Постанова № 31877132, 11.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року 810/2401/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ждимора О.В.

від відповідача: Башта М.І. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Пропан-Сервіс» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропан-сервіс" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 квітня 2013 року №0001712301, № 0001722301, № 0001702301.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ «Пропан - Сервіс» вимог підпункту 14.1.27, пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 2, 3, 6 статті 198, пунктів 1, 2 статті 200 Податкового кодексу України віл 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Позивач стверджує, що придбав послуги та товари у ТОВ Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» тому підстави для донарахування податкових зобов'язань відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено факт порушення вимог законодавства, що свідчить про завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, до заниження суми податку на додану вартість та заниження суми податку на прибуток.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пропан-Сервіс» зареєстроване виконавчим органом Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області 1 жовтня 2002 року, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 765832 (а.с.13).

ТОВ «Пропан-Сервіс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22 жовтня 2002 року у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 10 квітня 2013 року по 11 квітня 2013 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 10 квітня 2013 року № 349 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Пропан-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «Консанта-Інкорпорейтед» за період з 1 січня 2012 року по 31 січня 2012 року та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 1 березня 2012 року по 31 березня 2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 19 квітня 2013 року № 258/22-2/32214510 (далі по тексту - Акт перевірки)(а.с.16-30).

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Пропан-Сервіс» вимог підпункту 14.1.27, пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 2, 3, 6 статті 198, пунктів 1, 2 статті 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), що свідчить про завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на загальну суму 1625,00 грн., до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 155683,00 грн. та заниження суми податку на прибуток на загальну суму 28730,00 грн.

На основі висновків акту перевірки, 29 квітня 2013 року Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001712301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Пропан-Сервіс» з податку на додану вартість на 194604,00 грн.(в тому числі за основним платежем на 155683,00 грн. та за штрафними санкціями на 38921,00 грн.); податкове повідомлення рішення № 0001722301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 16925,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001702301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Пропан-Сервіс» з податку на прибуток приватних підприємств на 35912,00 грн.(в тому числі за основним платежем 28730,00 грн. та за штрафними санкціями на 7182,00 грн.).

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо визнання нікчемними правочинів між позивачем, ТОВ Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, виходячи з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають:

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статтей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі закореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 185.1 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 188.1 Податкового кодексу України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку)

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредиту та формуванні валових витрат є факт придбання товарів (послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти здачі прийняття робіт, проектно-кошторисна документація, видаткові накладні, документи про перевезення, зберігання витратних матеріалів, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Як убачається з матеріалів справи, 12 березня 2012 року між ТОВ «Пропан-Сервіс» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 44/03-2012, згідно умов якого Продавець (ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») продає, а Покупець (ТОВ «Пропан-Сервіс») зобов'язується прийняти та оплатити газове обладнання(а.с.103-104).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором № 44/03-2012 виписано: специфікацію до договору купівлі-продажу обладнання від 12 березня 2012 року № 44/03-2012 на товар «гідропривід MR 80 CD, пістолет заправний REGO та лічильник MA-7-CX-10»(а.с.105), рахунок-фактуру № СФ-0000140 від 29 березня 2012 року, видаткову накладну № РН-0000140 від 29 березня 2012 року (а.с.107) та податкову накладну від 29 березня 2012 року № 140 на загальну суму 101550,00 грн. в тому числі ПДВ 16925,00 грн.(а.с.108).

Також, відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «Пропан-Сервіс» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» укладено ряд договорів: від 11 січня 2012 року договір № 30 з технічного обслуговування і ремонту, згідно умов якого ТОВ «Пропан-Сервіс»(Замовник) доручає, а ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (Підрядник) зобов'язується прийняти на себе зобов'язання з обслуговування і ремонту автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), який розташований за адресою: Київська область, село Шкарівка, вул. І.Франка,15.(а.с.73-74); від 11 січня 2012 року № 31 з технічного обслуговування і ремонту згідно умов якого ТОВ «Пропан-Сервіс»(Замовник) доручає, а ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (Підрядник) зобов'язується прийняти на себе зобов'язання з обслуговування і ремонту автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), який розташований за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул..Сухоярська,11(а.с.78-79); від 11 січня 2012 року договір № 32 з технічного обслуговування і ремонту, згідно умов якого ТОВ «Пропан-Сервіс»(Замовник) доручає, а ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (Підрядник) зобов'язується прийняти на себе зобов'язання з обслуговування і ремонту автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), який розташований за адресою: Київська область,с.Фурси, вул..Леніна,110 (а.с.83-84); від 11 січня 2012 року договір № 33 з технічного обслуговування і ремонту, згідно умов якого ТОВ «Пропан-Сервіс»(Замовник) доручає, а ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (Підрядник) зобов'язується прийняти на себе зобов'язання з обслуговування і ремонту автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), який розташований за адресою:Київська область,м.Березань, вул.Київський шлях,14) (а.с.88-89);від 11 січня 2012 року договір № 34, згідно умов якого ТОВ «Пропан-Сервіс»(Замовник) доручає, а ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (Підрядник) зобов'язується прийняти на себе зобов'язання з обслуговування і ремонту автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), який розташований за адресою:Київська область,смт.Калинівка,вул..Залізнична,168)(а.с.93-94).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами № 30, №31, №32, №33 та № 34 виписано: специфікацію до договору № 30 від 11 січня 2012 року(а.с.75), від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ с.Шкарівка (а.с.77), специфікацію до договору № 31 від 11 січня 2012 року(а.с.80-81), від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ по вул..Сухоярська 11, м.Біла Церква (а.с.82); специфікацію до договору № 32 від 11 січня 2012 року(а.с.85-86), від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ с.Фурси (а.с.87); специфікацію до договору № 33 від 11 січня 2012 року(а.с.90-91), від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ м.Березань (а.с.92); специфікацію до договору № 34 від 11 січня 2012 року(а.с.95-96), від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ смт.Калинівка (а.с.97).

Також, ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» виписано податкові накладні: податкова накладна від 31 січня 2012 року № 748 на загальну суму 184330,00 грн. в тому числі ПДВ 30721,67 грн.(а.с.98), податкова накладна від 31 січня 2012 року № 747 на загальну суму 186350,00 грн. в тому числі ПДВ 31058,33 грн.(а.с.99), податкова накладна від 31 січня 2012 року № 746 на загальну суму 191200,00 грн. в тому числі ПДВ 31866,67 грн.(а.с.100), податкова накладна від 31 січня 2012 року № 745 на загальну суму 185400,00 грн. в тому числі ПДВ 30900,00 грн.(а.с.101) та податкова накладна від 31 січня 2012 року № 744 на загальну суму 186820,00 грн. в тому числі ПДВ 31136,67 грн.(а.с.102).

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності товарів та послуг, придбаних за господарськими договорами з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», суд звертає увагу на те, що надання послуг за договором про виконання робіт на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Необхідно зазначити, що специфіка виконання робіт щодо технічного обслуговування і ремонтних робіт автомобільних газозаправних пунктів обумовлена необхідністю кваліфікованих працівників.

Суд не бере до уваги надані позивачем акти виконаних робіт: від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ с.Шкарівка, від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ по вул..Сухоярська 11, м.Біла Церква, від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ с.Фурси, від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ м.Березань, ), від 31 січня 2012 року акт виконаних послуг з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ смт.Калинівка, виходячи з наступного.

У силу вимог частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт до складу податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку виконання робіт з технічного обслуговування і ремонтних робіт СЗГ у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції) та кількості кваліфікованих працівників, що виконували роботу.

Разом з тим, у наданих позивачем актах виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонтних робіт до договору:

- у акті від 31 січня 2012 року до договору № 30 від 11 січня 2012 року, вказано лише загальне найменування робіт «технічне обслуговування і ремонт автомобільного газозаправного пункту який розташований за адресою Київська область,с.Шкарівка,вул..Франка,15» та їх вартість і не вказано обсягу робіт які були виконані годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), кількості працівників, які виконували роботи, відсутня посада та прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

- у акті від 31 січня 2012 року до договору № 31 від 11 січня 2012 року, вказано лише загальне найменування робіт «технічне обслуговування і ремонт автомобільного газозаправного пункту який розташований за адресою Київська область,м.Біла Церква,вул.Сухоярська,11» та їх вартість і не вказано обсягу робіт які були виконані годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), кількості працівників, які виконували роботи, відсутня посада та прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- у акті від 31 січня 2012 року до договору № 32 від 11 січня 2012 року, вказано лише загальне найменування робіт «технічне обслуговування і ремонт автомобільного газозаправного пункту який розташований за адресою Київська область,с.Фурси,вул.Леніна,110» та їх вартість і не вказано обсягу робіт які були виконані годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), кількості працівників, які виконували роботи, відсутня посада та прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- у акті від 31 січня 2012 року до договору № 33 від 11 січня 2012 року, вказано лише загальне найменування робіт «технічне обслуговування і ремонт автомобільного газозаправного пункту який розташований за адресою Київська область,м.Березань, Київський шлях,14» та їх вартість і не вказано обсягу робіт які були виконані годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), кількості працівників, які виконували роботи, відсутня посада та прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- у акті від 31 січня 2012 року до договору № 34 від 11 січня 2012 року, вказано лише загальне найменування робіт «технічне обслуговування і ремонт автомобільного газозаправного пункту який розташований за адресою Київська область,смт.Калинівка, вул..Залізнична,168» та їх вартість і не вказано обсягу робіт які були виконані годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), кількості працівників, які виконували роботи, відсутня посада та прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Також суд звертає увагу, що роботи згідно актів виконаних робіт здійснювались в різних містах та селах по території Київської області в один і той же проміжок часу, що також робить неможливим встановлення факту виконання робіт ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Інших доказів, на підтвердження факту здійснення господарських операцій між ТОВ «Пропан-Сервіс» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», позивач не надав.

За таких обставин, досліджені судом документи не дають підстав вважати, що ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» виконувало роботи за договорами від 11 січня 2012 №30,№ 31, № 32, № 33 та № 34.

Щодо встановлення факту здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу укладеним між ТОВ «Пропан-Сервіс» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» від 12 березня 2012 року № 44/03-2012, суд звертає увагу, що продаж товарів за договором купівлі-продажу на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Так, пунктом 3.1 договору купівлі-продажу № 44/03-2012 передбачено, що передача майна продавцем і прийняття його покупцем здійснюється протягом 3-х робочих днів з дня підписання цього договору за адресою васильківський район Київської області с.Калинівка, вул..Залізнична,168.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У силу вимог пункту 13 вказаної Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

В порушення вищезазначених вимог Інструкції ТОВ «Пропан-Сервіс» не отримувало від уповноважених осіб ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» довіреностей для отримання товарно-матеріальних цінностей, що вказує на неможливість отримання позивачем товару згідно умов договору.

Також, у судових засіданнях позивачем не надано суду доказів перевезення товарів від ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» до ТОВ «Пропан-Сервіс» », якими можуть бути товарно-транспортні накладні з відмітками про завантаження та отримання товару, договори оренди транспортних засобів тощо.

Надані позивачем копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур на гідропривід, пістолет заправний та лічильник не можуть бути використані у якості підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором купівлі-продажу від 12 березня 2012 року № 44/03-2012 з підстав відсутності доказів їх транспортування від ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» до позивача.

Таким чином, факт виконання господарських зобов'язань за договором купівлі-продажу від 12 березня 2012 року № 44/03-2012 укладений між ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та позивачем не підтверджується.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що придбані товари у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» згідно умов договору від 12 березня 2012 року № 44/03-2012 були використані у господарській діяльності позивача, виходячи з наступного.

Позивачем на підтвердження факту використання у господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» надано: акт виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонтних робіт цистерни-напівпричепа від 18 травня 2012 року (а.с.123), наряд замовлення на надання послуг з технічного обслуговування № 53 від 24 квітня 2012 року(а.с.124-125); акт виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонтних робіт цистерни-напівпричепа від 11 квітня 2012 року № 43(а.с.127), наряд замовлення на надання послуг з технічного обслуговування №43 від 29 березня 2012 року (а.с.128); акт виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонтних робіт цистерни-напівпричепа від 31 травня 2012 року (а.с.130), наряд замовлення на надання послуг з технічного обслуговування № 58 від 7 травня 2012 року (а.с.131); акт виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонтних робіт цистерни-напівпричепа від 3 жовтня 2012 року (а.с.135), наряд замовлення на надання послуг з технічного обслуговування № 108 (а.с.136).

Суд звертає увагу, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, у наданих актах виконаних послуг в порушення пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, не зазначено обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції, не зазначено посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, отже, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту використання у господарській діяльності товарів, придбаних згідно договору купівлі- продажу № 44/03-2012 від 12 березня 2012 року.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Ураховуючи вищезазначене суд констатує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами із ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед»

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, висновок відповідача про порушення ТОВ «Пропан-Сервіс» вимог підпункту 14.1.27, пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 2, 3, 6 статті 198, пунктів 1, 2 статті 200 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» є законним та обґрунтованим. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 29 квітня 2013 року №0001712301, № 0001722301, № 0001702301 є правомірними та скасуванню не підлягаєть.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість прийнятих рішень, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропан-Сервіс» задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2013 року.