Рішення № 31878367, 12.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2013 р.Справа № 916/1168/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є. В. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: Зуйкова Ю.О. (представник діючий на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

про стягнення 45 408 884,94 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача -Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 45 408 884, 94 грн., з яких: 36 252 196, 12 грн. - основний борг, 161 760, 06 грн. -інфляційні, 3 408 955, 66 грн. -пеня, 1 185 844, 20 грн. 3% річних, 4 400 128, 91 грн. -штрафу та покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір про закупівлю природного газу №23/12-БО-23 від 26.01.2012р., згідно умов якого, позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач за фактично поставлений позивачем природний газ у період з січня 2012р. по квітень 2012р. не розрахувався у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2013р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження по справі №916/1168/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні 21.11.2012р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, надавши відзив №13/03-67 від 13.05.2013р. на позовну заяву, заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу, пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на постанову Верховного суду України № 5/34-09 від 18.12.2012р. При цьому, відповідач зазначив, що оскільки підприємство з 15.06.2001р. знаходиться у стадії банкрутства та ухвалою суду було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ТОВ „Одеська ТЕЦ" вимоги позивача про стягнення штрафу, пені, інфляційних та 3% річних не визнає, та з огляду на положення ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказані вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (покупець) укладено договір про купівлю-продаж природного газу №23/12-БО-23, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.

Відповідно до п. 1.2. продавець передає покупцю в період з 01 січня 2012р. по 31 грудня 2012р. природний газ в обсязі до 34500 тис. куб.м.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. (триста шістдесят шість гривень 72 коп.). До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень, 90 коп.) гривень. Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 134 024 910,00 грн., крім того ПДВ- 2 108 640,00 грн., разом з ПДВ - 136 133 550,00.

Умовами п. 4.1, п. 4.2 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 4.1 цього договору, продавець має право обмежити або припинити постачання газу покупцеві.

Відповідно до п.6.1.1 та п. 6.1.2 договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки.

Положеннями розділу 7 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки обсягів газу за умови належного виконання покупцем п. 4.1. договору та відсутності заборгованості за цим договором, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 1% (один відсоток) від вартості газу, недопоставленого у відповідний період. Положення цього пункту не застосовуються у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору, а також за відсутності у продавця необхідних обсягів газу по незалежних від нього причинах (зниження обсягу поставок газу зі сторони Російської Федерації тощо). У разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель») з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2012 року, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов вищезазначеного договору НАК „Нафтогаз України" у період з січня 2012р. по квітень 2012р., включно, поставив, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується доданими до позовної заяви актами приймання-передачі природного газу №16 від 31.01.2012р., №18 від 29.02.2012р., № 23 від 31.03.2012р., № 23 від 30.04.2012р., однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в порушення умов вищезазначеного договору, ПАТ „Одеська ТЕЦ" за фактично отриманий природний газ у спірний період не розраховувалось належним чином та у повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на момент звернення з позовом, за відповідачем рахується заборгованість за поставлений природний газ, у розмірі 36 252 196, 12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором про закупівлю природного газу №23/12-БО-23 від 26.01.2012р., 161 760, 06 грн. інфляційних, 3 408 955, 66 грн. пені, 1 185 844, 20 грн. 3% річних та 4 400 128, 91 грн. штрафу.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За результатами розгляду даної справи, судом встановлено, що станом на момент розгляду спору за ПАТ „Одеська ТЕЦ" рахується заборгованість перед позивачем за використаний природний газ у період з січня 2012р. по квітень 2012р. за договором №23/12-БО-23 від 26.01.2012р. у розмірі 36 252 196, 12 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" в цій частині підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог НАК "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача 161 760, 06 грн. -інфляційні, 3 408 955, 66 грн. -пені, 1 185 844, 20 грн. 3% річних, 4 400 128, 91 грн. -штрафу, суд зазначає наступне:

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Втім, як встановлено матеріалами справи, 15.06.2001р. господарським судом Одеської області порушено провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про визнання банкрутом ПАТ "Одеська ТЕЦ", яка до теперішнього часу розглядається судом, та в рамках якої, відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Одеська ТЕЦ".

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частина четверта статті 12 цього ж Закону встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний з поняттям мораторію.

За змістом зазначеної норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, встановлених спеціальними нормами законодавства.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 18.12.2012 р. по справі № 5/34-09, висновки якого є обов'язковими для суду, згідно положень ст.ст. 82, 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з ПАТ „Одеська ТЕЦ" 3 408 955, 66 грн. пені та 4 400 128, 91 грн. штрафу у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу є необґрунтованими, у зв'язку з чим суд відмовляє НАК „Нафтогаз України" в задоволенні позову в цій частині.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, та не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, в зв'язку з чим дія мораторію відповідно до ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на них не розповсюджується.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1 185 844, 20 грн. нарахованих за зобов'язаннями відповідача за січень 2012р, лютий 2012р, березень 2012р. та квітень 2012р., суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню,

Між тим, при перевірці розрахунку інфляційних судом встановлено, що при здійсненні даного розрахунку позивачем допущено помилку, у зв'язку з чим, судом, за допомогою системи „Ліга-Закон", в межах заявленого періоду, було зроблено власний розрахунок суми інфляції, згідно з яким її розмір становить 40 318, 90 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог НАК "Нафтогаз України" та стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 36 252 196,12грн., 3% річних у розмірі 1 185 844,20 грн. та інфляційних у розмірі 40 318,90 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 36 252 196 (тридцять шість мільйонів двісті пятдесят дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 12 коп. - основної заборгованості, 1 185 844 (один мільйон сто вісімдесят пять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 20 коп. - 3% річних, 40 318 (сорок тисяч триста вісімнадцять) грн. 90 коп. - інфляційних нарахувань та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту підписання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.06.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.