Рішення № 31881187, 01.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р.Справа № 922/405/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Торговий Дім "Еліт", м. Київ до ФОП ОСОБА_2, смт. Куп"янськ-Вузловий про та зустрічний позов про стягнення коштів у розмірі 545 600,00 грн. ФОП ОСОБА_2, смт. Куп"янськ-Вузловий до ТОВ "Торговий Дім "Еліт", м. Київ про визнання дій незаконними та визнання дійсним договоруза участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Алтухова О.І., за дов.

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Торговий Дім "Еліт" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 545 600,00 грн. вартості неповернутого за договором поставки №184/3 від 01.01.2010 року обладнання у подвійному розмірі.

До початку розгляду справи по суті ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати дії, лист-повідомлення ТОВ "Торговий Дім "Еліт" щодо розірвання договору поставки в односторонньому порядку незаконними, та визнати дійсним договір поставки №184/3 від 01.01.2010 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Торговий Дім "Еліт".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2013 року було прийнято зустрічний позов ФОП ОСОБА_2 для спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, стосовно зустрічних позовних вимог, то вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд відмовити в їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи, щодо заявлених зустрічних позовних вимог, то підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 06.03.2013 року оголошувалась перерва до 25.03.2013 року.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку щодо часткового задоволення первісного позову та відмови у зустрічному позові через наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, покупець) 01 січня 2010 року було укладено договір поставки № 184/3.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю належну партію продукції, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і своєчасно оплатити її на умовах даного Договору.

Згідно до п. 7 договору, ФОП ОСОБА_2 було надане у користування холодильне обладнання: з метою покращення умов для реалізації покупцем продукції під торговою маркою «Ажур» третім особам, постачальник надає покупцю спеціальне холодильне обладнання (морозильні вітрини). Факт передачі обладнання від постачальника до покупця, а також факт повернення обладнання покупцем постачальнику підтверджується підписанням акту приймання-передачі, які підписуються представниками сторін і діють з дня їх підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №184/3 постачальником було надано покупцю обладнання (морозильні вітрини) в кількості 234 шт., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі морозильних вітрин від 01.01.2010 року, копія якого долучена до матеріалів справи, із зазначенням моделі, року випуску, заводського номеру та заставної вартості кожної одиниці переданого на відповідальне зберігання обладнання.

За період з 01.07.2011 року по 16.09.2011 року відповідач повернув частину обладнання, а саме:

- 80 морозильних камер згідно акту повернення морозильних вітрин № Ха-00167, Ха-00170, Ха-00169, Ха- 00171 від 01.07.2011 р. (копія міститься в матеріалах справи);

-75 морозильних камер згідно акту повернення морозильних вітрин № Ха-00329, Ха-00331, Ха-00354 від 16.09.2011 р. (копія міститься в матеріалах справи);

Таким чином відповідно до актів повернення холодильного обладнання ФОП ОСОБА_2 було повернуто позивачеві 155 морозильних камер, що підтверджується вищевказаними актами.

На момент звернення із позовом до суду на зберіганні у ФОП ОСОБА_2 залишалося морозильні вітрини у кількості 79 шт. заставною вартістю 272 800,00 грн., які відповідач за первісним позовом, як вважає позивач, продовжує використовувати, не маючи на це жодних законних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п.7.6. договору обладнання повинно бути повернено постачальнику протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту закінчення терміну дії Договору у справному стані та комплектності з урахуванням нормального зносу, що виник у період його експлуатації, а у випадку дострокового розірвання Договору, протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту розірвання Договору.

Згідно п. 12.1. Договору: «Договір діє до 31 грудня 2012 року».

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

26 вересня 2012 року позивач цінним поштовим листом направив відповідачу лист про розірвання договору вих. № 82 від 26 вересня 2012 року, в якому повідомив, що розриває договір поставки № 184/3 від 01.01.2010 р. в односторонньому порядку згідно п. 9.6. даного договору: «У разі відсутності в наданих постачальником Покупцю холодильних вітринах продукцію під торговою маркою «Ажур», «Браво» або наявність в морозильних вітринах продукції інших постачальників/виробників, що було встановлено представником Постачальника, Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір».

Факт відсутності в наданих постачальником Покупцю холодильних вітринах продукції під торговою маркою «Ажур», «Браво» був зафіксований представниками постачальника, про що свідчить складений акт від 20.09.2012 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

17 жовтня 2012 року позивач цінним поштовим листом направив відповідачу претензію вих. 83 від 17.10.2012 року, в якій повідомив, що 02.11.2012 року об 11 годині ранку представники позивача прибудуть за холодильним обладнанням, а також зазначив про необхідність прибуття відповідача для передачі обладнання у зазначений час.

02.11.2012 року представники позивача прибули за холодильним обладнанням до відповідача, але обладнання у кількості 79 шт. відповідач передавати відмовився, про що свідчить письмовий акт, складений представниками позивача (копія міститься в матеріалах справи)

З урахуванням вищевикладеного на момент звернення із позовом до суду вартість обладнання, що знаходилось у відповідача та неповернуто позивачеві, складала 272 800 ,00 грн.

Згідно п.п. 7.6 та 9.7. договору відповідач у випадку дострокового розірвання договору має повернути позивачеві у 15- денний термін обладнання у кількості 79 шт. або відшкодувати вартість обладнання, що вказана в Акті приймання - передачі в подвійному розмірі, тобто у сумі 545 600,00 грн., виходячи із заставної вартості обладнання згідно акту приймання-передачі від 01.01.2010 року.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак судом встановлено, що під час розгляду спору по суті згідно акту приймання-передачі морозильних вітрин б/н від 27.02.2013 року відповідачем було повернуто постачальнику 3 одиниці обладнання, що було передано йому на відповідальне зберігання згідно акту від 01.01.2010 року, на загальну суму 10800,00 грн., а саме: морозильні вітрини модель UDD 400 серійний номер 72821620 заставною вартістю 3600,00 грн., модель UDD 400 серійний номер 72822375 заставною вартістю 3600,00 грн. та модель DERBY EK-46 cерійний номер 12210340 заставною вартістю 3600,00 грн.

Таким чином правових підстав щодо стягнення з відповідача на користь позивача подвійної вартості вже повернутого згідно акту від 27.02.2013 року обладнання у розмірі 21 600,00 грн. суд не вбачає, а тому в цій частині провадження підлягає припинення у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.

Щодо решти обладнання у кількості 76 шт., то відповідачем не надано суду належних доказів повернення його позивачеві. Наданий відповідачем до матеріалів справи акт приймання-передачі від 18.02.2013 року щодо повернення 56 одиниць обладнання суд не приймає в якості належного доказу, оскільки вказаний акт складений односторонньо та не містить підпису повноважної особи з боку постачальника.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що відповідачем не виконано договірні зобов'язання щодо своєчасного повернення обладнання у кількості 76 одиниць, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 524 000,00 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання дій, листа-повідомлення ТОВ "Торговий Дім "Еліт" щодо розірвання договору поставки в односторонньому порядку незаконними та визнання дійсним договору поставки №184/3 від 01.01.2010 року, то слід зауважити на тому, що під час розгляду спору по суті ТОВ "Торговий Дім "Еліт" доведено суду правомірність своїх дій щодо розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 року договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного суд вважає зустрічний позов безпідставним та необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто за наслідками розгляду первісного позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, а судові витрати за зустрічним позовом залишаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,44,49,60,75,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63709, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (м. Київ, вул. Саксаганського,115-а, код 34965659) 524 000,00 грн. вартості неповернутого обладнання у подвійному розмірі, 10 912,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 21 600,00 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа 922/405/13