Рішення № 31880711, 30.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7410/13 30.05.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/7410/13

за позовом прокурора Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі:

1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

2. Державного науково-технічного підприємства «Бурова техніка»;

до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України»;

про стягнення 84312,38 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Некрасов О.М., посвідчення № 002627 від 05.09.2012р.;

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: Яреха С.Я., довіреність № 15 від 28.05.2013р.;

від відповідача: Сидоренко А.С., довіреність № 14-58 від 22.03.2013р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся прокурор Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (надалі - позивач 1) та державного науково-технічного підприємства «Бурова техніка» (надалі - позивач 2) з позовом до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - відповідач) про стягнення 84312,38 грн.

Ціна позову визначена судом на підставі ч. 3 ст. 55 ГПК України, у зв'язку з арифметичною помилкою, допущеної при визначенні ціни позову прокурором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих позивачем2 послуг за Договором № 2-БТ-2011 від 10.01.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 83892,92 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 419,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/7410/13 та призначено її розгляд на 30.05.2013р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача2 було подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої прокурор Київського району м. Полтави просить стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 419,46 грн.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову, яка становить 419,46 грн.

Представники прокуратури та позивача 2 позовні вимоги підтримали з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача 1 в судове засідання 30.05.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.04.2013р. не виконав.

Позивач 1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 16.04.2013р. було надіслано позивачу 1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Позивачем 1 отримано 22.04.2013р. ухвалу про порушення провадження у справі від 16.04.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача витребувані судом документи не надав, проте просив задовольнити клопотання про залишення позову без розгляду, подане через загальний відділ господарського суду 30.05.2013р. Дане клопотання обґрунтовано тим, що при поданні позову прокурором неправильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в інтересах якого прокурор подає позов, що увідповідності до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України тягне за собою залишення позову без розгляду.

Представники прокуратури та позивача 2 заперечили проти задоволення клопотання відповідача.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Виходячи зі змісту позовної заяви, прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також наведено підстави для захисту інтересів держави, які судом визнано обгрунтованими.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника позивача 1 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від позивача 1 не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представника позивача 1.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (за договором - замовник) та державним науково-технічним підприємством «Бурова техніка» (за договором - виконавець) укладено Договір № 2-БТ-2011 від 10.01.2011 р. про закупівлю послуг.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. вказаного договору, виконавець зобов'язується у 2010-2011 роках надати послуги з виконання науково-дослідної роботи (далі - послуги з виконання НДР) за темою: «Організування безпечного ведення робіт під час ліквідування газонафтоводопроявлень та відкритих нафтових і газових фонтанів на континентальному шельфі Чорного та Азовського морів». Найменування послуги згідно з ДК 015-97-1.2.10 «Дослідження та розробки в галузі загально технічних наук».

Відповідно до п. 3.1., 3.3. договору, ціна договору становить 279643,03 грн. Розрахунок ціни наведено у Калькуляції кошторисної вартості послуг з виконання НДР (з розшифровкою статей витрат), (Додаток № 3 до договору), що є невідємною частиною договору. Ціна договору складається із суми цін поетапно наданих виконавцем послуг.

Умовами пунктів 4.1., 4.2. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником наданих послуг після отримання звітної документації та підписання сторонами Договору відповідного акту здавання-прийманння наданих послуг. Замовник на підставі акту здавання-приймання наданих послуг та рахунку-фактури проводить оплату вартості наданих послуг з виконання науково-дослідних робіт виконавцем протягом тридцяти банківських днів з дати підписання сторонами без зауважень відповідного акту здавання-приймання наданих послуг з виконання науково-дослідних робіт.

Пунктом 6.1.1 договору закріплено обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, якому кореспондує встановлене п. 6.4.1 право виконавця своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

В частині проведення розрахунків Договір № 2-БТ-2011 від 10.01.2011 р. про закупівлю послуг діє до повного їх здійснення (п. 10.1. договору).

Додатком № 1 до договору про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних робіт від 10.01.2011 р. № 2-БТ-2011 встановлені етапи надання послуг з виконання науково-дослідних робіт.

Згідно Календарного плану надання послуг з виконання науково-дослідної роботи за темою: «Організування безпечного ведення робіт під час ліквідування газонафтоводопроявлень та відкритих нафтових і газових фонтанів на континентальному шельфі Чорного та Азовського морів», який є Додатком № 2 договору про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних робіт від 10.01.2011 р. № 2-БТ-2011, а так само за Калькуляцією кошторисної вартості наданих послуг з виконання науково-дослідної роботи за вказаною темою, яка є Додатком № 3 до зазначеного договору розрахункова ціна другого етапу послуг з виконання науково-дослідних робіт складає 83892,92 грн.

Відповідно до Акту № 3 здавання-приймання послуг з виконання науково-дослідої роботи від 05.03.2012р., підписаного повноважними особами та скріпленого печатками сторін, виконавець здав, а замовник прийняв надані послуги з виконання науково-дослідної роботи по третьому етапу договору № 2-БТ-2011 від 10.01.2011 р. за темою: «Організування безпечного ведення робіт під час ліквідування газонафтоводопроявлень та відкритих нафтових і газових фонтанів на континентальному шельфі Чорного та Азовського морі» вартістю 83892,92 грн.

Отже, вказаним актом засвідчено відповідність наданих послуг умовам договору та відсутність претензій замовника до проведених робіт.

Таким чином, враховуючи умови п. 4.2. договору, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату наданих послуг у строк до 17.04.2012р. включно, а не як помилково вказує прокурор до 04.04.2012р., оскільки відповідно до п. 1 постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті» від 17.03.2004р. № 110, банківський день - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату. У вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через систему електронних переказів не здійснює, тому до проміжку часу, в який відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги, вихідні та святкові дні не враховуються.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 892 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Згідно ч. 1 ст. 894 Цивільного кодексу України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

З огляду на вищенаведене та підписання відповідачем акту № 3 здавання-приймання надання послуг з виконання науково-дослідної роботи від 05.03.2012р. без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, свідчить про прийняття останнім цих робіт та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені договором.

Згідно ч 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач платіжним дорученям № 1004322 від 23.05.2013р. здійснив оплату наданих послуг з виконання науково-дослідної роботи за актом № 3 від 05.03.2012р.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі п. 7.3. договору просить стягнути з останнього пеню в сумі 419,46 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.3. договору, у випадку порушення строку проведення розрахунків за надані послуги з виконання НДР (п. 6.1.3. договоору), замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01 (однієї сотої) відсотка від розміру несвоєчасно сплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, але не більше 0,5 (пів відсотка) від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, виходячи з правових норм вказаного Закону, сторони не позбавлені права встановити розмір пені в меншому розмірі, ніж визначено в Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96.

Також, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, здійснивши розрахунок пені з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановив, що розмір пені у загальній сумі за період прострочення платежу становить 6291,97 грн. (83892,92 грн. х 15% (подвійна ставка НБУ) х 183 дня прострочки (з 18.04.2012р. по 17.10.2012р.) : 100 : 366 = 6291,97 грн.).

Натомість, у п. 7.2. договору сторони визначили, що розмір мені не може бути більше 0,5 (пів відсотка) від несвоєчасно сплаченої суми, тому позивачем обґрунтовано нараховано за прострочку платежу пеню в сумі 419,46 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повінстю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь державного науково-технічного підприємства «Бурова техніка» (36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12, код ЄДРПОУ 13957538) 419 грн. 46 коп. - пені. Видати наказ.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.06.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов