Рішення № 31878191, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3052/13 10.06.13

За позовом: Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

До: 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго"

Про стягнення 29 702, 07 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача: Гутій І.В.

від відповідача-1: Будніков С.В.

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" про стягнення 23 157, 14 грн. основного боргу, 4 882, 78 грн. інфляційних втрат та 1 662, 15 грн. 3% річних з огляду на те, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, оскільки є власником квартири № 30 за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 49, площею 64,1 кв.м.

Ухвалою суду від 19.02.13 р. було порушено провадження у справі № 910/3052/13 та призначено її розгляд на 20.03.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через службу діловодства господарського суду 19.03.2013 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти позову з огляду на те, що договір про надання житлово-комунальних послуг між ним та позивачем не укладався, і у спірний період власником квартири була інша особа.

У судовому засіданні 20.03.2013 р. представник позивача надав документи по справі, зокрема, копії рахунків, виставлених споживачу за адресою м. Київ, вул. Гоголівська, 49, кв. 29, а також докази їх виставлення відповідачу.

Представник відповідача заявив клопотання про витребування документів у відповідача, зокрема, оригіналу для огляду та копії для долучення до матеріалів справи укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг; письмових пояснень з належним правовим обґрунтуванням і належними доказами, щодо відкриття особового рахунку на АБ "Експрес-Банк" проведеної без реєстрації прав власності у встановленому законом порядку; доказів надання послуг, з розшифровкою послуг, на підставі чого їх було надано АБ "Експрес-Банк" за заявлений до стягнення період з 01.06.2007 р. по 01.11.2012 р.; розрахунку позовних вимог з посиланням на кількість та вартість послуг, застосований тариф з урахуванням укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг (ст. 16 ЗУ "Про надання житлово-комунальних послуг"); письмових пояснень з належним правовим обґрунтуванням щодо застосування тарифів при розрахунку суми боргу; письмових пояснень з належним правовим обґрунтуванням і належними доказами щодо повноважень КП "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" видавати довідки, в яких надано завідомо неправдиву інформацію щодо реєстрації прав власності на квартиру № 29, що розташована на вул. Гоголівській в м. Києві за АБ "Експрес-Банк" не зважаючи, що дані повноваження надані законом виключно Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві.

Розглянувши заявлене клопотання відповідача, зважаючи на те, що представник позивача проти нього не заперечив, то за таких обставин господарський суд, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, його задовольнив та оголосив перерву до 08.04.2013 р. о 11 год. 50 хв., витребував у позивача зазначені відповідачем документи.

Через службу діловодства господарського суду 04.04.2013 р. від позивача надійшла зава про залучення до участі у даній справі іншого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго", якому належала квартира № 30 по вул. Гоголівській у м. Києві у спірний період.

У судовому засіданні 08.04.2013 р. представник позивача підтримав заяву про залучення до участі у даній справі іншого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго", проти якої представник відповідача заперечень не навів.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечень не навів.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Враховуючи наведене, господарський суд міста Києва задовольнив клопотання позивача та залучив до участі у даній справі відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго", у зв'язку з чим ухвалою суду від 08.04.2013 р. розгляд справи відклав до 20.05.2013 р.

Через відділ діловодства суду 15.05.2013 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник відповідача-2 у призначене судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку -"за не розшуком".

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідача-2 у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для дослідження доказів у справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, то суд відклав розгляд даної справи до 10.06.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.06.13 р. надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить господарський суд стягнути з ТОВ «Компанія Трансенерго» борг за комунальні послуги за період з 01.06.2007 р. до 01.07.2011 р. в сумі 14 931, 00 грн., інфляційні втрати в сумі 3 000, 00 грн., 3% річних в сумі 873, 93 грн., а з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк» заборгованість за комунальні послуги за період з 01.11.2011 р. до 01.11.2012 р. в сумі 7 671, 78 грн., інфляційні втрати в сумі 1 882, 78 грн., 3% річних в сумі 873, 93 грн. Подана заява була прийнята господарським судом до розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що власник приміщення зобов'язаний нести обов'язок по сплаті за утримання свого майна. В обґрунтування права подавати даний позов посилається на те, що відповідно до положень його Статуту КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є виконавцем комунальних послуг.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 10.06.13 р. проти позову заперечив повністю, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був сповіщений про судове засідання належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 був повідомлений про судове засідання належним чином, враховуючи, що строк вирішення спору збігає, а також зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, то за таких обставин господарський суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі зазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 10.06.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за комунальні послуги, надані позивачем за адресою: вул. Гоголівська, 49, кв. 30 у м. Києві, площею 64,1 кв.м.

В обґрунтування факту надання комунальних послуг позивач посилається на п. 2.1. його Статуту, відповідно до якого КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є виконавцем житлово-комунальних послуг для житлових та нежитлових приміщень Шевченківського району.

В обґрунтування зобов'язання відповідачів оплачувати комунальні послуги позивач посилається на те, що вони є власниками приміщення адресою: вул. Гоголівська, 49, кв. 30, площею 64,1 кв.м.; зокрема: до 01.07.2011 р. - власником було ТОВ «Компанія Трансенерго», а після 01.07.2011 р. - ПАТ «АБ «Експрес-банк».

В обґрунтування наявності заборгованості по сплаті за комунальні послуги позивач посилається на складений ним розрахунок по особовому рахунку № 63851 станом на 01.11.2012 р.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, відповідно до якого (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), просить господарський суд стягнути з ТОВ «Компанія Трансенерго» борг за комунальні послуги за період з 01.06.2007 р. до 01.07.2011 р. в сумі 14 931, 00 грн., інфляційні втрати в сумі 3 000, 00 грн., 3% річних в сумі 873, 93 грн., а з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк» заборгованість за комунальні послуги за період з 01.11.2011 р. до 01.11.2012 р. в сумі 7 671, 78 грн., інфляційні втрати в сумі 1 882, 78 грн., 3% річних в сумі 873, 93 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Вимогами ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем житлово-комунальних послуг. Отже, дані вимоги закону щодо необхідності здійснення правочинів у певній формі покликані сприяти фіксації волевиявлення суб'єктів правочину, що в разі судового спору забезпечить доказовість реального існування між сторонами відповідних правовідносин та реальність їхніх взаємних обов'язків та вимог.

З пояснень представників позивача та відповідача-1, а також з наданих документів випливає, що договір про надання комунальних послуг не укладався ні з відповідачем-1, ні з відповідачем-2.

В ході розгляду даної справи в господарському суді було встановлено, що Публічне акціонерне товариство «АБ «Експрес-Банк» не було та не є споживачем комунальних послуг у спірний період, визначений позивачем, у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Проте надані господарському суду документи свідчать про те, що ПАТ «АБ «Експрес-Банк» не отримувало і об'єктивно не могло отримувати житлово-комунальні послуги позивача, виходячи з наступного.

16.07.2007 р. між АБ „Експрес-Банк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Трансенерго" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А. 16.07.2007 р., зареєстрований в реєстрі за № 2503

Договір іпотеки було укладено в забезпечення виконання Приватним підприємством „Лекс" своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13.07.2007 р. (надалі - Кредитний договір), укладеного між АБ „Експрес-Банк" та Приватним підприємством „Лекс".

Відповідно договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме:

- квартиру № 29, що знаходиться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, що належить TOB „Компанія Трансенерго" на підставі свідоцтва про придбання майна, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А. 27.05.2005 р. за реєстровим № 2152.

- квартиру № 30, що знаходиться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, що належить TOB „Компанія Трансенерго" на підставі свідоцтва про придбання майна, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А. 27.05.2005 р. за реєстровим № 2155.

У зв'язку з невиконанням ПП „Лекс" своїх зобов'язань за кредитним договором АБ „Експрес-Банк" було вжито заходів щодо стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після прийняття рішення господарського суду м. Києва від 28.04.2010 р. у справі № 34/186 відповідно до листа ПП „Спеціалізоване підприємство Юстиція" від 21.04.2011 р. № 1047 прилюдні торги з реалізації вищезазначених квартир не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Згідно з заявою від 29.04.2011 р. № 08.3-1/323, а також керуючись ст. 49 Закону України „Про іпотеку", позивач виявив бажання залишити за собою нереалізоване на прилюдних торгах майно боржника ТОВ „Компанія Трансенерго", а саме квартири № 29, № 30, що знаходяться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, в рахунок погашення частини заборгованості.

15.06.2011 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченко О.В. було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а також Акт передачі майна стягувану в рахунок погашення боргу.

На підставі Акту передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 15.06.2011 р. відповідно до ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження" 13.07.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М. були видані:

- свідоцтво за реєстровим № 1189, у відповідності до якого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скринник С.М. посвідчує, що Публічному акціонерному товариству „Акціонерний банк „Експрес-Банк" належить на праві власності майно, що складається з квартири № 29 у будинку №49 по вулиці Гоголівській, що у м. Києві, загальною площею 49,2 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., за ціною 1 030 354,00 грн.;

- свідоцтво за реєстровим № 1190, у відповідності до якого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скринник С.М. посвідчує, що Публічному акціонерному товариству „Акціонерний банк „Експрес-Банк" належить на праві власності майно, що складається з квартири № 30 у будинку №49 по вулиці Гоголівській, що у м. Києві, загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., за ціною 1 374 386,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 49 Закону України „Про іпотеку" та ст.ст. 61, 62 Закону України „Про виконавче провадження", передача майна стягувачу в рахунок погашення боргу, є законним способом набуття права власності.

Таким чином, відповідач відповідно до свідоцтва за реєстровим № 1189 та свідоцтва за реєстровим № 1190 став власником майна, а саме: квартир № 29, № 30, що знаходяться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві.

Проте ПАТ «АБ «Експрес-Банк» об'єктивно не могло з моменту набуття права власності користуватися квартирою № 30 по вул. Гоголівській, 49, у м. Києві, що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва у справі № 52/508 від 30.05.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р., про усунення перешкод Публічному акціонерному товариству „Акціонерний банк „Експрес-Банк" у користуванні майном шляхом виселення Адвокатського об'єднання „Адвокатська компанія „Локарт" з квартир № 29, № 30, що знаходяться в будинку № 49 по вулиці Гоголівській у м. Києві.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 р. зазначені судові рішення у справі № 52/508 скасовані, справу передано на новий розгляд. Наразі спір не вирішено.

В обґрунтування того, що ПАТ «АБ «Експрес-Банк» споживало комунальні послуги, позивач посилається на довідку Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська» від 18.06.2012 р. № 125, згідно з якою будинок № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві знаходиться на балансі КП «Керуюча дирекція», а власником особового рахунку житлової площі у квартирі № 30 є ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (оригінал в матеріалах справи).

Проте, подана довідка не приймається як належний доказ, оскільки відповідачем надана копія листа КП «ЖЕК «Покровська» від 10.08.2012 р. № 766, яким відмовлено банку в наданні інформації з тієї підстави, що ПАТ «АБ «Експрес-Банк» не набуло права власності на квартиру № 30 по вулиці Гоголівській у м. Києві.

Крім того, Державним реєстратором прав на нерухоме майно 13.02.2013 р. було прийнято рішення № 368789, яким відмовлено ПАТ «АБ «Експрес-Банк» у державній реєстрації права власності на квартиру, розташовану у м. Києві, вулиця Гоголівська, будинок 49, квартира 30 (копія в матеріалах справи).

З наданої позивачем довідки про нарахування та оплату по особовому рахунку № 63818, присвоєному АБ «Експрес-Банк», випливає, що комунальними послугами з 08.2010 р. по 07.0.2013 р. користуються 2 особи, зареєстровано 0 осіб.

Представник позивача на запитання суду у судовому засіданні не зміг пояснити, на якій підставі було присвоєно особовий рахунок ПАТ «АБ «Експрес-Банк» та звідки інформація, що комунальними послугами користуються 2 особи. Крім того, господарський суд зауважує, що зазначена довідка містить зовсім інші помісячні суми нарахувань, ніж у розрахунку позовних вимог, додатному до позовної заяви.

Таким чином, позивачем не доведено, що у квартирі № 30, що знаходиться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, у спірний період споживало комунальні послуги ПАТ «АБ «Експрес-Банк».

Більше того, як зазначалось вище, договір про надання комунальних послуг з ПАТ «АБ «Експрес-Банк» не укладався, отже, обсяги споживання, розміри плати за спожиті послуги тощо сторонами не були узгоджені.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Позивач пояснив господарському суду, що він просить стягнути з відповідачів борги за теплову енергію.

Згідно з довідкою ЖЕК «Покровська» від 14.05.2007 р. (форма № 3), виданої ТОВ «Компанія Трансенерго», у квартирі № 30 по вул. Гоголівській, 49 у м. Києві мешкають та зареєстровані 0 осіб.

Згідно з актом КП «ЖЕК «Покровська» від 04.08.2010 р. (складеним в односторонньому порядку), у квартирі № 29, № 30 зареєстровано 0 осіб, у квартирі знаходиться офісне приміщення, в якому працює 4 особи, тому вирішено проводити нарахування на послуги, зокрема, гарячого водопостачання, за 4 особи.

У довідці КП «ЖЕК «Покровська» від 18.06.2012 р. № 125 (оригінал в матеріалах справи) значиться, що у квартирі проживають та зареєстровані 0 осіб.

У відповідності до довідки про нарахування та оплату по особовому рахунку № 63818, присвоєному АБ «Експрес-Банк», випливає, що комунальними послугами з 08.2010 р. по 07.2013 р. користуються 2 особи, зареєстровано 0 осіб.

Крім того, в обґрунтування фактичного надання комунальних послуг позивач посилається на договір № 33-0015 від 01.11.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладений між КП УЖГ Шевченківського району (ЖЕК 1008).

У відповідності до додатку № 6 до зазначеного договору за адресою споживача вул. Гоголівська, 49 у м. Києві станом на 01.12.2008 р. присвоєно № особового рахунку 330376 (копія в матеріалах справи).

При цьому у наданих господарському суду розшифровках, які невідомо ким складені, проте печаткою позивача засвідчені, ідеться про інші ЖЕКи, із зазначенням їх іншого місця розташування, зокрема, за 9 місяць 2010 року - ЖЕК 1005 по вул. Стрілецька, 4/13 (код абонента 10-50), за 10 місяць 2010 р - ЖЕК 1008 (код абонента 10-151, ЖЕК 1056) по вул. Тургенєвській, 35-А, за 1 місяць 2011 року - ЖЕК 1005 (код абонента 10-50), за 2-й місяць 2011 року - розшифровки не надано, за 3 місяць 2011 року - ЖЕК «Михайлівська» (код абонента 10-50, ЖЕК 1051), з серпня 2011 року - комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради за адресою вул. Кирпоноса, 10/8, починаючи з 3 місяця 2012 року - ЖЕК «Покровська» по вул. Білоруська, 1. При цьому за березень 2012 року надано й іншу роздруківку облікової картки, у якій зазначено комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради за адресою вул. Кирпоноса, 10/8.

Пояснити ці розбіжності у кодах абонента, у адресах ЖЕКів, і чому зазначено різні ЖЕКи, а також розбіжності у кількості осіб, за якими нараховувався борг за теплову енергію, представник позивача не зміг.

Крім того, позивачем надано копії облікових карток (деякі - взагалі нечитабельні), нечіткі, з дописами ручкою, не за кожен місяць у спірному періоді. Оригінали облікових карток позивач надати не зміг, посилаючись на їх відсутність.

