Рішення № 31878473, 17.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2013 Справа № 920/709/13За позовом: Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», м. Конотоп, Сумська область

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми

2. Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

про зобов'язання вчинити дії та визнання договору недійсним

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - з'явився

від 1-го відповідача - представник Сіденко Л.В., довіреність № 30/5 від 28.12.2012р.

від 2-го відповідача - представник Остапенко В.М., довіреність № 14-66 від 22.03.2013р.

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

У судовому слуханні справи оголошувалась перерва до 17.06.2013 року об 11 год. 00 хв.

Суть спору: позивач, відповідно до поданого ним позову просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» списати відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» заборгованість позивача за спожитий газ, що виникла станом на 01.09.2012 року, в сумі 385 086 грн. 51 коп. та визначена актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р.; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 14/7366/12 від 27.12.2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», з моменту його укладення; стягнути з відповідачів судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Перший відповідач подав відзив на позов № 30/602 від 30.04.2013р., в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що учасниками процедури списання заборгованості є підприємства, а саме: позивач та відповідач, то списання заборгованості згідно закону, має проводитись на підставі взаємно погоджених актів звіряння цих підприємств, підписаних керівниками та головними бухгалтерами підприємств, а не керівником та бухгалтером структурного підрозділу - Конотопське УЕГГ ПАТ «Сумигаз». Лише дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання є датою списання заборгованості.

Крім наведеного, перший відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів щодо зобов'язання списати заборгованість за спожитий природний газ не передбачено чинним законодавством.

Позивач подав клопотання № 1367 від 18.05.2013р., де просить витребувати у 1-го та 2-го відповідачів у справі договір про відступлення права вимоги № 14/7366/12, укладений між відповідачами 27.12.2012р.

За вказаним клопотанням позивача суд ухвалою від 20.05.2013 у справі № 920/709/13 зобов'язав 1-го і 2-го відповідачів подати в наступне судове засідання належним чином засвідчені копії договору про відступлення права вимоги № 14/7366/12 від 27.12.2012 року.

На виконання вимог суду першим відповідачем надано суду для долучення до матеріалів справи копію фіскального чеку № 6415 від 24.05.2013, копію положення про відокремлений структурний підрозділ КУЕГГ, копію наказу № 334 від 31.10.2012, копію договору про відступлення права вимоги № 14/7366/12 від 27.12.2012 та копії актів прийому-передачі об'ємів природного газу.

Надані позивачем письмові докази долучено судом до матеріалів даної справи на підставі вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача до суду надійшли письмові пояснення № 279с від 30.05.2013, де останній зазначає, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» не здійснив списання заборгованості за поставлений позивачу газ на суму 385 086 грн. 51 коп., чим порушив права позивача.

Також, позивач у даних поясненнях зазначає, що названий закон не містить приписів щодо обов'язкового підписання акту звіряння розрахунків керівником та головним бухгалтером постачальника природного газу, які входять до складу комісії. Акт звіряння розрахунків від 05.11.2012 на суму 385 086 грн. 51 коп. підписано від імені ПАТ «Сумигаз» представниками належного йому відокремленого підрозділу - заступником начальника та головним бухгалтером Конотопського управління по експлуатації газового господарства, що повністю відповідає вимогам наведеного Закону, положення якого не містять обмежень щодо списання заборгованості в залежності від того, для якої мети використовувався отриманий від суб'єкта господарювання природний газ.

Другий відповідач надав відзив на позовну заяву № 14/2-202 від 01.06.2013 року, в якому зазначає, що договір про відступлення права вимоги № 14/7366/12, укладений між відповідачами за даним спором 27.12.2012 року, відповідає вимогам статей 512, 513, 514 Цивільного кодексу України та підстави для визнання його недійсним відсутні.

До початку судового слухання справи від позивача до суду надійшов лист б/н від 14.06.2013 року (вх. № 8454 від 14.06.2013), де останній зазначає, що обраний ДП «АВІАКОН» спосіб захисту порушеного права випливає із змісту Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» та узгоджується із статтею16 Цивільного кодексу України і статтею 20 Господарського кодексу України.

Також, від позивача надійшли письмові пояснення № 1580 від 10.06.2013, де позивач вказує, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», а саме: створена відповідна комісія, складений та направлений першому відповідачу акт звіряння розрахунків. Надісланий на адресу Конотопського УЕГГ лист позивача № 3881 від 14.12.2012, про необхідність проведення списання заборгованості та акт звіряння розрахунків від 05.11.2012, отримані Конотопського УЕГГ до укладання між відповідачами у справі договору про відступлення права вимоги № 17/7366/12 від 27.12.2012.

