Ухвала суду № 31883956, 13.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р.Справа № 820/3519/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. по справі № 820/3519/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

до Державної установи "Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії "

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної установи "Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії " (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- стягнути з Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", код 00209740, заборгованість по відшкодуванні різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з січня по березень 2013 року, в сумі 31.032,74 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на р/р управління 256053012089 в ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 22682017.

У вказаному адміністративному позові позивачем порушено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", а саме на розрахунковий рахунок 26009301811065 в Харківському Центральному відділенні АК ПІБ, МФО 351458.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року відмовлено в задоволені клопотання про забезпечення позову .

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, позивач просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова звернулось до Державної установи "Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії " в якому просило стягнути з Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", код 00209740, заборгованість по відшкодуванні різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з січня по березень 2013 року, в сумі 31.032,74 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на р/р управління 256053012089 в ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 22682017.

В порядку забезпечення позову управління просив заборонити відповідачу вчиняти дії із відчуження майна, яке йому належить на праві власності до набрання постановою суду у зазначеній справі законної сили. Своє клопотання мотивує тим, що відповідач ухиляється від сплати боргу. Вважає, що є всі підстави для вжиття судом визначених процесуальним законом заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії із відчуження майна, яке належить боржнику на праві власності.

Вказаний захід, на думку управління, має бути застосований для створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, оскільки непоодинокими випадками є вчинення боржниками дій із відчуження майнових активів з метою недопущення звернення стягнення на майно кредиторами.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести про необхідність додавати значні зусилля для відновлення прав позивача до суду не надано.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотання позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з клопотання про забезпечення позову управління просить його задовольнити, оскільки на його думку, є підстави вважати, що управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для забезпечення реального стягнення заборгованості, оскільки відповідач ухиляється від сплату боргу.

Разом з тим, управлінням, всупереч вимог ст. 117 КАС України, не наведено обставин та не надано доказів, на підставі яких він дійшов висновку, що відповідачем будуть вчинені дії щодо продажу майнових активів. Управління лише відмічає, що відповідач не сплачує заборгованість, разом з тим, доказів на підтвердження того, що відповідачем вчинюються дії щодо розпродажу майновий активів, з метою уникнення від сплати заборгованості управлінням не додано.

Крім того, варто зазначити, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Як вбачається з позовної заяви та клопотання про забезпечення позову, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести про необхідність додавати значні зусилля для відновлення прав позивача до суду не надано.

Крім того, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.

З клопотання про забезпечення позову вбачається, що управлінням фактично пропонується забезпечити позов шляхом накладення арешту на майнові активи відповідача, що суперечить вимогам ст.117 КАС України.

Крім того, заявляючи клопотання про заборону вчиняти певні дії по відчуженню майна відповідача, управляння не вказує які саме активи, на його думку, необхідно заборонити відчужувати.

Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд прийняти ухвалу, яка б відповідала вимогам ч.3 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення, щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. по справі № 820/3519/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.