Постанова № 31881885, 10.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1032/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Левченко А.Г. (за довіреністю)

представник позивача - Байчан О.М. (за довіреністю)

представник позивача - Головко С.М. (за довіреністю)

представник позивача - Бовраш О.В. (за довіреністю)

представник відповідача - Ігнатенко І.А. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125689) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000372500 від 28.09.2012 року, № 0000032201 від 31.01.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (надалі - ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000372500 від 28.09.2012 року, № 0000382500 від 28.09.2013 року. Позовні вимоги мотивує тим, що висновки акту перевірки № 131/25-0/01125689/15 від 18.09.2012 року про нікчемність укладеного позивачем з контрагентом ТОВ «СВ Транс Україна» правочину не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат та податку на додану вартість за отримані послуги по виконанню контрагентом днопоглиблювальних робіт відповідно до умов укладеного між ними договору, що підтверджено первинними документами. У зв'язку з цим, просить скасувати прийняті відповідачем на підставі проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, як такі що не відповідають чинному законодавству.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення та просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог (том І аркуші справи 2-7, том ІІ аркуші справи 1-6).

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги вважає безпідставними, у задоволенні позову заперечував, обґрунтовуючи тим що, позивачем неправомірно віднесено складу валових, витрати по оплаті за отримані від контрагента ТОВ «СВ Транс України» послуги по виконанню днопоглиблювальних робіт, що призвело до їх завищення, а також завищення податкового кредиту внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «СВ Транс Україна» (том ІІ аркуші справи 19-21).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

На підставі наказу начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Одеської області ДПС № 243 від 13.09.2012 року та повідомлення № 48 від 13.09.2012 року (том ІІ аркуші справи 123, 124) з урахуванням вимог п. 73.5 ст. 73, ст. 75 Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року (надалі - Податковий Кодекс України), службовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Одеської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» з питань правомірності формування валових витрат з податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «СВ Транс Україна», за результатами проведення якої складено акт № 131/25-0/01125689/15 від 18.09.2012 року (том І аркуші справи 8-19).

На підставі акту перевірки № 131/25-0/01125689/15 від 18.09.2012 року, з урахуванням результатів адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000372500 від 28.09.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 3 276 206 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 2 859 020 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 417 186 грн. 00 коп., за порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, абз.4 п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України (том І аркуш справи 21);

- № 0000032201 від 31.01.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 247 812 грн. 90 коп. з яких: за основним платежем - 247 811 грн. 90 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. 00 коп., за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закон України № 168/97-ВР від 02.12.2010 року (том ІІ аркуш справи 7).

Відповідно до приписів ст. 56 Податкового Кодексу України, позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення (том І аркуші справи 25-38).

Згідно матеріалів справи, між ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (замовник) та ТОВ «СВ Транс Україна» (генпідрядник) укладено договір № 310-ХД/ТР від 12.07.2010 року, предметом якого є виконання силами безпосередньо генпідрядника та залученими силами інших підрядчиків робіт по профілактичному днопоглибленню морської частини підхідного каналу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» згідно технічного завдання та плану організації робіт (том І аркуші справи 66-88).

Умови зазначеного договору виконувались ТОВ «СВ Транс Україна» (генпідрядник) із залученням підрядної організації - Публічне акціонерне товариство «Чорномортехфлот» (підрядник) на підставі договору № 1-06/10 від 06.10.2010 року (том ІІ аркуші справи 168-179), про виконання умов якого на думку позивача свідчить акт про закінчення робіт (том ІІ аркуш справи 65).

В обґрунтування позиції позивача щодо виконання умов договору № 310-ХД/ТР від 12.07.2010 року, позивачем суду надано наступні первинні документи, що стали підставою для віднесення понесених витрат до складу валових та включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту:

- акти про початок робіт (том І аркуші справи 89-92, том ІІІ аркуш справи 64);

- податкові накладні (том І аркуші справи 93-106, 108, 198-212);

- відомості (том І аркуші справи 113-114, 121-123, 127-129, 138-139, 143-150);

- плани виконаних робіт (том І аркуші справи 231-240);

- банківська виписка на підтвердження оплати виконаних ТОВ «СВ Транс Україна» підрядних робіт (том І аркуш справи 151);

- рахунки-фактури та платіжні доручення (том І аркуші справи 152-180, том ІІ аркуші справи 112-120).

В матеріалах справи знаходяться довідки про вартість робіт (том І аркуші справи 110, 112, 115зв.,119зв., 130, 132, 134, 184, 186, 189, 191, 193, 195, 197, 215, 217, 219, 222, 224, 226, 228, 230), які згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року та за період з 01.01.2011 року по 15.05.2011 року позивачем прийнято від ТОВ «СВ Транс Україна» (том І аркуші справи 109, 111, 115, 116зв., 117зв., 118-120, 124-126, 131, 133, 135-137, 140-142, 181-183, 185, 187-188, 190, 192, 194, 196, 214, 216, 218, 220, 221, 223, 225, 227, 229), а також службові записки з витягами з журналів (том ІІІ аркуші справи 22-28) та листи (том ІІІ аркуші справи 42-63, 117-122). Проте суд вважає за необхідне зазначити, що даними документами не підтверджується факт виконання генпідрядником договірних зобов'язань, з огляду на те, що відповідно до довідки № 05-52/12 від 02.03.2012 року в.о. капітана порту, визначені договором судноплавні засоби до порту не заходили та роботи не виконували, фактично роботи виконувались іншими засобами, що підтверджується й службовими записками. Однак, наявність правових підстав залучення до виконання днопоглиблювальних робіт іншими судноплавними засобами, ніж передбаченими договором позивачем не доведено.

У судовому засіданні представники позивача зазначили, що для підтримання повноцінного функціонування порту позивачем мають виконуватись роботи з профілактичного днопоглиблення морської частини підхідного каналу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», оскільки він постійно замулюється. Роботи з профілактичного днопоглиблення надавались генпідрядником - ТОВ «СВ Транс України» відповідно до умов укладеного з цим підприємством договору із залученнями третіх осіб. Тобто, відповідач помилково посилається на відсутність можливостей у генпідрядника для надання відповідних послуг у зв'язку із невеликою штатною чисельністю працюючих. Представники позивача стверджували, що роботи дійсно були виконані, що вбачається з наданої до матеріалі справи первинної документації. Оплата за надані ТОВ «СВ Транс Україна» послуги віднесена позивачем до складу валових витрат відповідного періоду. Зазначене підтверджує реальність здійснення господарської операції, оскільки вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість були фактично здійсненні та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, що свідчить про реальність здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На думку представника відповідача, позивач не мав права формувати податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «СВ Транс Україна» та відносити до його складу суми податку на додану вартість за придбані у ТОВ «СВ Транс України» послуги, використання яких в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності у ході перевірки не було встановлено. В своїх поясненнях представник відповідача посилається на наявний в матеріалах справи акт перевірки № 920-15/38 від 14.07.2011 року об'єднаного Білгород-Дністровського КРВ Одеської області, в результаті проведення якої були встановлені численні порушення законодавства, зокрема, позивачем не було відхилено цінову пропозицію та допущено до оцінки тендерним комітетом ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» цінові пропозиції ТОВ «СВ Транс Україна», яке не є виробником (виконавцем) робіт які є предметом закупівлі. Також, при перевірці позивача були використані акти Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби складені за результатами перевірки ТОВ «СВ Транс Україна», відповідно до яких, встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи складські приміщення, транспортні засоби, що свідчить про відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «СВ Транс Україна». Відповідач вважає, що підприємством ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до витрат дохідної частини бюджету. Виходячи з викладеного, ДП «Білгород-Дністровський МТП» безпідставно сформовано податковий кредит у періоді вересень 2010 року - травень 2011 року за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних отриманих від ТОВ «СВ Транс Україна» та в порушення норм чинного сформовано валові витрати із понесених за надані контрагентом послуги затрат на їх отримання.

Відповідно до податкових Декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 4 кварталу 2010 року по І квартал 2011 року, позивачем віднесено складу валових, витрати по взаємовідносинам з ТОВ «СВ Транс Україна» у 4 кварталі 2010 року - у сумі 3 337 488 грн. 00 коп., у 1 кварталі 2011 року - у сумі 5 820 624 грн. 00 коп. (том ІІ аркуші справи 84-107).

За період з січня 2011 року по березень 2011 року на підставі виписаних контрагентом податкових накладних, включених до Реєстру податкових накладних, ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «СВ Транс Україна» усього у сумі 247 814 грн. 90 коп., в тому числі по періодах: за січень 2011 року - 26 986 грн. 88 коп.; за лютий 2011 року - 151 466 грн. 10 коп.; за березень 2011 року - 69 358 грн. 92 коп. (том ІІ аркуші справи 38-83).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до актів № 803160036687173 від 13.05.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «СВ Транс Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» відомостей за грудень 2010 року, січень 2011 року» та № 1732160036687173 від 18.07.2011 року «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «СВ Транс Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень, травень 2011 року» встановлено відсутність на підприємстві трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. В ході проведення аналізу податкової звітності, реєстрацій документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). (том ІІ аркуші справи 137-141).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються відповідно до ч.ч. 2, 3 п. 138.1 ст. 138 зокрема із інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат визначених у пп. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 - XIV від 16.07.1999 року бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону та пунктом 193.1 статті 193 цього Податкового Кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно акту № 920-15/38 від 14.07.2011 року об'єднаного Білгород-Дністровського контрольно-ревізійного відділу, встановлено порушення ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» норм законодавства, внаслідок чого відбулось неправомірне допущення ТОВ «СВ Транс Україна» до виконання днопоглиблювальних робіт за рахунок державних коштів, оскільки дане підприємство не мало ліцензії на виконання таких робіт та не є їх виконавцем (том ІІ аркуші справи 145-153).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року у справі № 2-а/1570/6088/11 відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП «Білгород-Дністровський МТП» до КРУ в Одеській області в особі Білгород-Дністровського контрольно-ревізійного відділу про визнання протиправною та скасування вимоги, винесеної на підставі акту № 920-15/38 від 14.07.2011 року (том ІІ аркуші справи 160-166).

Позивач вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не мало права проводити перевірку, за результатами якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, тому як зазначені обставини були предметом проведеної раніше перевірки підприємства позивача. Однак, суд не погоджується з позицією позивача, оскільки позапланова перевірка проводилась податковим органом у відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового Кодексу України, згідно яких органи державної податкової служби мають право документальні позапланові невиїзні перевірки, предметом яких є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства та яка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інших, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Таким чином, дії податкового органу відповідають передбаченим законодавства вимогам щодо здійснення перевірки суб'єкта господарювання. Крім того, предметом перевірки за результатами якої складено акт № 344/15-3/01125689/35 від 08.08.2011 року був інший період (квітень 2011 року, травень 2011 року) дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість (том ІІ аркуші справи 201-217), в той час як актом № 131/25-0/01125689/15 від 18.09.2012 року охоплювався період формування податкового кредиту - з січня 2011 року по березень 2011 року; валових витрат - з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «СВ Транс Україна» за участю Іллічівської транспортної прокуратури про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", оформлене протоколом оцінки (акцепту) тендерних пропозицій від 06.07.2010 року про визнання товариства переможцем торгів: Будівництво водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд код ДК 016-97 45.24.1 (профілактичне днопоглиблення морської частини підхідного каналу ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та визнання недійсним договору від 12.07.2010 року № 310-ХД/ТР разом з додатковими угодами :№ 1 від 27.12.2010 року, № 2 від 14.01.2011 р., № 3 від 11.02.2011 р., № 4 від 11.04.2011 р., які укладені між Позивачем та Відповідачем.

Рішенням Вищого Господарського суду України від 19.09.2012 року, договір № 310-ХД/ТР від 12.07.2012 року та додаткові угоди до нього визнано недійсними (том ІІІ аркуші справи 149-164). таким чином, зазначене рішення має преюдиційне значення для розгляду даної справи, тобто факти вважаються встановленими, істинними, такими, що не потребують нового доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 1 статті 216 Цивільного Кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тому, правочин, визнаний судом недійсним, не має під собою правової підстави, а відтак набуває ознак неправомірності. З урахуванням зазначеного, сформовані валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «СВ Транс Україна» не підтверджені первинними документами у розумінні положень п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, тому як надані позивачем первинні документи, які нібито на його думку підтверджують факт виконання договірних зобов'язань з контрагентом складені за недійсним правочином.

Відповідно до зазначеного, у процесі встановлення обставин у справі судом з'ясовано, що в діях платника податку вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету та необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку.

Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із тим, що позивачем не доведено виконання умов договору № 310-ХД/ТР від 12.07.2010 року, укладеного між ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» та ТОВ «СВ Транс Україна» та крім того, зазначений договір Рішенням Вищого Господарського суду України від 19.09.2012 року у справі № 5017/1131/2012 визнано недійсним.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» є не обґрунтованими, такими, які не підтверджені належними доказами та не відповідають чинному законодавству України, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 72, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125689, адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000372500 від 28.09.2012 року, № 0000382500 від 28.09.2013 року - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 10 червня 2013 року.

Суддя Я.В. Балан

.