Разом з поясненням позивачем надано для долучення до матеріалів даної справи копію постанови Кабінету міністрів України «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» № 1221 від 29.12.2010, копію акту приймання-передачі від 18.01.2012, копію наказу ДК «Укроборонпром» № 144 від 26.03.2013, копію листа ДП «АВІАКОН» № 3881 від 14.12.2012, копію листа ПАТ «Сумигаз» № 30/2432 від 26.12.2012 та копію листа ДК «Укроборонпром» № UOP-8.22-4016 від 05.06.2013.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надані письмові пояснення та докази приймаються судом до розгляду в даному судовому засіданні та долучаються до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до позовних матеріалів, 30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» укладено договір на постачання природного газу № 20-7/ТКЕ/Н/РО-368-11, а відповідно до умов якого перший відповідач зобов'язувався передати у власність позивача у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями), а позивач зобов'язувався в свою чергу прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з підпунктом 4.3. пункту 4 названого договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем (позивачем) виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати заявлених обсягів газу протягом місяця поставки в наступному порядку: 35 % від вартості заявлених обсягів до 10 числа місяця поставки газу; 35 % від вартості заявлених обсягів до 20 числа місяця поставки газу; 30 % від вартості заявлених обсягів до останнього банківського дня місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов зазначеного договору та додаткових угод до нього перший відповідач протягом зазначеного у договорі періоду здійснював поставки природного газу в обумовлених сторонами обсягах, але як вбачається з поданих сторонами за даним спором матеріалів, зобов'язання позивача щодо оплати вартості переданого природного газу виконувались останнім не своєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01.09.2012 року у позивача виникла заборгованість перед першим відповідачем в розмірі 385 086 грн. 51 коп.

У відповідності до вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» № 5213-VІ від 06.09.2012р., між позивачем та Конотопським УЕГГ ПАТ «Сумигаз» складено акт звіряння розрахунків від 05.11.2012р., відповідно до якого, на думку позивача, зазначена заборгованість підлягає списанню.

27.12.2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ПАТ НАК «Нафтогаз України» укладено договір про відступлення права вимоги № 14/7366/12, згідно з пунктами 1.1.,1.2. якого перший відповідач як первісний кредитор передає, а другий відповідач як новий кредитор приймає право вимоги до ДП «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» за договором постачання природного газу № 20-7/ТКЕ/Н/РО/368-11 від 30.09.2011р., у тому числі права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням ДП «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» своїх зобов'язань за даним договором.

Відповідно до пункту 2.2. договору про відступлення права вимоги № 14/7366/12 від 27.12.2012, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, про що складається акт приймання-передачі, який в даному випадку складено між відповідачами 29.12.2012 року.

Позивач обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги тим, що згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» № 1221 від 29.12.2010 року, Державне підприємство «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» включено до складу Державного концерну «Укроборонпром» та відноситься до кола суб'єктів на яких поширюється дія Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» № 5213-IV від 06.06.2012 року.

Перший відповідач з позовними вимогами не погоджується вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки спожитий природний газ за договором на постачання природного газу № 20-7/ТКЕ/Н/РО-368-11 від 30.09.2011 року, використовувався позивачем у справі не для власних потреб, а для виробництва і постачання теплової енергії населенню та релігійним організаціям не як підприємство оборонно-промислового комплексу, а як підприємство ТЕК, а тому на думку ПАТ «Сумигаз» не підпадає під дію Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» № 5213-IV від 06.06.2012 року.

Окрім наведеного, перший відповідач зазначає, що договір про відступлення права вимоги № 17/7366/12, укладений між відповідачами у справі 27.12.2012 року, ніяким чином не порушує права позивача, оскільки спрямований тільки на заміну особи, перед якою існуватиме обов'язок боржника.

Другий відповідач проти позову також заперечує, посилаючись на відсутність підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 14/7366/12, укладеного між відповідачами за даним спором 27.12.2012 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:

Пунктом 5) частини першої статті 2. Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» № 5213-IV від 06.06.2012 року, визначено, що на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню, зокрема, заборгованість підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, в межах сум, списаних учасникам процедури списання - підприємствам оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Частиною другою наведеної правової норми встановлено, що списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

Позивач за даним спором зазначає, що ним виконані всі вищенаведені вимоги Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», а саме: створена відповідна комісія, складений та направлений першому відповідачу акт звіряння розрахунків.

Відповідно до листа № 3881 від 14.12.2012 року позивач просить Конотопське УЕГГ ПАТ «Сумигаз» провести списання існуючої заборгованості станом на 01.09.2012 року за природний газ в розмірі 385 086 грн. 51 коп. у відповідності до названого Закону України та постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» № 894 від 08.08.2011, згідно встановленого Законом переліку документів.

Перший відповідач листом № 30/2432 від 26.12.2012, копію якого судом долучено до матеріалів даної справи, відмовив позивачеві у списанні зазначеної заборгованості та вказав, що акт звірки розрахунків від 05.11.2012 підписаний зі сторони Конотопського УЕГГ неуповноваженими особами, оскільки у відповідності до частини другої статті 2 вищезазначеного Закону, такі повноваження мають лише голова правління та головний бухгалтер ПАТ «Сумигаз».

Суду надано на огляд оригінал, а копію долучено до матеріалів справи, довіреності № 30/414 від 28.12.2010 року, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» в особі голови правління Тацького Костянтина Владиславовича, що діє на підставі Статуту, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради (запис № 16321050016002904 від 08.07.2010р.) довіряє начальнику Конотопського управління по експлуатації газового господарства Краснянському Павлу Володимировичу представляти інтереси товариства в органах державної влади та управління, адміністративних органах, державних та недержавних підприємствах, громадських організаціях, органах державної виконавчої служби, судах, прокуратурі і правоохоронних органах України; укладати господарські договори, в тому числі договори на постачання та надання послуг з транспортування природного газу з усіма категоріями споживачів, договори на постачання скрапленого газу з усіма категоріями споживачів, технічні угоди з транспортування природного газу, договори підряду на виконання будівельних (ремонтних, монтажних) робіт, договори на технічне обслуговування систем газопостачання, та підписувати пов'язані з вказаними договорами документи; підписувати акти приймання-передачі природного газу на ГРС (ГВП) газотранспортних та газовидобувних підприємств відповідно до укладених договорів (технічних угод) про умови приймання-передачі природного газу на пунктах приймання-передачі газу; звертатися до суду з позовними заявами та заявами про видачу судового наказу брати участь у судових засіданнях, засіданнях зборів кредиторів, комітету кредиторів і засіданнях ліквідаційної комісії, користуватися усіма наданими цивільним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі процесуальними правами.

І як вбачається з зазначеної довіреності, керівнику Конотопського управління по експлуатації газового господарства не надано Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» право на підписання від імені першого відповідача акту звіряння розрахунків від 05.11.2012 року.

Вимога щодо підпису акту звіряння розрахунків та визначення періоду і обсягу заборгованості відповідності до частини другої статті 2 вищезазначеного Закону, кореспондується з нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до частини другої статті 9 якої основними реквізитами первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, нормами чинного законодавства встановлено обов'язковість підписання уповноваженою особою документа, що підтверджує здійснення господарської операції.

Як свідчать матеріали даної справи, наказом керівника підприємства першого відповідача № 334 від 31.10.2012 року утворено комісію з питань списання заборгованості шляхом застосування механізмів визначених Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» № 5213-IV від 06.06.2012 року. Відповідно до зазначеного наказу до комісії зі списання входять: голова правління, заступник голови правління з обліку та реалізації газу, головний бухгалтер та начальник юридичного відділу.

З наведеного випливає, що вищезазначений акт звіряння розрахунків від 05.11.2012р. не є належним доказом списання заборгованості учасниками процедури списання (позивачем та першим відповідачем у справі) відповідно до вимог статті 2 названого Закону.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки учасниками процедури списання є підприємства (у даному випадку це позивач - ДП «АВІАКОН» та перший відповідач - ПАТ «Сумигаз») , то списання заборгованості, згідно вказаного Закону, має проводитись на підставі взаємно погоджених актів звіряння цих підприємств, підписаних керівниками та головними бухгалтерами підприємств, а не керівником та бухгалтером структурного підрозділу (Конотопське УЕГГ ПАТ «Сумигаз»). Лише дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання є датою списання заборгованості.

Стосовно визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 17/7366/12, укладеного 27.12.2012 року між ПАТ «Сумигаз» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» суд зазначає наступне.

Частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1-3, 5 статті 203 названого Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом, а частиною першою статті 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Враховуючи наведене, той факт, що договір № 20-7/ТКЕ/Н/РО/368-11 на постачання природного газу від 30.09.2011р. не встановлює заборону на заміну кредитора, в даному випадку правових передумов для визнання недійсною укладеної між відповідачами угоди немає.

Договір, недійсність якого є предметом спору, ніяким чином не порушує права позивача, оскільки спрямований тільки на заміну особи, перед якою існуватиме обов'язок боржника. Правомірність такої позиції підтверджується приписами частини першої статті 516 Цивільного кодексу України, яка не передбачає отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім наведено, господарський суд враховує положення частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою цієї статті, якою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні норми містяться в статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси осіб захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання недійсними господарським угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Але ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні статтею 20 Господарського кодексу України, ні положеннями укладеного між сторонами договору, ні будь-якими іншими Законами не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів особи, як зобов'язання списати заборгованість за спожитий природний газ. Господарський суд прийшов до висновку, що в цій частині вимог позивачем невірно обрано спосіб захисту.

Відповідно до пункту 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в задоволенні позовних вимог, а не припиняти провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 названого Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладені обставини справи та норми чинного законодавства, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Згідно вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові збір покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складено 18.06.2013

Суддя М.С. Лущик