання, призначене на 07.06.2013 року, сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Позивач у клопотанні про зупинення провадження у справі від 03.06.2013 року просив суд розглянути справу без його участі.

Представники відповіда-1 та відповідача-2 в судове засідання не прибули, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 07.06.2013 року судом на підставі ст. 55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача - Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка.

Ухвалою суду від 07.06.2013 року судом відмовлено позивачу у задоволені клопотання про зупинення адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Згідно довідки з ЄДР приватне підприємство "ШОМ", зареєстровано юридичною особою, виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області 01.08.2005 року.

Судом встановлено, що позивачем у період з 24.10.2011 р. по 04.11.2011 року проведено планову виїзну перевірку ПП « ШОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, про що складено акт перевірки від 11.11.2011 р. № 1241/230-31740114 ( надалі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту встановлені порушення статей 203, 215, 228, 626, ,629, 662, 655, 656, 658 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України), відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР та ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- BP від 03.04.1997 р. по правочинах, здійснених ТОВ „ЕНЕРГОІМПЕКС" з ПП "ШОМ" у грудні 2010 року.

За актом перевірки ДПІ зменшено валові витрати ПП «ШОМ» на 569 744,17 грн. у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів з придбавання зрідженого газу у ТОВ «Енергоімпекс», вказана обставина стала підставою для зменшення податкового кредиту позивача на 113948,84 грн.

Вказані висновки ДПІ обґрунтовані актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011р № 594/22-1/31209468 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Енергоімпекс» через відсутність його за місцем реєстрації, за даними перевірки ТОВ «Енергоімпекс» податкові зобов'язання з поставки газу позивачеві знайшли відображення у декларації з ПДВ за грудень 2010 року, проте за даними податкового органу у постачальника ТОВ «Енергоімпекс» не було матеріальних ресурсів достатніх для здійснення господарських операцій з поставок товарів позивачеві,чисельність працюючих осіб за даними звітності склала 11 осіб. За актом перевірки ТОВ «Енергоімпекс» податковий орган, зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів, ставить під сумнів товарність операцій ТОВ «Енергоімпекс» та визнає нікчемними угоди з продажу та придбання товарів ТОВ «Енергоімпекс» у грудні 2010 року у тому числі із продажу товару позивачеві.

Визначившись зі спірністю правових позицій сторін щодо наявності підстав у податкового органу для застосування конфіскаційних санкцій шляхом стягненню в дохід держави всього одержаного за порушення правил здійснення господарської діяльності, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Нормами зазначеної статті передбачено умови чинності правочинів, а саме: зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству; правочини можуть укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб'єкта, при укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми; правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що зумовлені ним, відповідність правочину соціальним вимогам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями, встановленими законом.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст. 208 ГК встановлено юридичні наслідки господарcького зобов'язання (правочину), вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, стягнення в доход держави за рішенням суду всього одержаного за зобов'язанням його сторонами, що діяли з відповідним наміром, або одержаного і належного їм в разі виконання зобов'язання однією із сторін, а у разі наявності наміру лише у однієї із сторін все одержане від неї іншою стороною або належне їй на відшкодування виконаного.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст.228 ЦК України, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За змістом ч.1 ст.208 ГК України застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Ці санкції не можуть застосуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною умовою наявність умислу на укладення угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Наявність умислу у юридичної особи означає, що підприємство усвідомлювало або повинно було усвідомлювати протиправність складеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнуло або свідомо допускало настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи визначається лише як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що вчинила дії, спрямовані на укладення угоди від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленим.

Умисел (намір) юридичної особи на свідоме укладення угоди завідомо суперечної інтересам держави та суспільства визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Податковим органом заявлено позовні вимоги про стягнення всього одержаного ПП «ШОМ» та ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС" за здійсненими господарськими зобов'язаннями у зв'язку з наявністю наміру в обох сторін у зв'язку з тим, що відповідачі укладаючи спірні договори, переслідували мету одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди, зокрема ухилення від сплати доходів за рахунок завищення валових витрат та відшкодування податку на додану вартість з бюджету за рахунок завищення податкового кредиту, при відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Матеріально-правовими підставами для такого позову податкова інспекція, серед інших, визначила ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України та статті 207, 208 Господарського кодексу України.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети.

За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого позивач посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем таких доказів надано не було.

Як вбачається з акту планової виїзної перевірки ПП « ШОМ» та обґрунтованості позовних вимог, ДПІ підтверджує документування позивачем здійснених господарських операцій з ТОВ „ЕНЕРГОІМПЕКС", що підтверджується первинними документами, долученими до матеріалів справи позивачем.

На час укладення спірного правочину відповідач мав спеціальну податкову правосуб'єктність.

Крім того, суд приймає до уваги наявність постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року у справі № 2а-477/12/2170, яка набрала законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року, якими судові інстанції задовольнили позовні вимоги ПП « Шом » до ДПІ у м. Нова Каховка про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, прийнятих на підставі висновку ДПІ щодо нікчемності правочину, укладеного ПП "Шом" з контрагентом - постачальником ТОВ "Енергоімпекс", викладеного в акті планової виїзної перевірки ПП «Шом » від 11.11.2011 р. № 1241/230-31740114.

Зазначеними судовим рішеннями підтверджено дотримання норм ст. 203 ЦК України та фактичного виконання зазначених договорів сторонами.

Відповідно п.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8