Рішення № 31878111, 13.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2013 Справа № 901/1331/13за позовом Управління Північно - Кримського каналу

(вул. Героїв Сталінграду, 11, м. Таврійськ, Херсонська область, 97988)

до Комунального підприємства «Ленводоканал»

(вул. Трудова, 8, смт. Леніне, Ленінський район, АР Крим, 98200)

про стягнення 77 810.40 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Лоза Віктор Якович, представник, довіреність № 10/455 від 24.04.2013, Білоконь Володимир Федорович, представник, довіреність № 10/456 від 25.04.2013 Управління Північно - Кримського каналу;

Від відповідача: не з'явився, КП «Ленводоканал»;

Суть спору: Управління Північно - Кримського каналу звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Комунального підприємства «Ленводоканал» та просить суд стягнути суму у розмірі 77 810.40 грн., а саме - заборгованість у розмірі 74 730.00 грн., 3% річних у розмірі 502.81 грн. та пеню у розмірі 2 577.59 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань, взятих за договором № 6 про надання послуг з подачі води на комунальні потреби з північно - Кримського каналу від 21 грудня 2011 року, в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Свої вимоги позивач обґрунтував посиланнями на статті 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 25 квітня 2013 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив розрахункові рахунки, на які необхідно здійснювати стягнення, яка була долучена судом до матеріалів справи (а.с. 51).

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача явку у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позову заперечує (а.с. 81-82).

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

21 грудня 2011 року між Управлінням Північно - Кримського каналу (виконавець) та Комунальним підприємством «Ленводоканал» (замовник) було укладено договір № 6 про надання послуг з подачі води на комунальні потреби з Північно - Кримського каналу (а.с. 10-11), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався надати послуги з подачі води на комунальні потреби замовнику, згідно його річної заявки в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору оплату вартості наданих послуг з подачі води замовник здійснює за договірною ціною згідно з виписаним виконавцем рахунком, в якому зазначений фактичний об'єм води, поданий замовнику.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що підставою для розрахунку за надану послугу є двосторонній акт про надання послуг з подачі води, узгоджений відповідальними особами, і рахунок, який виписує виконавець в останній день звітного (поточного) місяця.

Відповідно до пункту 3.3 договору замовник зобов'язаний перерахувати суму, вказану в акті та рахунку, протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, договірна вартість постачання 1000 куб.м. води складає 15.00 грн. (п'ятнадцять гривень) в тому числі ПДВ 20% - 2.50 гривень (пункт 3.4 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що виконавець щомісячно готує і спільно з представником замовника підписує двосторонній акт подачі-приймання об'єму поставленої води. Виконавець та замовник у встановленому порядку призначають відповідальних осіб для підписання таких актів.

Відповідно до пункту 5.2.4 договору замовник зобов'язаний оплачувати послугу на умовах та в порядку, зазначеному в розділі 3 цього договору.

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що у разі невиконання замовником пункту 3.3 розділу 3 цього договору стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки від несплаченої суми.

Згідно з пунктом 10.1 договір набуває чинності з 01 січня 2012 року і діє до 31 грудня 2013 року.

Позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу послуги на загальну суму 74 730.00 грн., що підтверджується підписаними та завіреними печаткою відповідача актами подачі - приймання води за період з 31 січня 2012 року по 31 жовтня 2012 року (а.с 12-21).

На виконання пункту 3.2 договору позивачем були виставлені відповідачу до сплати рахунки (а.с. 12-21).

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним створилася заборгованість в сумі 74 730.00 грн..

Позивач претензією від 19 грудня 2012 року № 01/1295 вимагав від відповідача сплати заборгованості (а.с. 22), однак вона була залишена останнім поза увагою.

Викладене з'явилося підставою для звернення Управління Північно - Кримського каналу до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось, 21 грудня 2011 року між Управлінням Північно - Кримського каналу (виконавець) та Комунальним підприємством «Ленводоканал» (замовник) був укладений договір № 6 про надання послуг з подачі води на комунальні потреби з Північно - Кримського каналу (а.с. 10-11).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу послуги на загальну суму 74 730.00 грн., що підтверджується підписаними та завіреними представником відповідача актами подачі - приймання води за період з 31 січня 2012 року по 31 жовтня 2012 року (а.с 12-21).

На виконання пункту 3.2 договору позивачем були виставлені відповідачу до сплати рахунки (а.с. 12-21).

Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним створилася заборгованість в сумі 74 730.00 грн..

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору оплату вартості наданих послуг з подачі води замовник здійснює за договірною ціною згідно виписаному виконавцем рахунку, в якому зазначений фактичний об'єм води, поданий Замовнику згідно умов цього договору.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Так, під час розгляду даної справи Комунальним підприємством «Ленводоканал» належними та допустимими доказами не доведено оплату наданих послуг.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 74 730.00 грн. суд визнав такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 577.59 грн. та 3% річних в сумі 502.81 грн..

Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 502.81 грн., нарахованих на суму заборгованості окремо за кожним актом з 10 числа, наступного за місяцем його складання та до 19 грудня 2012 року.

Вказаний період визначений позивачем з урахуванням умов пункту 3.2 договору, у якому сторони визначили, що підставою для розрахунку за надану послугу є двосторонній акт про надання послуг з подачі води, узгоджений відповідальними особами, і рахунок, який виписує виконавець в останній день звітного (поточного) місяця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що акти подачі - приймання води містять дату їх складання, а отже суд погоджується із доводами представників позивача про обізнаність відповідача про дані, викладені в них, оскільки вони узгоджені його уповноваженим представником та скріплені печатками підприємства.

Крім того, матеріали справи містять докази відправлення позивачем рахунків на адресу відповідача.

Щодо відсутності доказів їх отримання, представники позивача надали пояснення суду, згідно з якими такі відомості відсутні у позивача через обмеженість фінансування та неможливість надсилання своєї кореспонденції із замовленням її повернення.

Також судом враховується пункт 4.1.4 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149, де зазначено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку: між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним нарахування відповідачем штрафних санкцій та неустойки, починаючи з 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розмір 3% річних за період, вказаний у позові, розраховано вірно, складає 502.81 грн., а отже саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 577.59 грн., нараховану на суму заборгованості окремо за кожним актом з 10 числа, наступного за місяцем його складання та до 19 грудня 2012 року.

Початок періоду нарахування пені визначено аналогічно до порядку нарахування 3% річних, із чим суд погодився.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6.2 договору у разі невиконання замовником пункту 3.3. розділу 3 стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки від несплаченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розрахунок пені за актами з січня по травень 2012 року здійснено із порушенням позивачем приписів, визначених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, тобто понад шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, при перевірці розрахунку пені за актами за червень - серпень 2012 року, сума пені була меншою, за визначену позивачем суму.

Таким чином, при здійсненні перерахунку судом (а.с. 106-113) встановлено, що сума пені складає 2 446.88 грн. Отже, в стягненні 130.71 грн. слід відмовити.

Таким чином, з огляду на вищевикладене позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 17 червня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ленводоканал» (вул. Трудова, 8, смт. Леніне, Ленінський район, АР Крим, 98200, р/р 26003300053258 в АТ «Ощадбанк» м. Сімферополь , МФО 324805, ОКПО 35903389) на користь Управління Північно - Кримського каналу (вул. Героїв Сталінграду, 11, м. Таврійськ, Херсонська область, 74988, р/р 31252272210379, ЄДРПОУ 01034656 ГУДКУ Херсонської області, МФО 852010, ІПН 010346521027) заборгованість в розмірі 74 730.00 грн., пеню в розмірі 2 446,88 грн., 3% річних в розмірі 502.81 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Ленводоканал» (вул. Трудова, 8, смт. Леніне, Ленінський район, АР Крим, 98200, р/р 26003300053258 в АТ «Ощадбанк» м. Сімферополь , МФО 324805, ОКПО 35903389) на користь Управління Північно - Кримського каналу (вул. Героїв Сталінграду, 11, м. Таврійськ, Херсонська область, 74988, р/р 35227001000509, ЄДРПОУ 01034656 ГУДКУ Херсонської області, МФО 852010, ІПН 010346511027) 1717.61 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В стягненні з Комунального підприємства «Ленводоканал» на користь Управління Північно - Кримського каналу пені в сумі 130.71 грн. - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська