Рішення № 31882708, 11.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8991/13 11.06.13

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»

про стягнення 228 243,25 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

Від прокуратури: Бондарчук І.П. - службове посвідчення № 009970;

від позивача: Бондар М.В. - довіреність № 56 від 09.10.2012 року;

від відповідача: Майстренко В.І. - довіреність б/н від 08.04.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс» про стягнення 228 243,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору оренди № 4764 нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.12.2009 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 218 597,92 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 6 557,94 грн. - штрафу, 2 723,27 грн. - пені, 364,12 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою від 15.05.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.05.2013 року.

28.05.2013 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 180 936,37 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 5 428,09 грн. - штрафу, 10 137,38 грн. - пені, 360,75 грн. - інфляційних втрат, вказані суми перерахувати відповідно до Державного бюджету України: одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22020200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ.

28.05.2013 року представник відповідача у судовому засідання подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

28.05.2013 року представник відповідача у судовому засідання подав заперечення на позов.

28.05.2013 року представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 28.05.2013 року оголошено перерву до 04.06.2013 року.

04.06.2013 року представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 04.06.2013 року оголошено перерву до 11.06.2013 року.

Представник прокуратури в судовому засіданні 11.06.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.06.2013 року заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 11.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі по тексту - орендодавець) та Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс» (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 4764 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір).

Цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 18.12.2009 року до 18.12.2010 року включно (п. 10.1. Договору).

21.06.2011 року Договором № 4764/02 про внесення змін до Договору від 18.12.2009 року № 4764 було продовжено термін дії Договору до 18.12.2011 року.

Орендна плата на 2011 рік встановлена згідно Додатку № 3 до Договору №4764/02.

Згідно з п.10.4. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

Суду не надано будь-яких доказів на підтвердження факту припинення дії Договору.

Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (далі - Майно) загальною площею 462,10 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54, (341,80 кв.м. - на другому поверсі та 120,00 кв.м. на цокольному поверсі будівлі), що перебуває на балансі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на « 30» червня 2009 р. і становить 4949460,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення центрального пункту керування автоматизованої системи управління транспортом в м. Києві.

Згідно з п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2009 року 61 868,25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2009 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2009 року.

Відповідно до п.3.2. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.6. Договору (із змінами внесеними Договором № 4764/01 від 30.08.2010 року) орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу (Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві; р/р 31255274210167 ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018; КОД ЄДРПОУ 24525369) у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.11. Договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Згідно з п.5.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

18.12.2009 року на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 462,10 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, та перебуває на балансі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України м. Києві, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передавання орендованого майна від 18.12.2009 року.

28.12.2012 року відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято із користування частину нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 250,72 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, та перебуває на балансі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України м. Києві.

Таким, чином в відповідача в користуванні залишилося нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 211,38 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54.

20.05.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 4764/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4764 від 18.12.2009 року (Далі п тексту - Договір № 4764/03), згідно якого п. 1 Договору було викладено в наступній редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення (далі - Майно) загальною площею 211,38 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, що перебуває на балансі Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в м. Києві»; п. 3.1. Договору викладено в наступній редакції «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2012 року: 36 678,85 грн.».

Відповідно до п. 3 Договору № 4764/03 сторони домовились, що цей Договір вступає в силу з 29.12.2012 року і діє протягом всього строку дії Договору оренди.

Суду не надано будь-яких доказів повернення відповідачем позивачу приміщення (орендованого майна) загальною площею 211,38 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року виникла заборгованість в розмірі 180 936,37 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом від 19.02.2013 року № 30-05/2103 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості по орендним платежам в розмірі 570 118,04 грн. та пені у розмірі 100 800,21 грн., однак ні відповіді ні сплати заборгованості не отримав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно (об'єкт оренди) на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в період з жовтня 2012 року по березень 2013 року не сплатив на користь позивача орендну плату.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 180 936,37 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись на п.3.7. та п. 3.8. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, які за розрахунками позивача становлять: 10 137,38 грн. - пені, 5 428,09 грн. - штрафу.

Згідно з п.3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до п.3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 10 137,38 грн. та штрафу в розмірі 5 428,09 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 360,75 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 360,75 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс» (03151, м. Київ, Солом'янський район, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, Шевченківський район, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) 180 936 (сто вісімдесят тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 37 коп. - основного боргу, 10 137 (десять тисяч сто тридцять сім) грн. 38 коп. - пені, 5 428 (п'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 09 коп. - штрафу, 360 (триста шістдесят) грн. 75 коп. - інфляційних втрат (зазначені кошти перерахувати до Державного бюджету України: одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22020200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ).

3. Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс» (03151, м. Київ, Солом'янський район, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Державного бюджету України 3 937 (три тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 25 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.06.2013 року.

Суддя М.М. Якименко