Справа № 372/2106/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
заочне
17 червня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Проць Т. В. ,
при секретарі - Шевченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до районного суду з позовною заявою в якій вказав, що в 2011 році між ним та відповідачем був укладений договір позики, згідно якого він передав відповідачу 75627 гривень. Відповідач грошові кошти отримала, взявши на себе зобов'язання про їх повернення частинами з 01 лютого 2013 року по 01 лютого 2014 року. На підтвердження укладення даного договору позики та його умов відповідач надав позивачу розписку від 14 та 25 грудня 2012 року, які посвідчують отримання нею грошових коштів. Відповідач, в супереч зазначеним в розписках умовам, позивачу кошти не повернув, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням 3% річних від суми боргу, моральну шкоду 10000 грн. та сплачені ним судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивач позичив відповідачу гроші в сумі 75627 грн., які та обіцяла повертати частинами, починаючи з 01 лютого 2013 року і повернути до 14 лютого 2014 року, але до цього часу жодної копійки боргу позивачу так і не повернула. Просив у судовому порядку його позовні вимоги задовільнити, оскільки позивач не є фінансовою установою і невиконання грошового зобов'язання з боку відповідача негативно відображаються на його матеріальному становищі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про час розгляду справи повідомлялась належним чином.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей.
Судом встановлено, що в 2011 році року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач отримав 75627 грн. і взяв на себе зобов'язання повернути вказані кошти частинами, починаючи з 14 лютого 2013 року повністю до 14 лютого 2013 року. Вказаний договір оформлений відповідно до ст.1047 ЦК України в письмовій формі, що підтверджується розписками.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а ст.1049 ЦК встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частина 2 ст.1050 ЦК України визначає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що сума боргу в розмірі 75627 грн. повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 252 грн. 09 коп. підлягають задоволенню, оскільки відповідають вимогам ст.1050 ЦК України, в договорі інший розмір відсотків не встановлений.
Під час судового розгляду справи позивачем не надано належних і допустимих доказів спричинення діями відповідача моральної шкоди, під час судового розгляду не доведено ні факт нанесення моральної шкоди, ні її розмір, обставин, визначених ч.2 ст.23 ЦК України позивачем не зазначено, тому суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в цій частині.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат відповідають ст.88 ЦПК України та підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволеного позову.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 59, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 75627 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 252 грн. 09 коп. та 758 грн. 80 коп. понесених судових витрат, а всього стягнути 76637 (сімдесят шість тисяч шістсот тридцять сім) грн. 89 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СуддяПроць Т. В.
Судове рішення № 31882662, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 17.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 372/2106/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: