Рішення № 31878529, 12.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2013 р.Справа № 916/1169/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Філіпенко Н.О. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Облпаливо";

до відповідача: Державного підприємства "Одеська залізниця";

про стягнення 7 780,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне акціонерне товариство "Виробниче об`єднання "Облпаливо" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Одеська залізниця", згідно якої просить суд стягнути з відповідача вартість нестачі вантажу у розмірі 7 780,70 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений 10.01.2011р. з ПП "КАМТОПСЕРВІС" договір поставки вугільної продукції №3, на підставі якого відправник ПП „Углесорт" відправив на адресу позивача по залізничній накладній №52762713 від 31.05.2012р. в вагоні № 66596339 вугілля Антрацит у кількості 65 500кг, по залізничній накладній №52701547 від 31.01.13р. в вагоні №67187856 Антрацит у кількості 69 000 кг, по залізничній накладній №48389159 від 05.03.13р. в вагоні №66940362 у кількості 68 100 кг. При цьому, позивач зазначає, що в ході перевезення вантажу, на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено недостачу вантажу в вагоні №66596339Пв у розмірі 5000кг (згідно складеного Одеською залізницею комерційного акту), в вагоні №67187856 Пв у розмірі 2700 кг (згідно складеного Одеською залізницею комерційного акту), в вагоні №66940362 Пв у розмірі 2800кг., в зв'язку з чим позивачу було завдано збитки на загальну суму 7 780,70 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.13р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження у справі № 916/1169/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

15.05.2013р. відповідач надав до канцелярії господарського суду Одеської області клопотання про відкладення розгляду справи, про продовження строку розгляду справи та про витребування у позивача документів.

У судовому засіданні 17.05.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення відповідача у судове засідання, враховуючи надане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, а також враховуючи невиконання сторонами усіх вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено. Також, розглянувши клопотання про продовження розгляду справи, з урахуванням особливостей розгляду спору, а також того, що строк розгляду справи, передбачений ч.1 ст.69 ГПК України, закінчується 29.06.2013р., суд, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні оригінали залізничних накладних, отже, необхідність витребування зазначених документів відсутня.

12.06.2013р. відповідач надав до канцелярії господарського суду відзив на позовну заяву (вх. ГСОО 18105/13), відповідно до якого відповідач посилається на те, що до спірних правовідносин, щодо вагону №66596339, який згідно залізничної накладної №52762713 було доставлено в строки передбачені договором перевезення вантажу та видача була здійснена своєчасно, має застосовуватись строк позовної давності, відповідно до ст., ст. 134, 136 Статуту залізниць України, який сплив на день подання позову ПрАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо"; щодо спірних правовідносин відносно вагонів №67187856, №66940362 відповідач зазначає, завантаження вагонів провадилось засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагону, без участі представника залізниці, отже, відповідно до вимог ст. 31, 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Враховуючи викладене, відповідач проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.06.2013р. позивач позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 12.06.2013р. не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи.(а.с. 48, 53) Проте, як вбачається з відзиву на позовну заяву, наданого12.06.13р., проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10 січня 2011 р. між ПрАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (надалі - покупець) та ПП "КАМТОПСЕРВІС" (надалі - постачальник) укладено договір постачання вугільної продукції №3, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, в об'ємі, узгодженим сторонами у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язується належним чином прийняти продукцію та своєчасно провести її оплату на умовах, передбачених договором. Специфікації, підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість на продукцію, яка постачається даним договором, встановлюється в національній валюті України та здійснюється у відповідних специфікаціях. Вартість встановлюється на умовах FCA - франко -перевізник відповідно „ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року.

Відповідно до п. 5.2 договору, загальна сума даного договору визначається вартістю фактично відвантаженої постачальником продукції.

31.05.12р. зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці ПП "Углесорт" (відправник) у вагоні №66596339 Пв відправило на адресу ПрАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (одержувач) для відправки, на станцію призначення, м. Роздільна, Одеської залізниці вантаж - антрацит марки АМ 13-25мм у кількості нетто 65 500 кг, що підтверджується залізничною накладною №52762713. (а.с. 34)

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагон навалом засобами вантажовідправника, нижче бортів, у вологому стані.

Відповідно до акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №18039 від 03.06.12р. після зважування на тензовагах системи відеонагляду у вагоні № 66596339 Пв виявлена різниця у вазі за протоколом 82600 кг по натурному листу - 88 500кг, різниця у вазі - 5900 кг. На поверхні вантажу воронкоподібні заглиблення, старі сліди течі. На моент прибуття течі вантажу немає. Нещільно примикає кришки 3, 5, 6 люків зправа за ходом потягу. Наявні щілини шириною 30 мм, довжиною 400 мм, між кришками люків та поперечними балками вагона. Щілини 3, 5, 6 люках зправа закладені дошками і паклею. Глухі торцеві стінки, інші люка щільно закриті. Згідно висновку вагонно майстра: після усунення зазору вагон може слідувати за призначенням, про що складено акт про технічний стан вагону. Течі вантажу немає.

Згідно акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №18039 від 03.06.12р. після огляду вагону №66596339 встановлено, що за документами значиться вантаж завантажено навалом, розмір завантаження відносно висоти бурту не зазначено, фактично -вантаж завантажено навалом нижче бортів 200 мм. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення з права за ходом між 2-3 люками довжиною 1500 мм шириною 1200 мм, глибиною 300 мм, над 5,6,7 люками довжиною 3800 мм, шириною 2000мм, глибиною 500 мм, щілини 3, 5, 6 люки зправа закладені дошками та паклею. Каток не застосовувався, захисне маркування відсутнє, теча вантажу відсутня. Глухі торцеві стінки, інші люки щільно зачинені, об'єм кузову вагона 73 м3, вагон затриман на ваги перевірку.

У відповідності до акту про технічний стан вагону (контейнера) за формою ГУ-106, складеного станцією Знам'янка Одеської залізниці, вагон №66596339 вагон технічно справний. Висновок про можливість втрати псування вантажу: втрата вантажу можлива, нещільне примикання кришок 3, 5, 6 люків зправа за ходом потягу, наявні щілини між кришками люків та поперечними балками шириною 30 мм, довжиною 400мм, вантажовідправник до завантаження щілини міг бачити, але заходів щодо усунення ніяких не прийняв.

Із змісту комерційного акту серія АА№022391/406/3 від 04.06.12р. вбачається, що на станції Знам'янка Одеської залізниці було здійснено зважання вагону №66596339 Пв на 150-тонних вагонних вагах, що пройшли державну перевірку 14.05.2012р, в наслідок чого виявилось, що брутто 83000 кг, тара з документа 22500 кг, нетто 60500 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 5000 кг. Крім того, зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась, нестача маси вантажу в вагоні вміститись могла.

В зв'язку з вказаними обставинами, керівництвом станції Знам'янка Одеської залізниці 04.06.12р. було внесено відомості щодо недостачі вугілля до накладної №52762713 від 31.05.12р. та щодо складання досилочної накладної.

31.01.13р. зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці ПП "Углесорт" (відправник) у вагоні №67187856 Пв відправило на адресу ПрАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (одержувач) для відправки, на станцію призначення, м. Балта, Одеської залізниці вантаж - антрацит марки АМ 13-25мм у кількості нетто 69 000 кг, що підтверджується залізничною накладною №52701547.(а.с.36)

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагон навалом засобами вантажовідправника, нижче бортів, у вологому стані.

Відповідно до акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №4126 від 03.02.13р. після системи відео нагляду у вагоні № 67187856 Пв виявлено виїмки на поверхні вантажу, течі вантажу немає, глухі торцеві стінки люка щільно зачинені, вагон передали охороні.

Згідно акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №4131 від 03.02.13р. після огляду вагону №67187856 встановлено, що за документами значиться вантаж завантажено навалом, розмір завантаження відносно висоти бурту не зазначено, фактично -вантаж завантажено рівномірно нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявні виїмки зліва за ходом потягу над 2-3 люками довжиною 2000мм, шириною 1000мм, глибиною 300 мм, над 5-6-7 люками довжиною 3500 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300мм. Наявне захисне маркування вапном, у місцях виборок маркування відсутнє, існує доступ до вантажу, доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосовувався, течі вантажу немає, глухі торцеві стінки щільно зачинені, об'єм кузова 76 м3, відчеплен на ваги перевірку.

Із змісту комерційного акту серія АА№023162/50/01 від 03.02.13р. вбачається, що на станції Знам'янка Одеської залізниці було здійснено зважання вагону №67187856 Пв на 150-тонних вагонних вагах, що пройшли державну перевірку 09.11.2012р, внаслідок чого виявилось, що брутто 88000 кг, тара з документа 21700 кг, нетто 66300 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2700 кг. Крім того, зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась, нестача маси вантажу в вагоні вміститись могла.

В зв'язку з вказаними обставинами, керівництвом станції Знам'янка Одеської залізниці 03.02.13р. було внесено відомості щодо недостачі вугілля до накладної №52701547 від 31.01.13р. та щодо складання досилочної накладної.

05.03.13р. зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці ПП "Углесорт" (відправник) у вагоні №66940362 Пв відправило на адресу ПрАТ "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (одержувач) для відправки, на станцію призначення, м. Любашовка, Одеської залізниці вантаж - антрацит марки АМ 13-25мм у кількості нетто 68 100кг, що підтверджується залізничною накладною №48389159(а.с. 38)

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагон навалом засобами вантажовідправника, нижче бортів, у вологому стані.

Відповідно до акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №6207 від 08.03.13р. після системи відео нагляду у вагоні № 66940362 Пв виявлено виїмки на поверхні вантажу, про це повідомлений черговий Л.О. Шпаченко 13:50, глухі торцеві стінки вагона щільно зачинені, вагон відчеплений, знеструмлений для додаткової перевірки.

Згідно акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №6212 від 08.03.13р. після огляду вагону №66940362 встановлено, що за документами значиться вантаж завантажено навалом, нижче бортів, маркування вапном, розмір завантаження відносно висоти бурту не зазначено, фактично - вантаж завантажено рівномірно нижче бортів 50 мм. На поверхні вантажу наявні виїмки зправа за ходом над 1-2-3-4-5-6-7 люками довжиною 10 500 мм, шириною 10000 мм, глибиною 300мм, існує доступ до вантажу, доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном, каток не застосовувався, в місцях виборок маркування відсутнє, течі вантажу немає, глухі торцеві стінки вагону, люка щільно зачинені, об'єм кузова не зазначений, вагон відчеплений на ваги перевірку.

Із змісту комерційного акту серія АА№023209/97/1 від 09.03.13р. вбачається, що на станції Знам'янка Одеської залізниці було здійснено зважання вагону №66940362 Пв на 150-тонних вагонних вагах, що пройшли державну перевірку 09.11.2012р, внаслідок чого виявилось, що брутто 88900 кг, тара з документа 23600 кг, нетто 65300 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2800 кг. Крім того, зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась, нестача маси вантажу в вагоні вміститись могла.

Отже, виявлена при перевезенні вантажу недостача у вагоні №66596339 Пв на 5000 кг, у вагоні №67187856 Пв на 2700 кг, у вагоні №66940362 Пв на 2800 кг, що і обумовило звернення Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Облпаливо" з даним позовом, з метою стягнення вартості нестачі вантажу.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України наявні у матеріалах справи залізничні накладні свідчать про укладення між ПП „Углесорт" (відправник), і ДП "Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ПрАТ „Виробниче обєднання „Облпаливо" (вантажоодержувач).

Також, вказані залізничні накладні свідчать, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно до ст. 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Із залізничних накладних №52701547 та №48389159 вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до п. 3, 4, 8 глави 1 Додатку 14 СМГС.

Параграфи 3-5 розділу ІІ Технічних умов містять умови щодо вжиття заходів з розрівняння та ущільнення вантажів дрібних фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання у зазори кузову піввагону. Поряд з цим, вжиття заходів щодо маркування вантажу передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобов'язаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення, а також вимогами п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. При цьому, згідно п. 5 вказаних Правил, поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо вагону №66596339, в комерційному акті серія АА№022391/406/3 від 03.06.12р., зазначено, що на поверхні вантажу маються воронкоподібні заглиблення, маються старі сліди просипання вантажу, щілини між кришками 3, 5, 6 люками зправа за ходом потягу та поперечними балками закладені дошками і паклею, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє, каток не застосовувався.

Водночас, однією з умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону. Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

При цьому ч.1 ст. 917 Цивільного кодексу України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Як встановлено матеріалами справи, а саме, актом про технічний стан вагона (а.с.56) вагон № 66596339 Пв у технічному стані було виявлено несправність: у технічному стані справний та зазначено, що відправник міг бачити зазначені несправності до завантаження вантажу, але заходів з усунення не прийняв, разом з тим, від використання несправного вагону не відмовився.

Статтею 31 Статуту залізниць України встановлено обов'язок залізниці подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені комерційні акти та акти про технічний стан вагону, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 5000 кг, а також обставини щодо наявності воронкоподібних поглиблень у вантажі, щілин між кришками та наявності несправностей вагона №66596339 Пв, які могли бути причиною втрати вантажу.

Між тим, згідно Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" параграф 3 „Відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу" п.3.9 (з усіма змінами та доповненнями), у випадках, коли під завантаженням поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.

При цьому, посилання відповідача на відсутність вини залізниці у недостачі вантажу судом до уваги не приймаються, оскільки матеріалами справи встановлені обставини, які в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, а саме, обставини щодо подачі під завантаження вагону у технічно несправному стані та щодо наявності ознак втрати вантажу при його перевезенні.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Загальна кількість вугілля у вагоні №66596339 Пв, що була прийнята Одеською залізницею складає нетто 65500кг, про що зазначено у накладній № 52762713 яка по суті є договором перевезення вантажу та згідно умов якої відправником є ПП „Углесорт".

Як встановлено судом, розрахунок вартості відповідальної нестачі вантажу здійснений позивачем, також наданий відповідачем розрахунок виходячи із вартості вантажу 1075 грн. за 1 тону (без ПДВ), яка підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Розрахунок вартості недостачі вантажу в сумі 4 760,10 грн. (з урахування ПДВ) здійснено позивачем правильно, з урахуванням суми норми природної втрати та граничного розходження при визначені маси нетто у розмірі 2 відсотки від маси, оскільки навантаження здійснювалось у вологому стані, згідно з яким маса відповідальної недостачі становить 3690 кг, а її вартість 4 760,10 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявності порушень з боку вантажовідправника так і перевізника при здійсненні перевезення спірного вантажу у вагоні №66596339 та про покладення відповідальності за нестачу вантажу як на залізницю так і на вантажовідправника у рівних частинах, оскільки встановлені несправності вагону не мали прихований характер, могли бути виявлені як залізницею при подачі вагона під завантаження, так і відправником при завантаженні вантажу, який не відмовився від використання цього вагону та не вжив додаткових заходів щодо розрівняння та ущільнення вантажу (коток не застосовувався).

Отже, враховуючи викладене, за нестачу вантажу у вагоні №66596339Пв, суд дійшов висновку про покладання відповідальності на ДП „Одеська залізниця" у розмірі 2380,05 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, щодо стягнення вартості нестачі вантажу у вагонах №67187856 Пв та №66940362 Пв, суд дійшов наступних висновків:

Як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені акти загальної форми та комерційний акти, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 2700 кг у вагоні №67187856 Пв та 2800 кг у вагоні №66940362 Пв, а також обставини щодо виборок у вагоні зліва за ходом потягу над 2-3 люками довжиною 2000мм, шириною 1200мм, глибиною 300мм, над 5-6-7 люками, довжиною 3500мм, шириною 1000мм, глибиною 300мм, мається захисне маркування вапном, а також зазначено, що недостача маси вантажу в вагоні міститись могла. Також, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені акти загальної форми та комерційний акти, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 2800 кг у вагоні у вагоні №66940362 Пв, а також обставини а також обставини щодо виборок у вагоні зправа за ходом потягу над 1-2-3-4-5-6-7 люками довжиною 10500мм, шириною 1000мм, глибиною 300 мм., зазначено що на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, а також зазначено що зважування вагону здійснювалось двічі, недостача підтвердилась.

Відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, відмітки про застосування відправником додаткових заходів щодо збереження вантажу робляться останнім у залізничній накладній.

При цьому, у розділі 7 залізничної накладної №52701547 від 31.01.13р. зазначено, що була здійснена профілактика шляхом пересипання вапном у кількості 0,1%, омаслення бортів та підлоги вагона. Крім того, комерційним актом серія АА №023162/50/01 від 03.02.13р. встановлено, що відправником при завантаженні вантажу застосовувалось маркування вапном. Також, у накладній №48389159 від 05.03.13р. зазначено, що вантаж маркован вапном. Комерційним актом серії АА№023209/97/1 від 09.03.13р. встановлено, що вантаж маркован вапном.

Відповідно до ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. Залізниця може відмовити в перевезенні у разі невжиття відправником зазначених заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Згідно з п.1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року №542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за №796/5987, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Пунктами 5, 6 вказаних Правил встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із „шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагони вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічний умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу Одеською залізницею не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

При цьому, суд зауважує, ст. 24 Статуту залізниць України наділяє перевізника правом перевіряти правильність заповнення накладних, у т.ч. шляхом огляду вантажу та його зважування перед відправкою, однак з невідомих причин залізниця ним не скористалась, чим позбавила себе можливості довести інше нетто кам'яного вугілля, а також відсутності маркування в момент відправлення.

Разом з тим, наявність виборок, що встановлено вищевказаними комерційними актами свідчить про доступ до вантажу у вагонах та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення. Крім того, ДП "Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені обставини справи є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу у вагонах №№67187856, 66940362 на перевізника і звільнення від відповідальності за цю недостачу вантажовідправника.

Загальна кількість вугілля, що була прийнята Одеською залізницею у вагоні №67187856 Пв складає 69000 кг, про що зазначено у накладній №52701547 від 31.01.13р., яка по суті є договором перевезення вантажу та згідно умов якої відправником є ПП „Углесорт".

Як встановлено судом, розрахунок вартості відповідальної нестачі вантажу здійснений позивачем, виходячи із вартості вантажу 1090 грн. за 1 тону (з урахуванням ПДВ), що встановлено у додатку до договору №3 від 10.01.11р., а саме у специфікації від 25.10.12р. та встановлено згідно наданої ПП „Углесорт" довідки №535 від 11.06.13р.

Розрахунок вартості недостачі вантажу в сумі 1320 грн. (з урахування ПДВ) здійснено позивачем правильно, з урахуванням суми норми природної втрати та граничного розходження при визначені маси нетто у розмірі 2 відсотків від маси, оскільки навантаження здійснювалось у вологому стані, згідно з яким маса відповідальної недостачі становить 1320 кг, а її вартість 1438,80 грн.

Також, суд встановив, загальна кількість вугілля, що була прийнята Одеською залізницею у вагоні №66940362 Пв складає 68100 кг, про що зазначено у накладній №48389159 від 05.03.13 р., яка по суті є договором перевезення вантажу та згідно умов якої відправником є ПП „Углесорт".

Як встановлено судом, розрахунок вартості відповідальної нестачі вантажу здійснений позивачем, наведений у позовній заяві, виходячи із вартості вантажу 1100 грн. за 1 тону (з урахуванням ПДВ), що встановлено у додатку до договору №3 від 10.01.11р., а саме у специфікації від 22.02.13р. та встановлено згідно наданої ПП „Углесорт" довідки №535 від 11.06.13р.

Розрахунок вартості недостачі вантажу в сумі 1581,80 грн. (з урахування ПДВ) здійснено позивачем правильно, з урахуванням суми норми природної втрати та граничного розходження при визначені маси нетто у розмірі 2 відсотків від маси, оскільки навантаження здійснювалось у вологому стані, згідно з яким маса відповідальної недостачі становить 1438 кг, а її вартість 1581,80 грн.

Також, посилання відповідача на те, що на день подання позову сплив строк позовної давності, відповідно до ст. 134, 136 Статуту залізниць України, не приймають судом до уваги з наступних підстав:

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Згідно частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до прийняття ним рішення і сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні даної заяви суд виходить з того, що в даному випадку необхідно застосувати спеціальні норми, які регулюють порядок відліку початкового моменту строку позовної давності для пред'явлення позову, а саме - норми, які містяться в Статуті залізниць України , а не загальну норму (як вважає місцевий суд) -ст.315 ГПК України.

Відповідно до статті 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Пунктом „а" ст. 134 Статуту залізниць України передбачено, що претензії можуть бути заявлені з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

З урахуванням положення ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України, строк пред'явлення до суду позову про стягнення з перевізника вартості недостачі вантажу починається з дня видачі вантажу і становить шість місяців.

Як вбачається з залізничної накладної №52762713 від 31.05.12р. вагон №66596339 прибув на станцію призначення (станція Роздільна Одеської залізниці) 08.06.12р. і в цей же день вантаж був виданий, що підтверджується календарним штемпелем.

Враховуючи вищезазначені норми Статуту залізниць України право позивача на звернення до господарського суду з позовом виникло 08.06.2012р. і відповідно до вимог ст.136 Статуту залізниць України, строк позовної давності для стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу сплинув 08.12.2012.

Згідно до наявного штемпелю на позовній заяві вбачається, що позивач звернувся з позовною заявою до суду 29.04.13р.

Отже, якщо до спірних відносин застосовувати лише норми Статуту залізниць України, то позивач пропустив встановлений цим Статутом строк позовної давності.

Проте, частиною четвертою ст.315 ГК України встановлено, що якщо заявлену перевізнику претензію, що випливає з договору перевезення вантажу , відхилено або відповідь на неї не одержано в строк зазначений у частині третій цієї статті ( в даному випадку три місяця), заявник має право звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

З викладеного вбачається, що вказаною правовою нормою по іншому ніж Статутом залізниць України розраховується (з урахування різних подій/дій) початок перебігу позовної давності.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів, а саме відповіді ДП „Одеська залізниця" на претензію (07.11.12р.), позовної заяви позивача, а також дат складання та отримання вищевказаних документів, з урахуванням приписів ч.4 ст.315 ГК України, дозволяє зробити висновок, що позивачем не пропущено строк позовної давності по заявленій ним по цій справі вимозі.

Отже, враховуючи викладене суд вважає, що до цього порядку слід застосовувати норми ст.315 ГК України.

Крім того, частина 5 ст.307 ГК України, яка кореспондується із ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 ЦК України, і на які послався суд у рішенні, застосовуючи норми Статуту залізниць України, встановлюють, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначається транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами, тобто вказані норми роблять посилання на можливість застосування транспортних статутів лише стосовно умов перевезення вантажів та відповідальності суб'єктів за цими перевезеннями і не встановлюють можливість застосування транспортних статутів при вирішення питання щодо порядку розрахунку позовної давності, в т.ч. початку їх перебігу, а відтак, посилання на них є безпідставним і ці норми при вирішенні питання про позовну давність не можуть прийматись до уваги.

Враховуючи, що положення Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМ України, які регулюють порядок початку перебігу позовної давності для відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з нестачею вантажу при перевезенні залізничним транспортом суперечать спеціальній нормі - закону, а саме ст. 315 ГК України, необхідно застосовувати положення вказаного закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності по заявленій ним позовній вимоги. (аналогічна позиція викладена у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.11р. по справі № 10-26/166-10-4300, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.11.11р. по справі № 10-26/166-10-4300).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Облпаливо" з частковим покладенням відповідальності за нестачу вугілля у вагоні №66596339 у розмірі 2380,05 грн. на ДП "Одеська залізниця" та з покладанням повної відповідальності за нестачу вантажу у вагонах №67187856 у розмірі 1438,80 грн. та вагоні №66940362 - 1581,80 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975) 5400/п'ять тисяч чотириста/грн. 65 коп. вартості нестачі вугілля.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975) 1194/одна тисяча сто дев'яносто чотири/ грн.21 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.06.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.