Справа № 565/983/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2013 року м. Кузнецовськ
Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкан І.Ю., розглянувши у скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про визнання протиправними дій та зобовязання здійснити нарахування і виплату грошової компенсації на дитину, яка не харчується за місцем навчання,-
В С Т А Н О В И В:
До Кузнецовського міського суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради з вимогами визнання протиправними дій відповідача щодо відмови нарахувати і виплатити грошову компенсацію на дитину, згідно з п.11 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XIІ (далі - Закон України №796-ХІІ) та зобовязання нарахувати і виплатити вказану компенсацію з 27.09.2012 року до 04.03.2013 року включно коли неповнолітній ОСОБА_2 не харчувався і не відвідував навчальний заклад.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушує її право на отримання компенсацію на дитину, згідно п.11 ст.30 Закону України №796 - ХІІ.
Від відповідача надійшли заперечення на позов, у яких просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 повністю у звязку з безпідставністю.
Заперечення обґрунтовує тим, що пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України № 155 від 08.02.1997р. «Про порядок та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що грошова компенсація на дітей, які навчаються у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, коледжах та технікумах (училищах) розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до відселення і які не харчуються в їдальнях зазначених навчальних закладів, а також за всі дні, коли перелічені особи не відвідували ці заклади, до досягнення ними повноліття виплачується в таких розмірах: у віці від 6 до 10 років - 180грн. на місяць, від 11 до 14 років -185грн., від 15 до 18 років - 190грн. на місяць пропорційно навчальним дням, в які діти не харчувалися.
Оскільки в вересні місяці 2012 року ОСОБА_2 не досяг шестирічного віку підстав для виплати вищезазначеної компенсації не має.
Суд, дослідивши позовну заяву, заперечення на позов та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
У звязку з тим, що ухвалою Кузнецовського міського суду від 07.06.13 позовні вимоги ОСОБА_1 у частині щодо виплатити грошової компенсації на дитину, згідно п.11 ст.30 Закону України №796 - ХІІ з 27.09.2012 року до 04.12.2012 року залишені без розгляду, суд досліджує докази щодо задоволення решти позовних вимог.
Позивач є матірю ОСОБА_2, який народився 05.03.2007 року. Згідно з довідкою № 71 від 29.05.2013 року неповнолітній ОСОБА_2 з 01.09.2012 року навчається в Кузнецовській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 Кузнецовської міської ради Рівненської області.
В період з 27 вересня 2012 року до 25 травня 2013 року неповнолітній ОСОБА_2 не харчувався в шкільній їдальні. Ця обставина сторонами не оспорюється. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 знаходиться у м.Кузнецовську Рівненської області. Згідно посвідчення серії Д №088921, що видане 06.04.2010 року Рівненською облдержадміністрацією, ОСОБА_2 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991р. № 106 затверджено перелік наcелених пунктів, віднеcених до зон pадіоактивного забpуднення внаcлідок Чоpнобильcької катаcтpофи. У відповідності із додатком №1 до цього Переліку м.Кузнецовськ Рівненської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У травні 2013 року позивач звернулася до відповідача з проханням нарахувати і виплатити грошову компенсацію на сина ОСОБА_2 за період з 27 вересня 2012 року до 25 травня 2013 року, коли дитина не харчувалась в їдальні цього навчального закладу, згідно п.11 ст.30 Закону України №796 - ХІІ. Відповідач повідомив позивачу, що нарахують та виплатять грошову компенсацію на ОСОБА_2 лише з 5 березня 2013 року, з дня виповнення сину 6 років, а Постановою №155 не визначено розміру грошової компенсації на дітей, які навчаються в навчальному закладі, але не досягли 6 років.
Частиною 1 ст.20 Закону України Про загальну середню освіту допускається зарахування до загальноосвітніх навчальних закладів учнів до досягнення ними 6 років. Відповідно до п.11 ч.1 ст.30 Закону України №796-ХІІ потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації як безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, розташованих на територіях радіоактивного забруднення. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі грошова компенсація). У відповідності із п.1 Постанови №155 щомісячна грошова компенсація на дітей, які навчаються у середніх загальноосвітніх школах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення і які не харчуються в їдальнях зазначених навчальних закладів, а також за всі дні, коли перелічені особи не відвідували ці заклади, до досягнення ними повноліття виплачується в таких розмірах: у віці від 6 до 10 років - 180 гривень, від 11 до 14 років -185 гривень, від 15 до 18 років - 190 гривень на місяць пропорційно навчальним дням, в які діти не харчувалися.
Посилання відповідача на відсутність у Постанові №155 розміру грошової компенсації на дітей віком до 6 років, як на підставу відмови у позові, суд вважає необґрунтованими з наступних міркувань. Так, ч. 1 ст.6 Сімейного кодексу України встановлено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Пунктом 11 ч.1 ст. 30 Закону України №796-ХІІ передбачено, що діти, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи та їх батьки мають право на грошову компенсацію за всі дні, коли діти не харчувались у середніх загальноосвітніх школах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення або не відвідували ці заклади. Постановою №155 передбачено порядок виплати і розміри вказаної грошової компенсації на дітей віком від 6 до 18 років. Проте, вказаною постановою уряду не визначено розміру такої компенсації на дітей віком до 6 років, які навчаються у середніх загальноосвітніх школах.
На думку суду, Постанова КМУ №155 є підзаконним актом і не може змінювати коло осіб, які вправі отримувати компенсаційні виплати, визначені п.11 ч.1 ст.30 Закону України №796-ХІІ. Таким чином відсутність у Постанові №155 розмірів грошової компенсації на дітей віком до 6 років не є підставою для відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової компенсації, виплата якою передбачена п.11 ч.1 ст.30 Закону України №796-ХІІ. Тому суд вважає протиправною відмову відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію на дитину з 5 грудня 2012 року до 4 березня 2013 року, тому що виплата грошової компенсації постраждалим дітям або їх батькам передбачена п.11 ч.1 ст.30 Закону України №796-ХІІ.
Оскільки постановою № 155 не встановлено розміру грошової компенсації на дітей віком до 6 років при вирішенні даного спору, суд, у відповідності із ч.7 ст.9 КАС, вважає за необхідне застосувати аналогію закону, визначивши розмір грошової компенсації, що підлягає виплаті позивачу, виходячи із положень п.1 Постанови № 155, якими встановлено розмір грошової компенсації на дітей віком від 6 до 10 років - 180 гривень на місяць.
З метою захисту та відновлення порушеного права позивача, необхідно зобовязати відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за період 5 грудня 2012 року до 4 березня 2013 року на неповнолітнього сина ОСОБА_2 в розмірі, встановленому Постановою № 155 для дітей віком від 6 до 10 років пропорційно дням за період 5 грудня 2012 року до 4 березня 2013 року, коли неповнолітній ОСОБА_2 не відвідував загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 м.Кузнецовська та не харчувався в їдальні цього навчального закладу.
У відповідності до ч.1 ст.94 КАС, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 гривні 19 коп. підлягають стягненню з місцевого бюджету міста Кузнецовська Рівненської області шляхом списання вказаної суми з рахунку відповідача в органі Державного казначейства.
На підставі наведеного та керуючись ст.30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст.6 СК України, ст.ст.9,11,71, 94,160-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію, передбачену п.11 ч.1 ст.30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на неповнолітнього сина ОСОБА_2, який не харчувався в їдальні середньої загальноосвітньої школи за період 5 грудня 2012 року до 4 березня 2013 року.,
Зобовязати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію, передбачену п.11 ч.1 ст.30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на неповнолітнього сина ОСОБА_2, який не харчувався в їдальні середньої загальноосвітньої школи за період з 5 грудня 2012 року до 4 березня 2013 року в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 року № 155 Про порядок та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи як для дітей віком від 6 до 10 років пропорційно навчальним дням, в які неповнолітній ОСОБА_2 не харчувався в їдальні навчального закладу.
Стягнути з місцевого бюджету міста Кузнецовська Рівненської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 34 гривні 41 копійок, шляхом безспірного списання вказаної суми з рахунку управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради в Управлінні Державного казначейства України у м.Кузнецовськ ГУДКУ в Рівненській області.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.Зейкан
Судове рішення № 31884202, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 565/983/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: