Рішення № 31878290, 30.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7598/13 30.05.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/7598/13

за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України;

2. Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру

«Головний військовий клінічний госпіталь»;

до приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова

компанія «Добробут»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача - відокремленого підрозділу приватного акціонерного товариства «Народна

фінансово-страхова компанія «Добробут» «Регіональне управління»;

про стягнення 1809,97 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Пантюхов О.В., посвідчення № 011863 від 28.10.2012р.;

від позивача 1: Завертнєв П.О., довіреність № 220/638/д від 21.11.2012р.;

від позивача 2: Павлик Т.О., довіреність № 11 від 20.04.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулась Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України (надалі - позивач 1) та Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (надалі - позивач 2) з позовом до відокремленого підрозділу приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» «Регіональне управління» про стягнення 1809,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відокремленим підрозділом ПрАТ «НФСК «Добробут» «Регіональне управління» зобов'язань по оплаті наданих позивачем 2 послуг за Договором № 11/104/ПМП від 23.08.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1750,00 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 59,97 грн. При цьому, заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері зазначає, що Головний військово-медичний клінічний орден Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь» є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкований Міністерству оборони України і перебуває на отриманні Державного бюджету України. Позивач 2, як військова частина, є одним з підрозділів Збройних Сил України, який фінансується через Міністерство оборони України з Державного бюджету. Отже, збитки, які спричиняються Міністерству оборони України та його структурним підрозділам є безпосередньо шкодою держави, тому прокурор звернувся за захистом інтересів держави до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/7598/13; на підставі п. 1 ч.1 ст. 65 ГПК України, замінено неналежного відповідача відокремлений підрозділ приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" "Регіональне управління", який не має статутсу юридичної особи та відсутні докази, що останній може виступати від імені юридичної особи, на належного відповідача - приватне акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (надалі - відповідач); згідно з приписами ч. 1 ст. 27 ГПК України, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відокремлений підрозділ риватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" "Регіональне управління" (надалі - третя особа) та призначено розгляд справи на 30.05.2013р.

Присутніми у судовому засіданні 30.05.2013р. представниками прокуратури та позивачів підтримано позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, та надано витребувані судом докази.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 30.05.2013р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 19.04.2013р. не виконали.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 19.04.2013р. було надіслано відповідачу та третій особі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Відповідачем отримано 07.05.2013р. ухвалу про порушення провадження у справі від 19.04.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача та третьої особи суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача та третьої особи не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Головним військово-медичним клінічним орденом Червоної Зірки центром «Головний військовий клінічний госпіталь» (за договором - виконавець) та відокремленим підрозділом ПрАТ «НФСК «Добробут» «Регіональне управління» (за договором - замовник) в особі директора відокремленого підрозділу ПрАТ «НФСК «Добробут» «Регіональне управління», який діяв на підставі довіреності від 02.02.2011р., зареєстрованої в реєстрі за № 32, було укладено Договір № 11/104/ПМП про надання медичних послуг від 23.08.2011р.

Згідно п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується надавати медичні послуги замовнику, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконавцю надані послуги.

Відповідно до п. 2.2.4 договору, замовник зобов'язаний сплачувати послуги, які надані пацієнтам, в обумовлені договором строки та за цінами, які погоджені із замовником.

Умовами розділу 3 договору передбачена вартість робіт та порядок розрахунків.

Так, згідно п. 3.1. договору, розрахунки між сторонами здійснюються на підставі узгодженого сторонами прейскуранта цін на медичні послуги (Додаток № 2 у письмовому вигляді), який є невід'ємною частиною договору.

Акт виконаних медичних послуг надається замовнику подекадно. Оплата вартості фактично наданих медичних послуг проводиться шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок виконавця, згідно загального звіту по виконаних медичних послугах та акту здавання- приймання робіт (додаток № 3) за відповідний період, звіту по наданню медичних послуг у Головному військовому клінічному госпіталі на кожного пацієнта окремо (додаток № 4) та рахунку за надані медичні послуги (пп. 3.1.2. договору).

Згідно з п. 3.1.4 договору, оплата рахунків здійснюється замовником протягом 10-ти календарних днів з дати, зафіксованої у відповідному рахунку, який виставив виконавець. За затримку платежів виконавцю понад строки, встановлені договором, замовник додатково сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент фактичного проведення платежів, нараховану на суму несвоєчасно проведених замовником платежів за кожен день такої затримки.

Договір набирає чинності з моменту укладення сторонами і діє до 31.12.2012р. з можливою подальшою пролонгацією шляхом укладення Додаткової угоди, яка буде невід'ємною частиною договору (п. 8.1 договору).

04.01.2012р. між позивачем 2 та третьою особою було укладено Додаткову году № 1/12/04/ПМП, згідно з умовами якої внесено зміни до п. 8.1. договору та продовжено строк дії договору до 31.12.2012р., а також затверджено Додаток № 2 «Прейскурант цін на медичні послуги Головного військово-медичного клінічного оредана Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у новій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 2 надав медичні послуги по лікуванню застрахованих відповідачем осіб: Віра М.Г, Сирош О.О., Дорошенко Т.С., Казановська Г.С., про що згідно з додатками до договору були складені загальні звіти по виконаній роботі/акти здавання-приймання робіт № 38 (за вересень 2012 р.) на суму 1236,00 грн., № 39 (з 01-20 жовтня 2012р.) на суму 229,00 грн., № 39 (з 21-31 жовтня 2012р.) на суму 135,00 грн., № 40/1 (з 01-20 листопада 2012р.) на суму 150,00 грн.

При цьому, до матеріалів справи залучені гарантійні листи третьої особи від 31.08.2012р., 07.09.2012р., 11.09.2012р., від 13.09.2012р., 15.10.2012р., 25.10.2012р., 29.10.2012р., 14.11.2012р., в яких остання гарантувала позивачу 2 оплату за надані медичні послуги.

На виконання умов договору, позивач 2 виставив третій особі для оплати за надані медичні послуги рахунки № Д12/623 від 09.10.2012р., № Д12/662 від 23.10.2012р., № Д12/674 від 08.11.2012р., № Д/12/726 від 28.11.2012р.

Проте, третя особа не виконала взяті на себе зобов'язання та у визначені договором строки надані послуги не оплатила.

06.02.2013р. позивач 2 надіслав за місцезнаходженням юридичної особи, тобто безпосередньо на адресу відповідача, вимогу від 01.02.2013р. за вих. № 2/330 про сплату заборгованості та в додатку додав для підписання звіти по виконаній роботі/акти здавання-приймання робіт № 38 (за вересень 2012 р.) на суму 1236,00 грн., № 39 (з 01-20 жовтня 2012р.) на суму 229,00 грн., № 39 (з 21-31 жовтня 2012р.) на суму 135,00 грн., № 40/1 (з 01-20 листопада 2012р.) на суму 150,00 грн., а також для оплати надав рахунки № Д12/623 від 09.10.2012р., № Д12/662 від 23.10.2012р., № Д12/674 від 08.11.2012р., № Д/12/726 від 28.11.2012р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копія якого додана до справи.

Натомість, відповідач вимогу позивача 2 залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1750,00 грн.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі пп. 3.1.4. договору просить стягнути з останнього пеню в сумі 59,97 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Проте, як вбачається з розрахунків пені, наданих позивачем 2, останній нараховує пеню, починаючи з 11 дня від дати, вказаної на відповідному рахунку.

Однак, при цьому до матеріалів справи не надано доказів, що представник відповідача або третьої особи отримав виставлені позивачем 2 для оплати рахунки № Д12/623 від 09.10.2012р., № Д12/662 від 23.10.2012р., № Д12/674 від 08.11.2012р., № Д/12/726 від 28.11.2012р. в той же день, дата якого вказана на відповідному рахунку.

Належними доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується направлення відповідачу рахунків, за якими виникла заборгованість, тільки 06.02.2013р.

За вказаних обставин суд вважає, що прокурором та позивачами не доведена належним та допустимими доказами правомірність та обгрунтованість нарахування відповідачу пені в сумі 59,97 грн. станом на 18.01.2013р., тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, приписами п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові, судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки Міністерство оборони України та підпорядковані йому підприємства, установи, організації відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнені від сплати судового збору, тому з позивача 2 у справі - Головного військово-медичного клінічного оредана Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір за розгляд даної справи в частині вимог, які не задоволені судом, за ставками, визначеними для позовних заяв, що мають майновий характер.

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з відповідача та позивача 2 пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м.Київ, вул. Сагайдачног/Ігорівська, 10/5А, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, код ЄДРПОУ 07773293) 1750,00 грн. - боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м.Київ, вул. Сагайдачног/Ігорівська, 10/5А, код ЄДРПОУ 31093336) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1663 грн. 49 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, код ЄДРПОУ 07773293) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 57 грн. 01 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.06.2013р.

Суддя А.І.Привалов