Рішення № 31882937, 18.06.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.06.2013

Справа № 334/3137/13-ц

Провадження № 2/334/1700/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого - судді: Лисенко Л.І.

при секретарі: Радостєвій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

ЗОКС "Довіра" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказавши в заяві, що 30.10.2003 року ОСОБА_1, як член кредитної спілки, отримала кредит в розмірі 36 000 грн. відповідно до кредитного договору № 3525 від 30 жовтня 2003 року, укладеного між Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" та ОСОБА_1, що підтверджується видатковим касовим ордером.

23.07.2004 року ОСОБА_1 збільшила суму кредиту та отримала 60 000 грн. відповідно до доповнення до кредитного договору від 23.07.2004 року. Строк повернення кредиту було продовжено до 23 липня 2009 року.

В забезпечення повернення кредиту було укладено договір застави нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2, нотаріально посвідчений 30.10.2003 року ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, реєстровий номер 2434.

23.07.2004 року між сторонами було укладено доповнення до вищевказаного договору застави.

Оскільки відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору, позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

16.03.2006 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя було ухвалене рішення № 2-512/06 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 77 712 грн., а також держмита в сумі 777,12 грн., а всього 78 489,12 грн. на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра».

01.06.2006 року виконавчий лист щодо відповідача було пред'явлено до відділу ДВС Ленінського району м. Запоріжжя.

На сьогоднішній день, рішення суду не виконане, присуджена судом заборгованість в сумі 77 712 грн. та судові витрати відповідачем не сплачено, про що свідчить довідка ДВС Ленінського ЗМУЮ від 14.05.2013 року № 13496.

Рішення суду набрало чинності 27.03.2006 року, кредитний договір № 3525 від 30.10.2003 року за цей період не був розірваний, а тіло кредиту не сплачено відповідачем, тому проценти за користування кредитом нараховуються згідно з умовами кредитного договору. Зокрема, нараховано процентів за користування кредитом за період з 28.11.2005 року по 28.02.2013 року в сумі 104 610,40 грн.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст.264 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається, позивач 31.10.2005 року звернувся з позовом до суду, тим самим перервавши позовну давність. Після цього, відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності почався заново.

Відповідач ОСОБА_1 сплачувала проценти за користування кредитом 23.04.2008 року, 20.01.2010 року, 25.10.2010 року, тим самим визнаючи обов'язок по виконанню зобов'язань за кредитним договором.

Отже, вимога щодо стягнення процентів за період з 28.11.2005року по 28.02.2013 року, на загальну суму - 104 610,40 грн. заявлена позивачем, з урахуванням положень ст. 257, ст.264 ЦК України і відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст.525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно п.6 договору застави від 30.10.2003 року в разі невиконання Відповідачем своїх обов'язків по поверненню кредиту і всіх умов кредитного договору стягнення проводиться згідно чинного законодавства України.

Відповідно довідки про ринкову вартість квартири від 01.04.2013 року, вартість предмета іпотеки складає 234 444 грн.

Позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 243 444 грн. 00 коп. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна задовольнити вимоги Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" по сплаті заборгованості по процентах, нарахованих з 28.11.2005року по 28.02.2013 року в сумі 104 610,40 грн. та заборгованості, присудженої рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2006 року № 2-512/2006 в сумі 78 479,12 грн., а всього 183 099,52 грн. за кредитним договором № 3525 від 30.10.2003 р., укладеному між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_1, а також стягнути з відповідачки судові витрати, а також розглянути справу в їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про день і час судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, в матеріалах справи є розписка про отримання судової повістки, заперечень на позов не надала, у зв'язку із чим проведено заочний розгляд справи зі згоди представника позивача на підставі ст.169 ч.4 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 30.10.2003 року ОСОБА_1, як член кредитної спілки, отримала кредит в розмірі 36 000 грн. відповідно до кредитного договору № 3525 від 30 жовтня 2003 року, укладеного між Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" та ОСОБА_1, що підтверджується видатковим касовим ордером.

23.07.2004 року ОСОБА_1 збільшила суму кредиту та отримала 60 000 грн. відповідно до доповнення до кредитного договору від 23.07.2004 року. Строк повернення кредиту було продовжено до 23 липня 2009 року.

В забезпечення повернення кредиту було укладено договір застави нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2, нотаріально посвідчений 30.10.2003 року ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, реєстровий номер 2434.

23.07.2004 року між сторонами було укладено доповнення до вищевказаного договору застави.

Оскільки відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору, позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

16.03.2006 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя було ухвалене рішення № 2-512/06 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 77 712 грн., а також держмита в сумі 777,12 грн., а всього 78 489,12 грн. на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра».

01.06.2006 року виконавчий лист щодо відповідача було пред'явлено до відділу ДВС Ленінського району м. Запоріжжя.

На сьогоднішній день, рішення суду не виконане, присуджена судом заборгованість в сумі 77 712 грн. та судові витрати відповідачем не сплачено, про що свідчить довідка ДВС Ленінського ЗМУЮ від 14.05.2013 року № 13496.

Рішення суду набрало чинності 27.03.2006 року, кредитний договір № 3525 від 30.10.2003 року за цей період не був розірваний, а тіло кредиту не сплачено відповідачем, тому проценти за користування кредитом нараховуються згідно з умовами кредитного договору. Зокрема, нараховано процентів за користування кредитом за період з 28.11.2005 року по 28.02.2013 року в сумі 104 610,40 грн.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст.264 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається, позивач 31.10.2005 року звернувся з позовом до суду, тим самим перервавши позовну давність. Після цього, відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності почався заново.

Відповідач ОСОБА_1 сплачувала проценти за користування кредитом 23.04.2008 року, 20.01.2010 року, 25.10.2010 року, тим самим визнаючи обов'язок по виконанню зобов'язань за кредитним договором.

Отже, вимога щодо стягнення процентів за період з 28.11.2005року по 28.02.2013 року, на загальну суму - 104 610,40 грн. заявлена позивачем, з урахуванням положень ст. 257, ст.264 ЦК України і відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст.525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно п.6 договору застави від 30.10.2003 року в разі невиконання Відповідачем своїх обов'язків по поверненню кредиту і всіх умов кредитного договору стягнення проводиться згідно чинного законодавства України.

Відповідно довідки про ринкову вартість квартири від 01.04.2013 року, вартість предмета іпотеки складає 234 444 грн.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і у встановлений термін.

Відповідно п.6 договору застави від 30.10.2003 року в разі невиконання Відповідачем своїх обов'язків по поверненню кредиту і всіх умов кредитного договору стягнення проводиться згідно чинного законодавства України.

Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Стаття 7 ЗУ «Про іпотеку» визначає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки законні і обґрунтовані. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, підлягають задоволенню вимоги ЗОКС "Довіра" по сплаті заборгованості по процентах, нарахованих з 28.11.2005року по 28.02.2013 року в сумі 104 610,40 грн. та заборгованості, стягнутої за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2006 року № 2-512/2006 в сумі 78 479,12 грн., а всього 183 099,52 грн. Сума заборгованості підтверджена доданим розрахунком.

Підлягають відшкодуванню і витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 1275,50 грн.

Керуючись ст.ст. 525,526,1054 ЦК України, ст.ст.33,38,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10,60,88,212,213 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_2 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 243 444 грн. 00 коп.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна задовольнити вимоги Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів,12, код ЄДРПОУ 25821181, поточний рахунок №26504333201 в АТ „МетаБанк", код банку 313582) по сплаті заборгованості по процентах, нарахованих з 28.11.2005року по 28.02.2013 року в сумі 104 610,40 грн. та заборгованості, присудженої рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2006 року № 2-512/2006 в сумі 78 479,12 грн., а всього 183 099,52 грн. за кредитним договором № 3525 від 30.10.2003 р., укладеному між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 1275, 50 грн. на користь Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів,12, код ЄДРПОУ 25821181, поточний рахунок №26504333201 в АТ „МетаБанк", код банку 313582).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Лисенко Л. І.