Рішення № 31882833, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6061/13 10.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 270,58 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Дзюба І.М. за довіреністю б/н від 08.04.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.04.2013 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 270,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» повернуто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 910/6061/13 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 р. скасовано і передано справу до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0653769/0212/12 від 14.06.2012 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «ВАЗ 219000-113-41», реєстраційний номер АВ 8270 ВМ, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 2105», реєстраційний номер АВ 6307 АА, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/3819447), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.06.2013 р. об 11:10 год.

30.05.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою додатково повідомив суд, що враховуючи суму безумовної франшизи за умовами договору № 06/0653769/0212/12 - 1199,70 грн. та суму франшизи за полісом АВ/3819447 -510 грн., стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 760,58 грн. Зазначеною заявою позивач також просив суд долучити до матеріалів справи копію витягу з ЄДРПОУ стосовно відповідача.

В судове засідання, призначене на 10.06.2013 р. представник позивача з'явився.

В судовому засіданні 10.06.2013 р. позивач підтримав подану ним до суду 30.05.2013 р. заяву про зменшення розміру позовних вимог № 03-17/8936 від 29.05.2013 р., відповідно до якої фактично зменшив позовні вимоги в частині стягнення суми відшкодування шкоди в порядку регресу, а саме: просив стягнути з відповідача 2 760,58 грн., враховуючи суму безумовної франшизи за умовами договору № 06/0653769/0212/12 - 1199,70 грн. та суму франшизи за полісом АВ/3819447 -510 грн.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.06.2013 р., не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.05.2013 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.06.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.06.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої 30.05.2013 р. через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.06.2013 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.06.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» та Химерик Анатолієм Івановичем (страхувальник) було укладено договір 06/0653769/0212/12 добровільного страхування наземного транспорту,переданого в заставу (надалі -договір страхування).

Відповідно до п. 11 зазначеного договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу, № 06/0653769/0212/12 від 14.06.2012 р. вигодонабувачем було визначено ВАТ «ВТБ Банк», оскільки автомобіль «ВАЗ 219000-113-41», реєстраційний номер АВ 8270 ВМ перебував у заставі.

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «ВАЗ 219000-113-41», реєстраційний номер АВ 8270 ВМ. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 15.06.2012 р. по 24:00 год. 14.06.2013 р.

19.09.2012 р. в м. Гайсин Вінницької облісті на вулиці Леніна сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «ВАЗ 219000-113-41», реєстраційний номер АВ 8270 ВМ, яким керував Химерик Анатолій Іванович та автомобіля «ВАЗ 2105», реєстраційний номер АВ 6307 АА, яким керував Гулько Михайло Григорович. Наведене підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Гайсинського районного відділу управління МВС України у Вінницькій області від 04.10.2012 р. № 9075135.

ДТП сталася в результаті порушення Гульком Михайлом Григоровичем п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 04.10.2012 р. у справі № 204/2994/2012 (провадження по справі № 3/204/1426/2012), відповідно до якої Гулька Михайла Григоровича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 219000-113-41», реєстраційний номер АВ 8270 ВМ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до Звіту № 202/10/12 про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу, що складений 12.10.2012 р. оцінювачем Васіковським С.О. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12190/11 від 14.07.2011 р.) становить 4 470,28 грн. (надалі - звіт № 202/10/12 про оцінку вартості майнової шкоди від 12.10.2012 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 0201/06/1748/85754 від 22.10.2012 р. по договору страхування, враховуючи безумовну франшизу в розмірі 1 199,70 грн. за умовами договору, було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 3 270,58 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 056308 від 09.11.2012 р. та відомостю № ВПТ-004670 від 22.10.2012 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 19.09.2012 р.) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 19.09.2012 р.) також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2013 р. не представлено договору (полісу № АВ/3819447) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять копію зазначеного полісу, надану позивачем разом з позовною заявою.

Відповідно до полісу № АВ/3819447, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено Гулька Михайла Григоровича, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., франшиза -в сумі 510,00 грн., строк дії даного полісу з 00:00 год. 08.09.2012 р. до 07.09.2013 р.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Гулько Михайло Григорович керував автомобілем «ВАЗ 2105», реєстраційний номер АВ 6307 АА на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № ВС/6347857, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 202/10/12 про оцінку вартості майнової шкоди від 12.10.2012 р. та страховим актом № 0201/06/1748/85754 від 22.10.2012 р. по договору страхування, а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким звітом та страховим актом.

Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 2 760,58 грн., оскільки франшиза за полісом № АВ/3819447 дорівнює 510,00 грн.

Так, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 2 760,58 грн. (3 270,58 грн., сума матеріального збитку підтверджена звітом № 202/10/12 про оцінку вартості майнової шкоди від 12.10.2012 р., страховим актом № 0201/06/1748/85754 від 22.10.2012 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 056308 від 09.11.2012 р.) - 510,00 грн. (франшиза) = 2 760,58 грн.).

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставами вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів (у повному обсязі або частково) від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів (у повному обсязі або частково) згідно судового рішення.

Матеріалами справи, зокрема, копією претензії про виплату страхового відшкодування у порядку регресу № 03-17/540 від 22.01.2013 р. підтверджено, що позивач звертався з такою претензією до відповідач, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копії претензії та повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 2 760,58 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 760,58 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 2 760,58 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» 03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) 2 760,58 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят 58 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя Гумега О. В.