Рішення № 31876797, 17.06.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 116/1940/13-ц

Провадження № 2/116/1170/13

17.06.2013 рокум. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Синельщікові О.А., за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 51118,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 року представник ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 58777,30 грн. Під час судового розгляду представник позивача зменшив позовні вимоги, просив стягнути 51118,85 грн.

Позов мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту, умови договору порушено відповідачем, за яким, станом на день звернення до суду, склалась заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, комісії та пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором. Залишок цієї заборгованості, з урахуванням суми, стягнутої заочним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2008 року складає 51118,85 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення по суті спору.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні посилаючись на: 1) пропуск строку позовної давності за вимогами про стягнення всієї суми боргу; 2) пропуск скороченого строку позовної давності за вимогами про стягнення неустойки; 3) неможливість одночасного нарахування пені і процентів (пункт 1.5.21 умов надання споживчого кредиту); 4) строк нарахування неустойки обмежується трьохрічним терміном з дати, коли зобовязання повинно було бути виконане (пункт 2.4.5.7 умов надання споживчого кредиту). Крім того позивач просив зменшити розмір неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 18.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (в подальшому змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту у розмірі 3200,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості на строк до 09.06.2009 року. Договір укладено шляхом надання позичальником заяви sixrRX14930216 від 19.06.2007 року, в якій позичальник погодився на затверджені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам.

Станом на 18.03.2013 року за даними позивача заборгованість, з урахуванням суми, стягнутої заочним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2008 року, складає 51118,85 грн., у тому числі: проценти за користування кредитом 11625,58 грн., 1664,17 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 34918,68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 500,00 грн. фіксована частина штрафу, 2410,42 грн. процентна складова штрафу.

Зобовязання повинно бути належно виконаним згідно з умовами договору, що слідує з приписів статті 526 ЦК України.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути та сплатити проценти. У частині другій статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник відповідач по справі, укладаючи та підписуючи кредитний договір, погодився з зазначеними в ньому умовами.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором, тобто надав позичальнику обумовлену договором суму кредиту, відповідач у свою чергу умови кредитного договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відповідачем не надано суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що були вжитті всі залежні від неї заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Доводи позивача щодо застосування наслідків пропуску строкової давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до пункту 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, чинних на час підписання відповідачем заявки sixrRX14930216 від 19.06.2007 року, терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки встановлені сторонами тривалістю 5 років. Обмеження щодо одночасного нарахування пені і процентів за договорами про придбання товарів у розстрочку відповідні Умови не містять.

Водночас пункт 5.4 Умов дійсно містить обмеження щодо граничного строку нарахування неустойки 3 роки з дня, коли відповідне зобовязання повинно бути виконане позичальником (у даному випадку 09.06.2012 року). Представником позивача проведено перерахунок суми пені по 09.06.2012 року, загальна її сума становить 31975,98 грн.

Враховуючи, що загальний розмір пені дійсно суттєво перевищує розмір інших платежів за договором, суд вважає можливим застосувати положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру пені до 10000,00 грн.

Одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правозастосовна практика та розуміння матеріального закону міститься в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011 за позовом Приватного підприємства «Кажан» до Приватного підприємства «Енерголенд», що є обовязковим для всіх судів України в силу приписів статті 360-7 ЦПК України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є підлягають задоволенню частково, на суму 26200,17 грн., у тому числі у тому числі: проценти за користування кредитом 11625,58 грн., 1664,17 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 10000,00 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 500,00 грн. фіксована частина штрафу, 2410,42 грн. процентна складова штрафу.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 88, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: Сімферопольський район, селище міського типу Гвардійське, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок № 29092829003111 в ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість у розмірі 26200,17 грн. (двадцять шість тисяч двісті грн. 17 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: Сімферопольський район, селище міського типу Гвардійське, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок № 29092829003111 в ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 14360570) судові витрати у розмірі 262,00 грн. (двісті шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.

Повний текст рішення складено 18.06.2013 року.

Суддя