Постанова № 31881024, 17.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.06.2013р. справа №905/133/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Рогожа К.М. по дов.;

від відповідача: Мишак В.В. - адвокат;

від третьої особи: не з'явився.

У судовому засіданні 10.06.2013р.

оголошувалась перерва до 17.06.2013р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. (повний текст від 12.03.2013р.) у справі №905/133/13-г (суддя Уханьова О.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», м. Маріуполь Донецької області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Васютіної Валентини Дмитрівни, м. Маріуполь Донецької області

про визнання незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, розміщену відповідачем на об'єктах зовнішньої реклами у м. Маріуполі Донецької області наступного змісту: «Осторожно!» АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» тел. 0637537028», зобов`язання відповідача спростувати недобросовісну рекламу в наступному порядку: замовити, оплатити, виготовити та розпочати розміщення спростування не пізніше ніж через 7 календарних днів після вступу рішення суду в законну силу на тих же об'єктах зовнішньої реклами в м. Маріуполі, у такому ж порядку, в якому була розміщена недостовірна реклама, з текстом наступного змісту: «Опровержение недобросовесной рекламы: Уважаемые потребители! ООО «ПФ «Стандарт ЛТД» опровергает размещенную им незаконную, недобросовестную и недостоверную рекламу следующего содержания: «Осторожно» АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» указанная информация относительно услуг АТ «СК «АХА Страхование» является недостоверной, незаконной и недобросовесной рекламой»; при здійсненні спростування недобросовісної реклами словосполучення «ОПРОВЕРЖЕНИЕ недобросовесной рекламы: Уважаемые потребители! ООО «ПФ «Стандарт ЛТД» опровергает размещенную им незаконную, недобросовесную и недостоверную рекламу следующего содержания «...указанная информация относительно невыполнения обязательств АТ «СК АХА Страхование» является недостоверной, незаконной и недобросовесной рекламой», повинні бути надруковані шрифтом та не розміру шрифту словосполучення «Осторожно» АХА-страхование», який був на об'єктах розміщення недобросовісної реклами, та бути таким же кольором; при здійсненні спростування недостовірної реклами шрифт словосполучення «Осторожно АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» повинні бути менше шрифту, який був на об'єктах розміщення недобросовісної реклами, та бути такого ж кольору; розміщення стендів із спростування недобросовісної реклами здійснювати протягом: 60 календарних днів - щодо об'єкту зовнішньої реклами на проспекті Металургів в м. Маріуполі Донецької області, 53 календарних дня - щодо об'єкту зовнішньої реклами на вул. Леніна біля Драмтеатру в м. Маріуполі Донецької області, 50 календарних днів - щодо розміщення об'єкту зовнішньої реклами на вул. Карла Лібкнехта, напроти Центрального ринку в м. Маріуполь Донецької області

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», м. Маріуполь Донецької області, про визнання незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, розміщену на об'єктах зовнішньої реклами у м. Маріуполі Донецької області наступного змісту: «Осторожно!» АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» тел. 0637537028», зобов`язання відповідача спростувати недобросовісну рекламу в наступному порядку: замовити, оплатити, виготовити та розпочати розміщення спростування не пізніше ніж через 7 календарних днів після вступу рішення суду в законну силу на тих же об'єктах зовнішньої реклами в м. Маріуполі, у такому ж порядку, в якому була розміщена недостовірна реклама, з текстом наступного змісту: «Опровержение недобросовесной рекламы: Уважаемые потребители! ООО «ПФ «Стандарт ЛТД» опровергает размещенную им незаконную, недобросовестную и недостоверную рекламу следующего содержания: «Осторожно» АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» указанная информация относительно услуг АТ «СК «АХА Страхование» является недостоверной, незаконной и недобросовесной рекламой»; при здійсненні спростування недобросовісної реклами словосполучення «ОПРОВЕРЖЕНИЕ недобросовесной рекламы: Уважаемые потребители! ООО «ПФ «Стандарт ЛТД» опровергает размещенную им незаконную, недобросовесную и недостоверную рекламу следующего содержания «...указанная информация относительно невыполнения обязательств АТ «СК АХА Страхование» является недостоверной, незаконной и недобросовесной рекламой», повинні бути надруковані шрифтом та не розміру шрифту словосполучення «Осторожно» АХА-страхование», який був на об'єктах розміщення недобросовісної реклами, та бути таким же кольором; при здійсненні спростування недостовірної реклами шрифт словосполучення «Осторожно АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» повинні бути менше шрифту, який був на об'єктах розміщення недобросовісної реклами, та бути такого ж кольору; розміщення стендів із спростування недобросовісної реклами здійснювати протягом: 60 календарних днів - щодо об'єкту зовнішньої реклами на проспекті Металургів в м. Маріуполі Донецької області, 53 календарних дня - щодо об'єкту зовнішньої реклами на вул. Леніна біля Драмтеатру в м. Маріуполі Донецької області, 50 календарних днів - щодо розміщення об'єкту зовнішньої реклами на вул. Карла Лібкнехта, напроти Центрального ринку в м. Маріуполь Донецької області.

Ухвалою від 26.02.2013р. господарський суд Донецької області в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Васютіну Валентину Дмитрівну, м. Маріуполь Донецької області.

11.03.2013р. у справі №905/133/13-г було прийнято рішення, яким позов ПрАТ «СК «АХА страхування», м. Київ, задоволено, зобов'язано ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД», м. Маріуполь Донецької області, спростувати недобросовісну рекламу в наступному порядку: замовити, оплатити, виготовити та розпочати розміщення спростування не пізніше ніж через 7 календарних днів після вступу рішення суду в законну силу на тих же об'єктах зовнішньої реклами в м. Маріуполі, у такому ж порядку, в якому була розміщена недостовірна реклама, з текстом наступного змісту: «Опровержение недобросовесной рекламы: Уважаемые потребители! ООО «ПФ «Стандарт ЛТД» опровергает размещенную им незаконную, недобросовестную и недостоверную рекламу следующего содержания: «Осторожно» АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» указанная информация относительно услуг АТ «СК «АХА Страхование» является недостоверной, незаконной и недобросовесной рекламой»; при здійсненні спростування недобросовісної реклами словосполучення «ОПРОВЕРЖЕНИЕ недобросовесной рекламы: Уважаемые потребители! ООО «ПФ «Стандарт ЛТД» опровергает размещенную им незаконную, недобросовесную и недостоверную рекламу следующего содержания «...указанная информация относительно невыполнения обязательств АТ «СК АХА Страхование» является недостоверной, незаконной и недобросовесной рекламой», повинні бути надруковані шрифтом та не розміру шрифту словосполучення «Осторожно» АХА-страхование», який був на об'єктах розміщення недобросовісної реклами, та бути таким же кольором; при здійсненні спростування недостовірної реклами шрифт словосполучення «Осторожно АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» повинні бути менше шрифту, який був на об'єктах розміщення недобросовісної реклами, та бути такого ж кольору; розміщення стендів із спростування недобросовісної реклами здійснювати протягом: 60 календарних днів - щодо об'єкту зовнішньої реклами на проспекті Металургів в м. Маріуполі Донецької області, 53 календарних дня - щодо об'єкту зовнішньої реклами на вул. Леніна біля Драмтеатру в м. Маріуполі Донецької області, 50 календарних днів - щодо розміщення об'єкту зовнішньої реклами на вул. Карла Лібкнехта, напроти Центрального ринку в м. Маріуполь Донецької області.

Ухвалою від 29.03.2013р. господарський суд Донецької області на підставі ст. 89 ГПК України виправив допущені у вищевказаному рішенні описки, а саме - зазначив про часткове задоволення позову. Крім того, 29.03.2013р. господарським судом в порядку ст. 88 ГПК України було прийнято додаткове рішення, яким розглянуто вимогу про визнання незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача розміщену на об'єктах зовнішньої реклами інформацію, та відмовлено у її задоволенні.

Висновок про задоволення позову в частині зобов'язання позивача спростувати недостовірну інформацію суд першої інстанції зробив посилаючись на те, що з огляду на матеріали справи, розміщена відповідачем інформація про позивача є недостовірною, шкодить його діловій репутації та формує у читачів негативне до нього ставлення. При винесенні рішення суд не прийняв до уваги посилання сторін на положення Закону України «Про рекламу», оскільки у відповідності до ч.3 ст. 2 цього закону його дія не поширюється на оголошення фізичних осіб, непов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Що стосується позовних вимог в частині визнання незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, розміщену на об'єктах зовнішньої реклами у м. Маріуполі, господарський суд відмовив у їх задоволенні з посиланням на те, що діюче законодавство не передбачає такого способу захисту права, а фактично при прийнятті рішення господарським судом досліджується та встановлюється факт недостовірності поширеної інформації.

Не погодившись з винесеним рішенням відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 11.03.2013р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не були належним чином розглянуті доводи відповідача, а рішення винесено лише на підставі доказів, наданих позивачем, оскільки господарським судом не було надано жодної оцінки поясненням та доводам про достовірність інформації, вказаної у спірній рекламі. Крім того, за твердженням скаржника, зі спірного рішення не вбачається, що поширена відповідачем інформація має ознаки недостовірної, та позивачем не було доведено належним чином (що і не знайшло відображення у рішенні) фактів спричинення нею негативних наслідків.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, заявник апеляційної скарги звертає увагу судової колегії на той факт, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення відсутні висновки відносно усіх заявлених позивачем вимог, що були предметом судового розгляду у даній справі. Також, за висновком апелянта, господарський суд невмотивовано залишив поза увагою положення спеціального законодавства - Закону України «Про рекламу», оскільки він регулює спірні правовідносини, що склались між сторонами, а також безпідставно послався на Постанову Пленуму Верховного суду України №7 від 28.09.1990р., в той час як на час прийняття рішення вона вже втратила чинність.

Вищевикладене, на думку скаржника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення господарського суду Донецької області.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився з невідомих підстав. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також те, що представник третьої особи був обізнаний про перерву у судовому засіданні до 17.06.2013р. (розписка від 10.06.2013р.), судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання поширеної у рекламі ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД» інформації про ПрАТ «СК «АХА страхування» незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача, а також для зобов'язання відповідача спростувати недобросовісну рекламу у визначеному порядку.

За умовами ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2012р. між ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД» (виконавцем), в особі директора Васютіна С.Д., та Васютіною Валентиною Дмитрівною (замовником) було укладено договір №15/2012 на розміщення зовнішньої реклами, за умовами якого виконавець у відповідності із замовленням замовника приймає на себе зобов'язання проводити рекламні кампанії в інтересах замовника (його клієнтів-рекламодавців) на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця.

Згідно додатків №№1, 2, 3 та 4 від 01.11.2012р. та від 01.01.2013р., сторони погодили період рекламної кампанії з 01.11.2012р. по 31.03.2013р. (з можливістю пролонгації) на щитах розміром 6х3м за адресами у м. Маріуполі: пр. Металургів/вул. 7-й прїзд, пр. Леніна (драмтеатр), вул. К. Лібкнехта, Центральний ринок, пр. Ілліча (ринок), пр. Металургів (АЗС), вул. М. Мазая (авто мийка), вул. Красно флотська (ринок), пр. Перемоги («Амстор»), вул. Урцього (стоянка), Донецьке шосе, вул. Таганрозька, пр. Будівельників/б-р Шевченка.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами без зауважень і заперечень акти виконаних робіт від 31.12.2012р. за договором №15/2012 від 01.01.2012р. (додатки №№ 1,2,3), а також квитанції до прибуткових касових ордерів №382 від 31.12.2012р. на суму 1500,00грн., №376 від 15.11.2012р. на суму 500,00грн., №375 від 15.11.2012р. на суму 500,00грн., №374 від 15.11.2012р. на суму 500,00грн., згідно яких Васютіна В.Д. оплатила відповідачу оренду щитів та призматрону за договором №15/2012, а також розміщення інформації за вказаним договором.

Крім того, згідно макетів зображення реклами, підписаних Васютіною В.Д. (т.2, а.с. 88, 89), замовник та виконавець погодили розміщення інформації наступного змісту:

«Осторожно! АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхуового возмещения и не выполняет договорные обязательства!!! т. 063 753 70 28»

«Осторожно-АХА-страхование

из официального пресс-релиза СК «АХА-страхування»: «У компании АХА-страхування свыше 500 тысяч клиентов в Украине. Довольны качеством обслуживания - 96,2%

Это значит: около 19 тысяч клиентов (3,8%) недовольны качеством обслуживания при урегулировании убытков.

Страховые полисы компании позволяют откладывать оплату убытков на неопределенный срок.

ИСПЫТАНО НА СЕБЕ тел. 063 753 70 28».

Водночас, згідно з матеріалами справи, 25.10.2012р. Васютін Сергій Дмитрович (директор ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД») звертався до позивача із заявою про здійснення остаточного ремонту автомобіля за договором №0288А/12Д/М від 19.07.2012р., а також зазначав, що співпраця з підприємством позивача принесла йому матеріальну та моральну шкоду, про що він має намір дати інформацію на біллбордах у м. Маріуполі, на що позивач листом від 19.11.2012р. відповів про відсутність правових підстав для надання Васютіну С.Д. інформації за вищевказаним договором, оскільки він не є стороною чи вигодонабувачем за договором страхування, та не надав документів, які б підтверджували право Васютіна С.Д. представляти інтереси страхувальника. Щодо розповсюдження інформації на біллбордах у м. Маріуполі, позивач звертав увагу заявника на положення ст. 27 Закону України «Про рекламу», а також повідомляв, що у зв'язку з виявленням фактів розміщення недобросовісної реклами, позивачем будуть вживатись заходи щодо притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Листом №185 від 27.11.2012р. директор ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД» Васютін С.Д. повідомив позивача, що визнає свою помилку та переоформить заяву від 25.10.2012р. відповідним чином, а стосовно інформації на рекламоносіях ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД» зазначив, що замовником реклами є Васютіна В.Д. та розповсюджувач реклами не несе відповідальності за її зміст.

Згідно листів Держспоживінспекції у Донецькій області №05/16-3044 від 27.12.2012р. та №04/16-374 від 18.02.2013р. у відповідь на звернення позивача, уповноваженою особою Інспекції складено 3 протоколи про порушення законодавства про рекламу, та на підставі матеріалів і протоколів засідання від 18.02.2013р. за порушення законодавства про рекламу прийнято 3 рішення накласти адміністративно-господарські санкції на ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД» у п'ятикратному розмірі від вартості розповсюдженої реклами. В матеріалах справи наявна копія ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2013р. про відкриття провадження в адміністративній справі №805/5447/13-а за заявою ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень №0000002, №0000003, №0000004 від 18.02.2013р., проте доказів в підтвердження результатів вирішення вказаного адміністративного спору до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене і посилаючись на те, що розміщена відповідачем на біллбордах у місті Маріуполі реклама містить недостовірну та таку, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, яка підлягає спростуванню, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з відповідним позовом.

Як вже зазначалось вище, господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково (в редакції ухвали від 29.03.2013р. та додаткового рішення в порядку ст. 88, 89 ГПК України).

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, судова колегія не може повністю погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як передбачено п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (зі змінами та доповненнями), вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦК України, суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією цей Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 5 Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію (ст. 6 Закону).

Відповідно до ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Як визначено ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з ч. 1 ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

За змістом ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною. Негативна інформація вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (зі змінами і доповненнями) встановлено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до п. 4 вказаної Постанови, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до п. 18 Постанови, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

З матеріалів справи вбачається (договір на розміщення зовнішньої реклами з додатками, акти виконаних робіт), що відповідачем на низці об'єктів зовнішньої реклами у місті Маріуполі було розміщено відносно позивача інформацію наступного змісту: «Осторожно! АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхуового возмещения и не выполняет договорные обязательства!!! т. 063 753 70 28». Вказаний факт також підтверджують надані до матеріалів справи фотознімки та акти огляду місць розташування рекламних щитів.

Разом з цим, позивачем до матеріалів справи додані матеріали з офіційного сайту «АХА страхування» відносно результатів діяльності компанії у 2012р., а також довідка №468/12 від 20.12.2012р. відносно надходження страхових премій за договорами страхування, укладеними АТ «СК «АХА страхування» у Маріупольському відділенні в Донецькій регіональній дирекції. Згідно наданої позивачем інформації, АХА в Україні стала лідером Національної премії Insurance TOP за 2012 рік за збором страхових премій, за обсягом страхових виплат та за збором страхових премій по КАСКО, а також визнана найбільшим платником податків на страховому ринку України в 2012 році.

Відповідачем, в свою чергу, достовірність та обґрунтованість розміщеної ним інформації не доведена, доводи позивача не спростовані. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що з огляду на зміст офіційної інформації, наданої позивачем, відносно 96,2% задоволених якістю обслуговування при врегулюванні збитків клієнтів, розміщена інформація відносно 3,8% незадоволених клієнтів є арифметичним підрахунком і не може вважатись недостовірною інформацією в розумінні чинного законодавства України, судова колегія вважає безпідставними, оскільки відповідачем вони нічим не обґрунтовані та не підтверджені, а в матеріалах справи відсутні докази незадоволеності 3,8 відсотків клієнтів позивача, що пов'язана з невиконанням останнім своїх договірних зобов'язань або умисним затягуванням здійснення виплат.

Таким чином, позивачем належними і допустимими доказами доведено, що вищевказана інформація: а) була поширена відповідачем, б) стосується певної юридичної особи - позивача у справі, в) є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності, г) поширена інформація порушує особисті немайнові права позивача, а саме - дискредитує послуги позивача та вводить в оману споживачів. Натомість, доказів того, що поширена відносно позивача інформація є достовірною, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (зі змінами і доповненнями), вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно п.2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Проте, твердження: «Осторожно!» АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» тел. 0637537028» - не можна вважати оціночним судженням з огляду на характер застосованих мовних засобів і висловлювань.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що поширена у спірній рекламі інформація безпосередньо стосується позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування», м. Київ, має негативний характер і викладена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень, і відповідач, в свою чергу, не надав доказів достовірності поширеної інформації. Таким чином, позовні вимоги про визнання спірної інформації, що міститься на біллбордах у місті Маріуполі, незаконною, неправдивою та такою, що порочить і принижує ділову репутацію позивача, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується посилань відповідача у справі відносно того, що судом першої інстанції порушено приписи ст. 12 ГПК України при вирішенні даного спору та розглянуто вимоги до неналежного відповідача, оскільки залишено поза увагою приписи Закону України «Про рекламу», судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

По-перше, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію інформацію, розміщену в рекламі, що спростовує посилання заявника апеляційної скарги на положення Закону України «Про рекламу» як акту спеціального законодавства відносно спірних правовідносин. Крім того, згідно ст. 2 вказаного Закону, він регулює пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України відносини, проте дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов'язані з підприємницькою діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору №15/2012 від 29.10.2012р. на розміщення зовнішньої реклами, замовником на розміщення спірної інформації на бігбордах у місті Маріуполі є Васютіна Валентина Дмитрівна (фізична особа). Разом з цим, з відомостей про сімейний стан Васютіна Сергія Дмитровича (директор ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД»), а також наявних в матеріалах справи листів вбачається, що Васютіна В.Д. є його дружиною. Крім того, звертаючись до позивача із заявою про здійснення ремонту автомобіля за договором №0288АК/12Д/М від 19.07.2012р. (доречи, укладений між АТ «СК «АХА страхування» та Васютіною Валентиною Дмитрівною) та наміри дати інформацію про незадоволення співпрацею з позивачем на бігбордах у місті Маріуполі, директор відповідача Васютін С.Д. діяв від свого імені. У відповіді від 19.11.2012р. позивач інформував вказану особу про наслідки розповсюдження недобросовісної реклами та рекомендував припинити порушення цивільних прав позивача.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, приписи сімейного законодавства України, Законів України «Про рекламу» та «Про інформацію», відповідальність за порушення законодавства в сфері інформації полягає в розміщенні саме відповідачем - ТОВ «ВФ «Стандарт ЛТД», недостовірних відомостей, які порочать ділову репутацію позивача. Крім того, судова колегія вважає за необхідне наголосити, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, між сторонами існують неврегульовані питання відносно виконання страховиком зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту №0288а/12д/м від 19.07.2012р., які, в разі обґрунтованої наявності порушеного чи оспорюваного права страхувальника або зацікавленої особи, мають бути предметом іншого судового провадження. Вирішення спірних питань шляхом розповсюдження недостовірної інформації не є належним способом захисту порушеного права або інтересу в розумінні чинного цивільного законодавства України, крім того, має наслідком встановлену законом відповідальність за вищевказане порушення. Щодо наявних в матеріалах справи доказів оскарження відповідачем рішень Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів в порядку адміністративного судочинства, судова колегія вважає, що результати розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи №805/5447/13-а не впливають на предмет розгляду даної справи.

Статтею 277 ЦК України визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивачем належними і допустимими доказами доведені викладені у позовній заяві обставини, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, розміщену на об'єктах зовнішньої реклами у м. Маріуполі, а також про зобов'язання відповідача спростувати недобросовісну рекламу у визначеному порядку є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Натомість, при вирішенні спору по суті судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права шляхом залишення поза увагою вимоги позивача про визнання незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача спірну інформацію. Зазначений недолік було виправлено судом в ухвалі про виправлення описки від 29.03.2013р. та додатковому рішенні від 29.03.2013р. Однак, судова колегія не погоджується із висновком суду про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права по цій вимозі, оскільки поняття «недостовірна інформація» є тотожним обраному позивачем визначенню «незаконна, неправдива та така, що порочить ділову репутацію інформація». Крім того, оскільки в самому рішенні від 11.03.2013р. господарським судом встановлений факт поширення відповідачем недостовірної інформації, зобов'язано останнього спростувати її у встановленому порядку, відмова у першій вимозі про визнання розміщеної інформації незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію є безпідставною та необґрунтованою.

Апеляційний господарський суд також звертає увагу суду першої інстанції на помилкове посилання у рішенні на приписи постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990р. №7 (т.2, оборот а.с. 125, абз. 9), оскільки зазначений акт втратив чинність згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р.

У зв'язку з викладеним колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. у справі №905/133/13-г не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, не повністю відповідає нормам процесуального права, тому підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати за подання позовної заяви з огляду на правову позицію, викладену у п.2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. та ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача в сумі 2 294,00грн. Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 5 365,00грн. судового збору, решта суми - 3 071,00грн., підлягає поверненню заявнику на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» як така, що зайве сплачена. Вищевказані положення чинного законодавства повинні бути взяті до уваги судом першої інстанції при виконанні зазначеної постанови.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», м. Маріуполь Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. (повний текст від 12.03.2013р.) у справі №905/133/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. (повний текст від 12.03.2013р.) у справі №905/133/13-г - частково скасувати.

Визнати незаконною, неправдивою та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, розміщену відповідачем на об'єктах зовнішньої реклами у м. Маріуполі Донецької області наступного змісту: «Осторожно!» АХА-страхование эта компания намеренно затягивает выплату страхового возмещения и не выполняет договорные обязательства» тел. 0637537028».

Замінити суму « 1073,00грн.» сумою « 2 294,00грн.» в абзаці 3 резолютивної частини рішення.

Виключити абзац 4 з резолютивної частини рішення.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази та повернути позивачу 3 071,00грн. зайве сплаченого судового збору за подання позовної заяви із дотриманням приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників-7

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС