Постанова № 31881112, 11.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа№ 910/914/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Гуль Г.Й., довіреність №35/4409 від 15.05.2013 року,

відповідача: Прудкий О.В., довіреність №48-1419 від 14.05.2013 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

на рішення господарського суду міста Києва

від 05.03.2013 року

у справі №910/914/13 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Державного підприємства "Антонов"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Антонов" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (ідентифікаційний код: 01128297, адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 94, р/р 260070128162 в AT "Укрексімбанк", МФО 322313), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Антонов" (ідентифікаційний код: 14307529, адреса: 03062, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 1, р/р 26009735051210 в AT "Брокбізнесбанк", МФО 300249), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 838 209,37 грн. (вісімсот тридцять вісім тисяч двісті дев'ять гривень 37 копійок), пені - 51 701,03 грн. (п'ятдесят одна тисяча сімсот одна гривня 03 копійки), штрафу - 58 674,65 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 65 копійок), 3% річних - 757,83 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 83 копійки) та судові витрати - 18 987,72 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 72 копійки). В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року по справі №910/914/13 скасувати в частині нарахування пені у розмірі 51 701,03 грн., 7% штрафу у розмірі 58 674,65 грн. та 3% річних у розмірі 757,83 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу без задоволення.

11.06.2013 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про зупинення провадження у справі. Подане клопотання скаржник обґрунтовує тим, що 30.05.2013 року Державне підприємство "Завод 410 ЦА" подало до господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання недійсним договору №07-202-11 від 29.11.2011 року, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення. Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року у справі №910/10208/13 порушено провадження за вищевказаним позовом. Таким чином, в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про визнання недійсним договору, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення. Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (стаття 216 ЦК України), прийняття судом рішення про визнання недійсним договору №07-202-11 унеможливлює стягнення заборгованості за вказаним договором. За таких обставин, на думку скаржника провадження у справі №910/914/13 підлягає зупиненню у зв'язку з розглядом господарським судом міста Києва пов'язаної справи про визнання недійсним договору №07-202-11 від 29.11.2011 року.

Колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів відзначає, що розгляд судом питання визнання недійсним договору №07-202-11 від 29.11.2011 року не унеможливлює розгляд справи про стягнення грошових коштів.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у разі визнання недійсним договору №07-202-11 від 29.11.2011 року зацікавлена сторона не позбавлена права звернутись до суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

За таких обставин у клопотанні Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про зупинення провадження у справі належить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

29 листопада 2011 року між позивачем (надалі - Агент або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір №07-202-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п.п. 1.1., 1.2. якого Виконавець зобов'язується у 2011 році надати Замовникові послуги з навчання дорослих, зазначені в п. 1.2. Метою договору є проведення навчання 16 (шістнадцяти) індійських фахівців питанням роботи з обладнанням неруйнівного контролю, програмами контролю старіння, попередження та контролю корозії.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 838 209,37 грн., однак, Замовник послуг не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 838 209,37 грн.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями щодо нарахування санкції відповідач не погодився та у відзиві вказав, що у п. 7.2.1. договору відсутнє посилання на приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, а відповідачем допущено прострочення виконання саме грошового зобов'язання, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення пені та 7% штрафу, підлягають стягненню на підставі норм чинного законодавства, що регулюють нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому, за переконанням відповідача, позивач необґрунтовано нарахував пеню у розмірі 153 392,31 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами 06.11.2011р. було складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) б/н на суму 838 209,37 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи). Вказаний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний позивачем та відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.1. Договору послуг розрахунки проводяться шляхом оплати на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений в розділі 13 договору, у розмірі 100% вартості послуг, зазначеної в п. 3.1. договору, згідно з додатком № І, на протязі десяти банківських днів з моменту отримання від Виконавця рахунку-фактури.

08 грудня 2011 року позивач звернувся до відповідача з листом №32/17705 в додаток до якого долучив акти прийому-передачі, рахунок-фактуру №СФ-001149 від 06.12.2011р. та податкову накладну (копія рахунку та листа з відміткою про його отримання 26.01.2012р. наявна в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами складені акти звірки взаєморозрахунків, які свідчать про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 838 209,37 грн. станом на 27.11.2012р. та 30.01.2013р. (копії актів в справі).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг за Договором, станом на березень 2013 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в розмірі 838 209,37 грн. (загальна вартість послуг).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 7.2.1. Договору випливає, що у разі порушення Замовником строків оплати, вказаних у розділі IV Договору, Замовник перераховує Виконавцю додатково до суми Договору пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахування факту прострочення відповідачем оплати послуг за Договором понад 30 днів, стягненню з Замовника на користь Виконавця підлягають 58 674,65 грн. 7% штрафу, а також 51 701,03 грн. пені за порушення строків оплати.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, стягненню з останнього за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг на користь позивача підлягає 757,83 грн. - 3% річних.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі №910/914/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі №910/914/13.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі №910/914/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.