Рішення № 31880258, 11.06.2013, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/91/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретаріШуліці Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_3, 23.07.2012 року, керував автомобілем марки ВАЗ 2109 державний реєстраційний номерний знак В А 58-11 АІ, не маючи права на керування даним транспортним засобом. Транспортний засіб йому 23.07.2012 року в нічний час на автодорозі «Кіровоград - Кривий Ріг - Запоріжжя», передав для керування власник транспортного засобу ОСОБА_2. ОСОБА_2 на автодорозі Кіровоград - Кривий Ріг в межах Новгородківського району, Кіровоградської області, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який натежить ОСОБА_4, на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та яким відповідно до довіреності розпоряджаться позивач. Внаслідок зіткнення автомобіль марки «Мазда 3», отримав механічні пошкодження.

ОСОБА_3, за скоєння адміністративного правопорушення був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ст. 122-4, ст. 124, ч.2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 гривень.

Для проведення автотоварознавчого дослідження та визначення суми матеріального збитку, нанесеному позивачу при дорожньо-транспортній пригоді, ОСОБА_1, 30.07.2012 року звернулась до судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 (свідоцтво № 260 від 30.05.2000 року). Судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 був проведений огляд транспортного засобу та складений протокол цього огляду. 22.08.2012 року відповідно до калькуляційної вартості ремонту мною було отримано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №Д50/08/12 від 22.08.2012 року по визначенню матеріального збитку. Відповідно до цього висновку сума матеріального збитку складає 68203,28 гривень. Про проведення вказаної експертизи було своєчасно направлені повідомлення про час та проведення експертизи відповідачам по справі.

За проведення автотоварознавчої експертизи та визначення суми матеріального збитку, нанесеному позивачу, було сплачено 950 гривень.

Також було сплачено 1400 гривень за виклик та експлуатацію евакуатора, яким автомобіль було доставлено з місця ДТП до ТОВ «Едельвейс-4», яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Каховська, 77, де він знаходиться до теперішнього часу, та вона повинна сплатити за його знаходження в даному місці грошові кошти у розмірі 2146 гривень.

18.10.2012 року на її ім'я страховою компанією була виплачена сума лише у розмірі 49 504,95 грн., 18 797,33 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім гривен тридцять три копійки), становить різниця щодо невиплаченої суми страховою компанією.

Таким чином, загальна сума матеріальних збитків, які вона понесла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.07.2012 р. за участю ОСОБА_3, який керував транспортним засобом та ОСОБА_2, власника транспортного засобу, становить 23393,33 гривень.

Позивач намагалася вирішити мирним шляхом питання з відшкодування збитків в результаті вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Однак ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у добровільному порядку відмовляються відшкодовувати матеріальні збитки. У звязку з неправомірними діями відповідачів їй було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у - у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням автомобіля; - після пошкодження автомобіля був порушений звичний уклад життя, в зв'язку з зазначеною подією вона вимушена була вирішувати питання, пов'язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, звернутися за наданням правової допомоги, неодноразово їздити до ДАІ, оформлювати різні документи, що потребувало додаткових матеріальних витрат та часу; - її автомобіль було повністю виведено з ладу, що позбавило її можливості не тільки користуватися автомобілем та звично пересуватися, вирішувати в звичному порядку всі побутові справи сім'ї. Наведене призвело до сильних хвилювань через неможливість забезпечення сім'ї необхідними умовами для її існування; - автомобіль на цей час не є відремонтованим та вона не має можливості його експлуатувати, що призвело до вимушених істотних змін у її особистому житті та житті сім'ї, у життєвих стосунках, життєвих зв'язках, до інших негативних наслідків. Все вище викладене призвело до сильних страждань та душевних переживань, викликає й по цей час негативні емоції та дискомфорт у житті її сім'ї; Також додаткові страждання їй заподіює той факт, що відповідачі ухиляється від добровільного відшкодування шкоди і вона вимушена звертатися в різні інстанції для одержання відшкодування цієї шкоди. Тому розмір моральної шкоди вона оцінює в 20000 гривень. Просила суд стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 23393, 33 грн., моральну шкоду у розмірі 20000 грн., витрати на правову допомогу та судовий збір.

Позивач та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні збільшили позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, де просили стягнути 25385, 33 грн., так як на час розгляду справи збільшилася вартість коштів за зберігання автомобіля на станції.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з нього шкоди, завданої внаслідок ДТП не визнали та заперечували щодо їх задоволення, суду пояснили, що 22.07.2012 року ОСОБА_3 відпочивав у місцевому кафе де й зустрів чоловіка своєї хрещеної матері ОСОБА_2, після чого останній пообіцяв підвезти його додому, але спочатку вони заїхали на автозаправну станцію, а потім ОСОБА_2 поїхав до кафе «Ельф», що в с.Куцівка, на зауваження, що йому потрібно додому він не реагував. Він залишився у автомобілі, а ОСОБА_2 на деякий час зайшов до кафе, а потім вийшов і наказав, йому сідати за кермо, хоча він йому повідомив, що не має прав для керування транспортним засобом. Близько 03:40 год. 23.07.2012 року, проїхавши невеликий відрізок автодороги з с.Куцівка в напрямку смт.Новгородка, його засліпив зустрічний транспорт і він виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з транспортним засобом «Мазда 3». Вважає, що даного б випадку не сталося, якби ОСОБА_2 у наказному тоні не примусив його сідати за кермо, та те що згідно ст.1187 ЦК України він не повинен відшкодовувати шкоду, завданої внаслідок ДТП, так як на правовій підставі він не володів транспортним засобом.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що погано себе почував тому попросив ОСОБА_3, сісти за кермо його автомобіля, при цьому останній не повідомив чи є в нього права на керування транспортним засобом. В разі, якби ОСОБА_3 відмовився сідати за кермо вони б заночували в цій машині, а коли б йому стало краще він би сам здійснив керування власним транспортним засобом. Вважає себе винним, в тому що передав кермо особі, яка не мала права керувати транспортними засобами, жодного тиску на ОСОБА_3 не чинив, останній сам запропонував і добровільно сів за кермо авто. Також зазначив, що моральна шкода заявлена позивачем, нічим не доводиться, так як позивач не являється власником транспортного засобу, та не перебувала в ньому під час ДТП.

Свідок ОСОБА_9. суду пояснив, що 23.07.2012 року близько 04:00 год. ранку додому повернувся його син ОСОБА_3 перебував у стані хвилювання, але про те що сталося не розповів, про те що його син потрапив в ДТП він дізнався від інспектора Новгородківського ВДАІ, після чого поїхав на місце пригоди.

Суд заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

ОСОБА_3, добровільно з власної ініціативи 23.07.2012 року, керував автомобілем марки ВАЗ 2109 державний реєстраційний номерний знак В А 58-11 АІ, не маючи права на керування даним транспортним засобом, та будучи неповнолітньою особою. Транспортний засіб йому 23.07.2012 року в нічний час на автодорозі «Кіровоград - Кривий Ріг - Запоріжжя», передав для керування власник транспортного засобу ОСОБА_2. ОСОБА_2 є власником автомобіля відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 253380. ОСОБА_3, на автодорозі Кіровоград - Кривий Ріг в районі 38 кілометру + 325 м. в межах Новгородківського району, Кіровоградської області, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який натежить ОСОБА_4, на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 253380, та яким відповідно до довіреності зареєстрованої за номером № 4959 серії ВРО № 665058 від 25 листопада 2011 року розпоряджаться позивач ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення автомобіль НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

ОСОБА_3, за скоєння адміністративного правопорушення був притягнутий до адміністративної відповідальності та постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.08.2012 року, визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

ОСОБА_2 постановою в справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2012 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме те що 23.07.2012 року о 3:30 год. по автодорозі Кіровоград-Кривий Ріг-Запоріжжя передав керування автомобілем НОМЕР_2 ОСОБА_3, який не має права керування таким транспортним засобом.

Для проведення автотоварознавчого дослідження та визначення суми матеріального збитку, нанесеному при дорожньо-транспортній пригоді, ОСОБА_1, 30.07.2012 року звернулась до судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 (свідоцтво № 260 від 30.05.2000 року). Судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 був проведений огляд транспортного засобу та складений протокол цього огляду. 22.08.2012 року відповідно до калькуляційної вартості ремонту позивачем було отримано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №Д50/08/12 від 22.08.2012 року по визначенню матеріального збитку. Відповідно до цього висновку сума матеріального збитку складає 68203,28 гривень. Про проведення вказаної експертизи було своєчасно направлені повідомлення про час та проведення експертизи відповідачам по справі.

За проведення автотоварознавчої експертизи та визначення суми матеріального збитку, позивачем було сплачено 950 гривень (копія квитанції №059537 від 30.07.2012 року про оплату).

Також позивачем було сплачено 1400 гривень за виклик та експлуатацію евакуатора (копія акту надання послуг №2307 від 23.07.2012 року та чек №2307 від 23.07.2012 року), яким автомобіль позивача було доставлено з місця ДТП до ТОВ «Едельвейс-4», яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Каховська, 77, де він знаходиться до теперішнього часу, та згідно замовлення наряду № 136501 від 07.06.2013 позивач повинна сплатити за його знаходження в даному місці грошові кошти у розмірі 4138 гривень.

18.10.2012 року на ім'я позивача страховою компанією була виплачена сума у розмірі 49 504,95 грн. - , 18 797,33 грн., становить різниця щодо невиплаченої суми страховою компанією.

Згідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України: «Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування», а згідно п. 1 цієї статті збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" від 31 березня 1995р. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При цьому суд виходить з положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи конкретні обставини справи, а саме те що, позивач учасником дорожньо-транспортної пригоди не була, їй особисто не було завдано тілесних ушкоджень, враховуючи ступінь порушення життєвих стосунків, потребу у додаткових зусиллях для організації життя та виходячи із засад справедливості і розумності, суд вважає, що з відповідачів солідарно підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення грошових коштів за зберігання автомобіля в сумі 4138 грн., оскільки позивачем не надано жодних належних доказів, які б вказували що позивач понесла дані витрати.

Відповідно до ст.84, 88 ЦПК України, необхідно солідарно з відповідачів стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 2430, 34 грн., які складаються: - з витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. та судового збору в сумі 430 грн. 34 коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з позивача на користь Новгородківського районного суду недоплачена сума судового збору у розмірі 28 грн. 46 коп.

Керуючись ст.22, ст.386, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167, ст.1187, ст.1188, ст.1190 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 21147 (двадцять одну тисячу сто сорок сім) грн. 33 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., витрати повязані з наданням правової допомоги у розмірі 2000 грн. та витрати за сплату судового збору в сумі 430 грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Новгородківського районного суду ( код ЄДРПОУ суду 2896940, отримувач коштів УДКСУ у Новгородківському районі, код за ЄДРПОУ 37858176, рахунок отримувача - 31214206700264) недоплачений судовий збір у сумі 28 грн. 46 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня його проголошення.

Головуючий суддяЮ. РАЧКЕЛЮК