Постанова № 318799, 19.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.12.06р.

Справа № А30/69

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віспкон", м. Дніпропетровськ

До відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вентер”, м. Дніпропетровськ

про скасування рішення №385/31 від 30.11.2005 року

Головуючий суддя: Євстигнеєва Н.М.

Суддя: Коваль Л.А.

Суддя: Мороз В.Ф.

Секретар: Ворошило О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Білоус А.В., довіреність №1 від 05.02.2006 року, представник

Від відповідача-1: не з’явився

Від відповідача-2: Третяк О.М., довіреність №102/В2 від 31.05.2005 року, представник

Рогатинська М.М., довіреність №1 від 12.09.2006 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віспкон" звернулося з позовом до суду, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить скасувати рішення Дніпропетровської міської ради №385/31 від 30.11.2005 року про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Вентер" земельної ділянки по вул. Набережна Леніна в районі будинку №39 в оренду для проектування та будівництва торговельно-ділового центру; повернути виконання положень рішення Дніпропетровської міської ради №385/31 від 30.11.2005 року, визнавши договір оренди землі від 23.01.2006 року про передачу в оренду земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Набережна Леніна №39 (Жовтневий район), укладений між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Вентер", недійсним та вжити заходів по забезпеченню позову у порядку статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.01.2005 року укладеним між ТОВ „Віспкон” та ТОВ „Дніпропетровський виставковий центр” позивач придбав споруди Виставкового центру літ. А-1, загальною площею 2700,0кв.м., розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд. 47а.

Споруда знаходиться на земельній ділянці, наданій Дніпропетровською міською радою згідно ордерів №177 від 18.06.2001 року та №13 від 21.12.2001 року, межі якої були встановлені та узгоджені в натурі у липні 2002 року. Спірне рішення №385/31 від 30.11.2005 року про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Вентер” земельної ділянки по вул. Набережна В.І.Леніна в районі будинку №39 в оренду для проектування та будівництва торговельно-ділового центру вважає незаконним, таким, що прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки підставою його прийняття є рішення міської ради №54/10 від 18.06.2003 року та №68/17 від 02.06.2004 року, які рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2004 року по справі №10/334 визнані недійсними.

На виконання спірного рішення Дніпропетровська міська рада уклала з ТОВ „Вентер” договір оренди земельної ділянки по вул. Набережна В.І.Леніна в районі будинку №39. Цей договір є прямим втручанням у право ТОВ „Віспкон” володіти своїм майном.

Відповідач-1 у судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вентер”, проти задоволення позову заперечує. Відповідач -2 зазначає, що у позивача відсутні підстави для звернення

за захистом порушених прав, передбачених п.2 ст.377 Цивільного кодексу України та п.5 ст.120 Земельного кодексу України, у зв’язку з відсутністю нерухомого майна. Відсутність нерухомого майна у позивача на спірній земельній ділянці підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2005 року, якою скасоване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2004 року у справі 10/415. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі №2-о-14/2005 встановлено факт, що інженерні конструкції, розташовані на земельній ділянці по вул. Набережна ім. В.І.Леніна в районі будинку №39 не є капітальними та задоволено самостійні вимоги третьої особи ТОВ „Вентер” про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2006 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2006 року провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2006 року провадження у справі було поновлено.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2006 року Паруснікова Ю.Б. задоволено клопотання відповідача-2 та призначено для розгляду справи №А30/69 колегію суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєва Н.М., судді Коваль Л.А. та Мороз В.Ф.

Відповідно до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у справі оголошувалась перерва з 27.11.2006 року на 13.12.2006 року.

Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” на диск CD-R серійний номер CIC 01-36334.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2003 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №54/10 згідно з яким погодила місце розташування запланованого будівництва торгівельно-ділового центру ТОВ „Вентер” по вул. Набережна ім. В.І.Леніна в районі будинку №39 (Жовтневий район).

02.06.2004 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №68/17 (у судовому засіданні представником відповідача-2 надано копію рішення Дніпропетровської міської ради №67/17 від 02.06.2004 року „Про продовження проектно-вишукувальних робіт”), згідно з яким дозволяє ТОВ „Вентер” продовжити проектно-вишукувальні роботи по запланованому будівництву торгівельно-ділового центру ТОВ „Вентер” по вул. Набережна ім. В.І.Леніна в районі будинку №39 (Жовтневий район).

30 листопада 2005 року Дніпропетровською міською радою (сесія ХХІУ скликання) прийнято рішення №385/31 „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Вентер”, код ЄДРПОУ 32466075, земельної ділянки по вул. Набережній В.І.Леніна в районі будинку №39 (Жовтневий район) в оренду для проектування та будівництва торговельно-ділового центру (І-й етап)”.

Згідно п.1 цього рішення міська рада вирішила затвердити проект відведення земельної ділянки площею 0,7628 га (кадастровий номер 1210100000:03:328:0144) складений Дніпропетровським міським управлінням Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, і передати її Товариству з обмеженою відповідальністю „Вентер” в оренду строком на два роки для проектування і будівництва торговельно-ділового центру (І-й етап) по вул. Набережній В.І.Леніна в районі будинку №39, за рахунок земель не переданих у власність або користування, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

На виконання п.3.4.1 цього рішення Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вентер” укладено строком на два роки договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою вул. Набережна ім. В.І.Леніна в районі будинку №39 (Жовтневий район).

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю „Віспкон” звернулося з позовом до суду, яким просить скасувати рішення Дніпропетровської міської ради №385/31 від 30.11.2005 року та повернути виконання положень рішення Дніпропетровської міської ради №385/31 від 30.11.2005 року шляхом визнання договору оренди землі недійсним, проти чого заперечують відповідачі, що є причиною виникнення спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 152 Земельного кодексу України зазначає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.152 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до чинного законодавства, акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.

Суд вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем-1 з порушенням вимог статті 16 Закону України „Про оренду землі”.

У квітні 2001 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставковий центр” звернулося до Дніпропетровської міської ради про надання земельної ділянки 0,4945га в оренду для будівництва Виставкового центру по вул. Набережна ім. Леніна в районі будинку №39 (Жовтневий район) та отримало згоду. Після отримання згоди Дніпропетровської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставковий центр” здійснив певні дії по проведенню відводу землі, її майнової оцінки, виготовив технічний паспорт на дану земельну ділянку, отримав висновки і узгодження проекту землеустрою (з нанесенням розташування об’єкту, його площі), складено Акт встановлення меж в натурі і виданий акт прийому - передачі знаків меж і земельної ділянки в натурі.

На підставі ордерів Адміністративно-технічного управління №177 (згідно цього ордеру виконання робіт дозволяється з 20.06.2001 року по 20.12.2001 року) та №13 (виконання робіт дозволяється з 21.12.2001 року по 21.06.2002 року) ТОВ „Дніпропетровський виставковий центр” зведена споруда „Виставковий центр”.

26.04.2002 року на адресу начальника Дніпропетровського комунального підприємства адміністративного-технічного управління Дніпропетровським міжрайонним природоохоронним прокурором направлено протест на ордер щодо розміщення виставочного павільйону по вул. Н. В.І.Леніна - вул. Літейна (напроти Фестивального причалу). Доказів виконання цього протесту та відкликання ордеру відповідачами не надано.

Не зважаючи на наявність клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставковий центр”, наданого відповідачу-1 17.04.2001 року (вих. №01/22) та рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1841 від 22.08.2002 року, яким виконавчий комітет вирішив погодитись з проектом рішення міської ради „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр” земельної ділянки по вул. Набережній ім. В.І.Леніна в районі будинку №39 (Жовтневий район) в оренду для проектування та улаштування тимчасових збірно-розбірних тентових конструкцій багатофункціонального призначення” Відповідач-1 вирішив питання щодо надання ТОВ „Вентер” земельної ділянки по вул. Набережній ім. В.І.Леніна без проведення конкурсу або аукціону.

18.01.2005 року між ТОВ „Дніпропетровський виставочний центр” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Віспкон” укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу не житлової одноповерхової споруди Виставкового центру літ А-1, загальною площею 2700,0кв.м., навіси, огорожа №1,2,3, І –мостіння, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд. 47а.

Це нерухоме майно належить на праві власності продавцю, ТОВ „Дніпропетровський виставочний центр”, на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2004 року по справі №10/415, зареєстрованого Комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 95123266.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №10/415 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом (стаття 49 Закону України „Про власність”).

Станом на день розгляду справи неправомірність володіння Товариством з обмеженою відповідальністю „Віспкон” спорудами, розташованими за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. В.І.Леніна, 39 (Жовтневий район) судом не встановлено.

Відповідач-2, посилаючись на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі №2-о-14/2005 за позовом Барчаковської Інни Володимирівни до Дніпропетровської міської ради за участі третьої особи з самостійними вимогами ТОВ „Вентер” про встановлення факту та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зазначає, що інженерні конструкції, розташовані на земельній ділянці по вул. Набережній Леніна в районі будинку №39 у м. Дніпропетровську –не є капітальними.

Посилання відповідача на зазначене рішення відхиляється судом з огляду на те, що ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.08.2006 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2005 року скасовано, справу передано на новий розгляд.

Стосовно посилань відповідача-2 на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.06.2005 року слід зазначити, що цей акт був предметом дослідження у справі №16/59 за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ „Дніпропетровський виставочний центр”, м. Дніпропетровськ, за участі третіх осіб: Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, Управління з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області та ТОВ „Вентер” про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року у справі 16/59 у задоволенні прозову відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги щодо скасування рішення №385/31 від 30.11.2005 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п.1 ч.2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Оскільки спірне рішення Дніпропетровської міської ради підлягає скасуванню з моменту його прийняття, як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, то і договір для укладення якого є підставою прийняте рішення, не може вважатися правомірним.

Відповідно до статті 57 Закону України „Про власність”, якщо в результаті видання акту органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає Закону, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

Пунктом 6.5 договору оренди землі від 23.01.2006 року встановлено, що у двомісячний термін з моменту прийняття рішення міської ради від 30.11.2005 року №385/31 необхідно вжити заходів щодо знесення споруд, на які Товариством з обмеженою відповідальністю „Вентер” не надано юридичних документів на право власності, або підтвердження права на них згідно з чинним законодавством, задовольнивши за власний рахунок усі можливі законні вимоги будь-яких осіб та надати про це інформацію до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів. Отже, відповідачем-1, Дніпропетровською міською радою, фактично передано ТОВ „Вентер” крім земельної ділянки ще й споруди, які належать на праві власності ТОВ „Віспкон”, оскільки неможливо відокремити земельну ділянку від збудованих на ній споруд.

Земельний кодекс України не ставить перехід права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі і споруди, у залежність від того, передані ці будівлі та споруди безоплатно чи за відповідну плату. Тому з переходом права власності на будівлю чи споруду новий власник або землекористувач набуває прав і обов’язків, визначених Земельним кодексом України.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача з місцевого бюджету.

Керуючись ст.ст.87,94,161-163, розділом VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Дніпропетровської міської ради №385/31 від 30.11.2005 року про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Вентер”, код ЄДРПОУ 32466075, земельної ділянки по вул. В.І.Набережна Леніна в районі будинку №39 в оренду для проектування та будівництва торговельно-ділового центру.

Повернути виконання положень рішення Дніпропетровської міської ради №385/31 від 30.11.2005 року, визнавши договір оренди землі від 23.01.2006 року (серія ВСО №400738) про передачу в оренду земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Набережна Леніна в районі будинку №39 (Жовтневий район), укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вентер” недійсним.

Стягнути з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віспкон”, (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна,47а, ЄДРПОУ 32241958, р/р 26006092451651 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.М.Євстигнеєва

Суддя: Л.А.Коваль

Суддя: В.Ф.Мороз

(Дата складання постанови у повному обсязі відповідно до

вимог статті 163 КАС України, - 18.12.2006 року)