Постанова № 31883755, 13.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 року Справа № 812/4450/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Гончарової І.А..,

при секретарі: Майбороді С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 2975,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області звернулася до суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 2975,00 грн., в обґрунтування якого зазначено, що постановою позивача від 08.04.2013 року №000016 за розповсюдження продукції, яка не відповідає вимогам пункту 32 «Технічного регламенту безпеки іграшок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №901 на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкції у розмірі 175 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2975,00 грн. Постанову про накладення штрафних санкцій відповідачем отримано, однак на даний час штрафні санкції відповідачем не сплачено.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 2975,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлений належним чином, поважних причин суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VІ встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Відповідно до ч.1. ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема: одержувати від суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються, безоплатно копії необхідних нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг); подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 13 частини першої статті 5 Закону).

Згідно з п.п. «а» п.1 ч.2 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п 1.3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.11.2006 року № 311, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Абзацом 5 п. 1.10 Порядку передбачений обов'язок органу з питань захисту прав споживачів ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ними особу з результатами перевірок у строки, передбачені законом.

Відповідно до п.3.1 Порядку за результатами проведеної перевірки посадовими особами, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт.

Тобто, здійснюючи перевірку позивача з питань характеристик продукції, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.

21 березня 2013 року у ході перевірки характеристик продукції, яка розповсюджувалась фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а саме: іграшки для дітей, спеціалістами Інспекції було встановлено:

- на іграшці для дітей дошкільного віку (до 3 років) «ІНФОРМАЦІЯ_1», дата виготовлення - ІІІ квартал 2012 року, виробник ПП «Максимус», Україна, м.Чернівці, вул.Чапаєва, 53/5 - відсутній Національний знак відповідності, що є порушенням вимог пункту 32 «Технічного регламенту безпеки іграшок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №901.

Пунктом 32 «Технічного регламенту безпеки іграшок», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 №901 передбачено, що на іграшку (або) її етикетку (пакування) наноситься Національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів.

Окрім того, на вимогу органу ринкового нагляду Відповідачем не було надано документації, яка дає змогу ідентифікувати будь-який суб'єкт господарювання, який поставив відповідну продукцію, що є порушенням пункту 1 частини 5 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Частиною 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Правилами застосування національного знаку відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2011 р. № 1599 встановлено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Судом встановлено, що порушення норм законодавства, які були виявлені під час перевірки зафіксовані 21.03.2013 року в акті перевірки №000016 (арк. справи 8-10).

У частині 1 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

25 березня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області на підставі акту перевірки №000016 від 21 березня 2013 року прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів) №000016/1. Вказаним рішенням застосовано відносно продукції, яка підлягала перевірці та відносно якої встановлені порушення вимог Технічного регламенту обмежувальний (корегувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Строк виконання вказаного рішення встановлено 04 квітня 2013 року (арк. справи 10).

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 25 березня 2013 року №000016/2 застосовано відносно продукції, яка підлягала перевірці та відносно якої встановлені порушення вимог Технічного регламенту обмежувальний (корегувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання на ринку. Строк виконання вказаного рішення встановлено 04 квітня 2013 року (арк. справи 11).

Згідно рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області №000016/3 від 29 березня 2013 року скасовано рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку №000016/2 від 22 березня 2013 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 рішення (арк. справи 12).

У відповідності до п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 08 квітня 2013 року №000016 зобов'язано ОСОБА_1 сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 175 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2975,00 грн. (арк. справи 14). Вказану постанову отримано особисто відповідачем 18.04.2013, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (арк. справи 16).

Відповідач штраф у зазначеному розмірі не сплатив, постанову не оскаржив.

Оскільки на теперішній час відповідачем у добровільному порядку штраф у розмірі 2975,00 грн. не сплачено, суд вважає за необхідне стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 2975,00 грн.

Ухвалою суду від 20 травня 2013 року про відкриття провадження у справі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Із аналізу ст.5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області не належить до органів владних повноважень, які звільнені від сплати судового збору.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що Інспекція є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 2975,00 грн. Зважаючи на те, що позивач не звільнений від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 2975,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) штраф у розмірі 2975,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень) до УДКС у м. Стаханові, код платежу 21081100, символ 106, МФО 804013, р/р 31114106700085, код 37976658 за порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (код ЄДРПОУ 37991168) на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Гончарова