Ухвала суду № 31882062, 06.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/256/13-а

06.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 30.01.13 у справі № 801/256/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт Кемікалз" (вул.Пушкіна, буд.12, кв.20,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санлайт Кемікалз" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт Кемікалз" - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 19.10.2012 року №0006982204 та №0007002204.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт Кемікалз" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер», ПП "Базис торг", ПП "Комманд", КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами зазначеної перевірки складено акт №6834/22-1/33581557 від 05.10.2012 року, яким встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України,

- пп. 7.2.1 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 14.1.202, пп. 14.1.203 п. 14.1, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188,п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України,

На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення -рішення від 19.10.2012 року:

- №0007002204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ - за основним платежем - 102417,00 грн. за штрафними санкціями - 20077,00 грн.;

- №0006982204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток - за основним платежем 138197,00 грн. за штрафними санкціями - 20990,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства та, як наслідок, необгрунтовано прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З таким висновком погоджується колегія суддів та зазначає наступне.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції на його відповідність приписам ст.159 КАС України та перевіряючи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень апеляційним розглядом встановлено, що про порушення вимог податкового законодавства відповідач дійшов внаслідок того, що при проведенні даної перевірки було використано матеріали перевірок ДПІ у м. Сімферополі АР Крим: від 11.04.2012 року №36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки КП «Альянс»; від 06.04.2012 року №10/22/36165986 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Базис Торг"; від 06.04.2012 року №32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Комманд"; від 06.04.2012 року №19/22/36693415 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Укрторгпартнер". Висновки вказаних актів беруться до уваги відповідно до проведеного аналізу, яким встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий зазначеними підприємствами від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів". Із зазначеного податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Санлайт Кемікалз" здійснило видимість придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Укрторгпартнер», ПП "Базис торг", ПП "Комманд", КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, які не реалізовувалися, а лише полягали в документальному оформленні (шляхом складання договорів, актів прийому - передачі, рахунків - фактур, видаткових та податкових накладних, інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Також в акті перевірки позивача, по встановленим порушенням йдеться посилання на кримінальну справу №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків,

Таким чином, встановлені у висновках акту перевірки від 03.10.2012 року №789/15-04/3139536 порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України визначено фактично за наявністю порушеної кримінальної справи №69-0146 та актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

З урахуванням положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, судова колегія зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат до складу матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку.

Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що для невключення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення таких сум до витрат, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентом документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів матеріальних витрат.

Висновки акту відповідача щодо необґрунтованого формування матеріальних витрат та включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості товарів, робіт і послуг з вказаних контрагентів, заснована лише на факті порушення кримінальної справи, а також на підставі інформації, отриманої ревізорами з актів про неможливість проведення зустрічної перевірки вищезгаданих контрагентів з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями і постачальниками з метою встановлення факту реальності здійснених взаємин. В акті перевірки відсутність фактичного постачання ТМЦ контрагентами позивача, а також не виконання робіт підрядними організаціями по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування матеріальних витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

Разом з тим, невідповідність перевірених договірних, фінансово-господарських, бухгалтерських документів вимогам діючого законодавства внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі в розмірі 138197грн. та заниження суми податку на додану вартість в розмірі 112495 грн. податковим органом не встановлено.

В акті перевірки йде посилання на здійснення поставки товарів між позивачем та контрагентами- ПП «Укрторгпартнер», ПП "Базис торг", ПП "Комманд", КП «Альянс», що встановлено на підставі первинних документів, і в подальшому йдеться посилання на податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт.

Колегією суддів безперечно встановлено, що реальність угод та товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що зазначені вище, підтверджується матеріалами справи.

В основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, відповідач дійшов внаслідок того, що визнав укладені договори нікчемними на підставі ст.228 ЦК України.

Суд першої інстанції вірно проаналізував норми цивільного законодавства, що регулюють нікчемні правочини та обгрунтовано дійшов висновку про безпідставність визнання податковим органом нікчемними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами та яяк наслідок - протиправність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наявності порушеної кримінальної справи №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків та даних досудового слідства, а також на при писи цивільного законодавства стосовно нікчемності приватних правочинів.

Такі доводи колегія суддів вважає неспроможними та зауважує таке.

Наявність кримінальної справи порушеної стосовно особи, яка не є посадовою особою позивача, не має правових наслідків для позивача в силу приписів частини 4 ст.72 КАС України.

Стосовно доводів про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, колегія вказує на таке.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угоди з контрагентами позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати її нікчемними відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи а ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.13 у справі № 801/256/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна