Постанова № 31880787, 21.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 р. (15 год. 24 хв.) Справа №801/1496/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю. секретар судового засідання Устінова І.В., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Колесникова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим

про визнання незаконним та скасування припису.

Обставини справи: ОСОБА_5 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, в якому просить визнати незаконним та скасувати припис від 10.01.2013р. Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, останнім не були порушені вимоги ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже й підстав для прийняття оскаржуваного припису у відповідача не було.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові, та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових заперечення на позов (а.с.32-34).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2013р. року посадовою особою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, за результатами якої був складений відповідний акт від 09.01.2013р. (а.с. 80).

В ході перевірки встановлено, що на момент перевірки будівлі роботи не виконувались. Житлові будівлі та житловий будинок мав завершений вигляд Будівельні роботи завершені у 1997р. На земельній ділянці знаходиться житловий будинок та господарські будівлі. Будівельні роботи виконано без відповідних дозвільних документів. Документ на земельну ділянку відсутній. Об'єкт не здан до експлуатації. Порушено ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Під час проведення перевірки була присутня ОСОБА_5, про що остання розписалась у акті, але від отримання акту відмовилась (а.с.80 зворотній бік).

10.01.2013р. відповідач прийняв припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який видано ОСОБА_5 (а.с.81).

В наведеному приписі зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на житловий будинок та будівлі в АДРЕСА_1 встановлено житловий будинок та будівлі експлуатуються без відповідних документів та без вводу до експлуатації за адресою АДРЕСА_1, що є порушенням ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимагалося усунути порушення згідно діючого законодавства. Про виконання припису вимагалося повідомити інспекцію ДАБК в АР Крим до 10.12.2013р.

Не погодившись із наведеним приписом ОСОБА_5 звернулась до суду щодо його оскарження.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, яке затверджено Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011 «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011р. № 22 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (далі - інспекція державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальним органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Держархбудінспекція України), входить до сфери її управління, підзвітна і підконтрольна їй.

Згідно з п. 4, п. 5 зазначеного положення Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань поміж іншого проводить перевірки та для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, державних будівельних норм і правил.

Законом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України від 17.02.2011, № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон № 3038).

Державний архітектурно-будівельний контроль, як зазначено у ч. 1 ст. 41 Закону № 3038, - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно із ч. 2, ч. 3, ч.4 наведеної вище статті державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, поміж іншого, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі Порядок № 553).

Згідно п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є поміж іншого звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як свідчать матеріали справи відповідачем було проведено саме позапланову перевірку, підставою для проведення якої стала скарга ОСОБА_6 (а.с. 73).

Пунктом 12 Порядку № 553 на посадових осіб інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладений обов'язок у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно п.15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Відповідно до п.16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У п. 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно п. 19 Порядку № 553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Постановою Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України (2) від 15.05.2012 № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" відповідно до статей 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", статей 2446, 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553, затверджено форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 3.

Як вже зазначалось відповідачем була проведена позапланова перевірка об'єкту будівництва - житловий будинок та будівлі в АДРЕСА_1, що зафіксовано у акті від 09.01.2013р. (а.с.80).

В матеріалах справи є рішення Судацького міського суду АР Крим від 08.05.2005р. у цивільній справі № 2-438/2005, яким позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено, визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 право суспільної сумісної власності на недобудоване нерухоме майно, яке складається з житлового будинку з верандою та мансардою (літер К-2, К), гаражу з навісом (літер. М), бані (літер В-2), сараю (літер Б-2), навісу (літер О), бесідки (літер И), душу (літер З), санвузла (літер И) за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 84-85).

Згідно з відміткою на наведеному рішенні, воно набрало законної сили 09.07.2005р.

Таким чином, оскільки перевірка була проведена стосовно об'єкту будівництва - житловий будинок та будівлі в АДРЕСА_1, право суспільної сумісної власності на яке рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_7, то вони обидва є суб'єктами містобудування щодо яких здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Проте, оскаржуваний припис від 10.01.2013р. був складений стосовно лише ОСОБА_5 як суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Отже, встановлюючи факт порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідач не переконався у тому, що позивач є єдиним суб'єктом містобудування до якого звернуто припис.

Разом з цим, у приписі зазначено усунути порушення згідно діючого законодавства, але не вказано які саме заходи повинен зробити позивача щодо усунення порушень.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірний припис не можливо вважати таким, що прийнятий на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, в зв'язку з чим вин підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З урахуванням вказаного суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено квитанцією № 237 від 04.02.2013р. (а.с. 2).

Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 24.05.2013 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 10.01.2013р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і праві, виданий ОСОБА_5.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) 34,41грн. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.