Враховуючи наведене, а також зважаючи, що позивач ні у судовому засіданні, ні у письмових поясненнях не зміг роз'яснити, яким чином ним вираховано за допомогою інформації за наданими обліковими картками суми, які має сплатити споживач комунальних послуг у квартирі № 30 по вул. Гоголівській, 49 у м. Києві, то господарський суд не приймає їх як докази постачання комунальних послуг у зазначену квартиру.

Також не приймаються господарським судом і надані позивачем роздруківки КП «ГІОЦ», оскільки вони стосуються квартири № 29 по вул. Гоголівській, 49 у м. Києві, тоді як у даній справі розглядається спір, пов'язаний з наданням комунальних послуг у кв. № 30.

Також господарський суд звертає увагу на те, що в обґрунтування наявності заборгованості ПАТ «АБ «Експрес-Банк» позивач надав до позовної заяви розрахунок по особовому рахунку № 63851 (ЖЕК 1056) станом на 01.11.2012 р., а у судовому засіданні 20.03.2013 р. надав довідку про нарахування та оплату по особовому рахунку № 63818, присвоєному АБ «Експрес-Банк».

При цьому представник позивача не зміг пояснити розбіжності у особових рахунках ПАТ «АБ «Експрес-Банк», а також не роз'яснив порядок присвоєння особових рахунків споживачам.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарським судом встановлено, що в обґрунтування фактичного надання комунальних послуг, зокрема, в частині їх обсягів, як Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Експрес-Банк», так і Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Трансенерго" позивачем надано суперечливі та сумнівні докази, які містять інформацію, яка спростовується іншими наданими письмовими доказами. Крім того, з наданих копій облікових карток об'єктивно неможливо встановити, які обсяги комунальних послуг спожиті безпосередньо за адресою: квартира № 30 по вул. Гоголівській, 49 у місті Києві.

Крім того, позивачем не доведено, що саме він є виконавцем комунальних послуг, оскільки у наданих ним документах (роздруківках, довідках, облікових картках) неодноразово виконавцями фігурували Комунальні підприємства «Покровська», «Михайлівська», ЖЕКи тощо.

Відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації" визначення виконавця житлово-комунальних (комунальних) послуг відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, а здійснення державного контролю за додержанням правил комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів - до повноважень місцевих державних адміністрацій і не належить до повноважень Комісії. Виконавцем житлово-комунальних (комунальних) послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Сам лише статут позивача не може слугувати доказом того, що він є виконавцем комунальних послуг і що він фактично надавав ці послуги за адресою кв. № 30 по вул. Гоголівській, 49 у місті Києві.

Також позивачем не надано обґрунтувань та пояснень щодо тарифів, які ним застосовувалися при розрахунку позовних вимог. При цьому, як зазначалось вище, розрахунок вимог, докладений до позовної заяви, відрізняється за місяцями від довідки, наданої представником позивача у судовому засіданні 20.03.2013 р.

Враховуючи наведене, позивач не довів господарському суду належними доказами обсягів споживання комунальних послуг відповідачами, не обґрунтував застосованих тарифів, а відповідач-1 спростував наявність його зобов'язання сплачувати за комунальні послуги, які ним не споживались, то господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення з відповідачів плати за комунальні послуги.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то беручи до уваги, що позивачем не доведено наявності порушення відповідачами зобов'язання по сплаті за комунальні послуги, тому відсутні підстави застосовувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення з ТОВ «Компанія Трансенерго» боргу за комунальні послуги за період з 01.06.2007 р. до 01.07.2011 р. в сумі 14 931, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 3 000, 00 грн., 3% річних в сумі 873, 93 грн., а з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк» заборгованості за комунальні послуги за період з 01.11.2011 р. до 01.11.2012 р. в сумі 7 671, 78 грн., інфляційних втрат в сумі 1 882, 78 грн., 3% річних в сумі 873, 93 грн. не підлягає задоволенню, оскільки дані вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 14.06.2013

Суддя Гавриловська І.О.