Рішення № 31878102, 12.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5792/13 12.06.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8151,92 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г., дов. № 3 від 02.02.2013 року.

від відповідача: Євсєєв М.В., дов. № 17 від 02.01.2013 року,

Суть спору:

27.03.2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8651,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Бондаренко І.А., відповідальність якого застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2353409, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Фолькваген», що є об'єктом страхування за договором № 245002/4098/0000245 від 25.02.2012 року, укладеним між ПрАТ «Уніка» та Ридванським А. А. В зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 8651,92 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5792/13, розгляд справи призначено на 24.04.2013 року.

15.04.2013 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № АА/2353409, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «Фольксваген», державний номер ВІ 2420 ВЕ. Страховик: ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

22.04.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в зв'язку з відбуттям 24.04.2013 року у відрядження представника ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» для участі в судовому засіданні Сумського районного суду по кримінальній справі № 587/215/13-к та неможливістю з вищенаведених обставин приймати участь в судовому засіданні 24.04.2013 року по справі № 910/5792/13.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.04.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 24.04.2013 року справу № 910/5792/13 прийнято до провадження суддею Ярмак О.М. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2013 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року справу № 910/5792/13 передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 14.05.2013 року справу № 910/5792/13 прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

У судовому засіданні 22.05.2013 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із тим, що позивачем не було підтверджено набрання чинності договором добровільного страхування, а при визначенні суми позовних вимог не було враховано зменшення відповідно до Полісу № АА/2353409 на розмір франшизи в сумі 500,00 грн.

У судовому засіданні 22.05.2013 року судом було оголошено перерву у розгляді справи на 12.06.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 12.06.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 12.06.2013 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.06.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

25.02.2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (за договором - Страховик) та Ридванським А. А. (за договором - Страхувальник) було укладено договір № 245002/4098/0000245, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Фольксваген», реєстраційний номер СЕ 8550 АХ.

Згідно із довідкою ВДАІ з обслуговування міста Полтави ГУ МВС України в Полтавській області, 27.07.2012 року на вул. М. Незалежності 20 в місті Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольксваген», державний номер ВІ 2420 ВЕ, під керуванням Бондаренко І. А., та «Фольксваген», державний номер СЕ 8550 АХ, під керуванням Ридванського А. А.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Бондаренко І. І. п. 10.1., 10.9 Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 31.08.2012 року.

21.08.2012 року до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернувся Ридванський А. А. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 42-476, складеного оцінювачем Воротняк Ю. В. від 25.10.2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», державний номер СЕ 8550 АХ, становить 9466,97 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на підставі Страхового акту № 00096534 від 06.11.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8651,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 040012 від 15.11.2012 року на суму 8651,92 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Фольксваген», державний номер ВІ 2420 ВЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Фольксваген», державний номер СЕ 8550 АХ, належить Бондаренко І. А.

Цивільно-правова відповідальність Бондаренко І. А. та будь-якої особи, яка експлуатує транспортний засіб на законних підставах, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген», державний номер ВІ 2420 ВЕ була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/2353409).

Вина водія, який керував транспортним засобом «Фольксваген», державний номер ВІ 2420 ВЕ, підтверджується постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 31.08.2012 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Фольксваген», державний номер СЕ 8550 АХ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/2353409), а до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 245002/4098/0000245 від 25.02.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Бондаренко І. А., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Згідно із п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між Бондаренко І. А. та ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» (поліс АА/2353409) сума франшизи складає 500,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 8151,92 грн. (8651,92 грн. - 500,00 грн. = 8151,92 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8151,92 (вісім тисяч сто п'ятдесят одна грн. 92 коп.) грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) судовий збір в сумі 1720,50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.06.2013 року.

Суддя Н.І. Зеленіна