Ухвала суду № 31883999, 06.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/808/13-а

06.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- Будан Євгенія Георгіївна, довіреність № 2753/9/10-00 від 13.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 12.03.13 у справі № 801/808/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (вул. Ленінградська, 15,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Іст Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0006402301 від 24.12.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6797,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 801/808/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" - задоволені.

Визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби №0006402301 від 24.12.2012 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою ДПІ в м. Ялта АР Крим ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вест Іст Груп» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель плюс» за квітень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №2670/22-03/30973294/43 від 10.12.2012 р., у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Вест Іст Груп» вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 6797 грн., у тому числі за серпень 2010року у сумі 6797грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №2670/22-03/30973294/43 від 10.12.2012р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0006402301 від 24.12.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6797,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит у спірний період позивачем сформовано правильно та відповідно до вимог чинного на момент формування законодавства, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства необґрунтовані, та як наслідок податкове-повідомлення рішення прийнято протиправно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Висновку про порушення позивачем податкового законодавства відповідач дійшов з підстав визнання угоди між позивачем та Фірмою «Капітель плюс» фіктивною.

Спірні господарські операції позивача відбулися до 01.01.2011р., отже правовідносини регулювались Законом України Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168-97-ВР (далі Закон №168).

Підпунктами 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 дане визначення податкового кредиту звітного періоду.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Як вбачається з акту перевірки, завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, відбулося внаслідок включення до складу податкового кредиту в квітні 2010 року ПДВ в сумі 6796,80грн., сплаченого Фірмі «Капітель плюс» в складі ціни за отримані товари (роботи, послуги).

В матеріалах справи наявна податкова накладна №401 від 08.04.2010 р. на загальну суму 40780,80 грн., в тому числі ПДВ 6796,80 грн., на підставі якої сформовано спірний податковий кредит; податкова накладна відповідає вимогам п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону №168, що не заперечується відповідачем, а виявлені порушення відповідач обґрунтовує виключно тим, що у платника податку не має права на податковий кредит через відсутність реального товарного характеру угод між позивачем та Фірмою «Капітель плюс», так як виявлені розбіжності між податковим кредитом ТОВ «Вест Іст Груп» та податковими зобов'язаннями Фірми «Капітель плюс» та не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від зазначеного постачальника.

Колегією суддів установлено, що 08.04.2010 року позивач згідно рахунку №480 від 31.03.2010 року здійснив передплату в сумі 40780,80 грн. за скловату на користь Фірми «Капітель плюс».

Згідно видаткової накладної №401 від 12.04.2010 року позивач отримав від Фірми «Капітель плюс» скловату в кількості 4800 квадратних метрів на загальну суму 40780,80 грн. в тому числі ПДВ 6796,80 грн..

Зазначена скловата була передана позивачем генпідряднику ТОВ «Будрес» для здійснення установки тимчасових (некапітальних) споруд модульного типа, для перебування людей по вул. 1-Травня в районі Піонерського парку в м. Алупка, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000010 від 30.04.2010 року, актами приймання передачі матеріалів в роботу від 30.06.2010 року.

За цією господарською операцією Фірмою «Капітель плюс» було виписано податкову накладну №401 від 08.04.10.

Проведеною позивачем 03.06.2011 року сертифікацією послуг з тимчасового розміщення (проживання) за адресою надання послуг АР Крим, м. Алупка, вул. Першого травня, 3є також підтверджується, що отримана від Фірми «Капітель плюс» скловата використана у господарській діяльності позивача.

Матеріалами справи підтверджено виконання сторонами договірних умов, встановлено факт сплати позивачем отриманого товару, в тому числі ПДВ в ціні товару, отриманий товар використався позивачем відповідно до його господарської діяльності, отже у сторін настали правові наслідки за правочином, а тому висновки відповідача щодо фіктивності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Колегія суддів вказує, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Закону №168, Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому надані до матеріалів справи документи свідчать, що податковий орган не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів.

Слід зазначити, що жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Щодо визнання відповідачем у акті перевірки фіктивності укладених позивачем із Фірмою «Капітель плюс» правочинів, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст.234 Цивільного кодексу України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відтак, у разі відсутності господарської операції, але ж оформлення її відповідними документами, такий правочин є фіктивним, тобто таким, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені.

Однак, ч.2 ст.234 ЦК України встановлено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, фіктивні правочини віднесені законодавцем до оспорюваних та визнання їх недійсними може мати місце лише на підставі судового рішення. Тобто, належним доказом фіктивності такого правочину є рішення суду, яким такий правочин визнаний недійсним.

Докази наявності відповідного судового рішення про визнання правочинів між позивачем та Фірмою «Капітель Плюс» недійсними відсутні. Відсутні також і докази щодо нікчемності угоди.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно фіктивністю укладеного правочину, суд першої інстанції обгрунтовано їх відхилив.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували рішення суду першої інстанції, по суті є витягом з акту перевірки та запереченнями на позов, а викладені аргументи були предметом розгляду суду першої інстанції за розглядом яких ухвалене рішення.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 801/808/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна