Якимівський районний суд Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
2/330/143/2013
Справа № 330/423/13-ц
"14" червня 2013 р. Якимівський районний суд Запо різької області у складі:
головуючого судді - Федорець С.В.
при секретарі - Подзолковій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СК «АХА Страхування», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, суд
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СК «АХА Страхування», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, за наступними підставами.
08 липня 2012 року, о 19-00 годині, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 22 км автодороги Якимівка-Кирилівка Якимівського району Запорізької області, при виїзді з полоси розгону не пропустила автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, скоїла зіткнення з ним, після чого автомобіль НОМЕР_2, скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_3, який стояв на правому по ходу руху узбіччі Автомобіль «Пежо-205», д/н НОМЕР_4, належить на праві власності позивачеві. Як вказує позивач, внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 10.1 та 10.3 ПДР України було пошкоджено належний йому автомобіль. Постановою Орджонікідзевського райсуду м. Запоріжжя від 28.11.2012 року було встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак, відповідно до ст. 38 КУпАП її не було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку зі спливом строку притягнення до відповідальності. Позивачем зазначено, що вартість матеріальної шкоди, спричиненої йому як власнику пошкодженого автомобілю, складає 7113,77 гривень. Крім того, на час скоєння ДТП автомобіль позивача було застраховано і позивач звернувся до СК «АХА Страхування», однак до теперішнього часу йому не відшкодовано завданих збитків. Позивач вказує, що внаслідок ДТП йому також було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 10000 гривень, оскільки було пошкоджено його майно (автомобіль), яке неможливо відновити, багато часу він витратив на поїздки до ДАЇ, експерта, страхову компанію, юриста та суд. Крім того, він отримав моральний стрес, який, враховуючи його похилий вік, перешкоджає йому нормально себе почувати як за станом здоров'я так і психологічно.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з СК «АХА Страхування» на його користь матеріальну шкоду у сумі 7113,77 гривень, моральну шкоду у сумі 2500 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2259,40 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у сумі 7500 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 229,40 гривень.
У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягає.
Представник позивача у судовому засіданні його позицію підтримав повністю.
Представник відповідача СК «АХА Страхування» у судове засідання не з'явився, надавши заяву про слухання справи у його відсутність, а також надіслав письмові заперечення проти позову, де вказує, що позов не визнає у повному обсязі, оскільки дійсно цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 2106 на момент ДТП була застрахована у АТ «СК «АХА Страхування». Однак, у відповідності до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно небгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. У даному випадку вартість автомобіля позивача складає 7113,77 гривень, а вартість відновлювального ремонту - 45696 гривень, тобто є економічно необґрунтованим. При цьому власнику відшкодовується різниця між вартістю до ДТП та після ДТП. Як зазначає представник відповідача, розмір страхового відшкодування у цьому випадку має значення мінус 456,23 гривень, про що був повідомлений позивач та повідомлений про те, що у разі відшкодування йому вартості автомобілю до ДТП він повинен повернути страховій кампанії залишки автомобілю, однак позивач на це повідомлення не відповів. Крім того, представник відповідача вказує, що, на його думку, вина ОСОБА_2 у ДТП не була належним чином доведена позивачем, тому моральна шкода у даному разі не підлягає відшкодуванню. На підставі викладеного представник відповідача СК «АХА Страхування» просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала повністю, пояснивши, що свою вину у скоєнні ДТП вона не визнає, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, скасована постановою апеляційного суду Запорізької області від 14.02.2013 року. Таким чином, відповідачка вважає, що доказів її вини у скоєнні ДТП немає, тому не підлягають стягненню на користь позивача заявлені ним у позові суми матеріальної та моральної шкоди.
Представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні її позицію підтримав повністю, просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, 08.07.2012 року, о 19-00 годині, на 22 км автомобільної дороги Якимівка-Кирилівка Якимівського району, сталася дорожно-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_2, Мерседес-Бенц, д/н НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_3, Пежо-205, д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6 В результаті цього ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_7.
Даний автомобіль належить на праві власності позивачеві, ОСОБА_1, згідно до наданої копії технічного паспорту (а.с. 81).
У відношенні відповідачки ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Ці факти не оспорюються сторонами у судовому засіданні, тому, на підставі ст. 61 ЦПК України, суд вважає їх достовірно встановленими.
28.11.2012 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя винесла постанову, згідно до якої вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП вважалася доведеною, однак провадження було закрито на підставі ст. 38 КпАП України у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач та його представник, посилаючись на вказану постанову суду, вважають, що відповідачка ОСОБА_2 є винною у ДТП, тому має відповідати за заподіяння майнової та моральної шкоди позивачеві та відшкодувати заявлені ним суми.
Однак, ці посилання позивача та його представника суд вважає хибними з наступних підстав.
Так, у відповідності до статей 1166 та 1167 ЦК України, майнова та моральна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Така ж позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
При цьому п.4 цієї постанови на позивача покладено обов'язок по наданню доказів, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Так, дійсно 28.11.2012 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя винесла постанову, згідно до якої вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП вважалася доведеною, однак провадження було закрито на підставі ст. 38 КпАП України у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Однак, зазначена постанова була скасована постановою апеляційного суду Запорізької області від 14.02.2013 року. При чому, у зазначеній постанові апеляційного суду не встановлено вину ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, не вказано, чи маються у її діях порушення правил дорожнього руху України, що перебувають у причинному зв'язку з подією ДТП.
Також суд приймає до уваги те, що ані позивачем, ані його представником не було заявлено клопотання про призначення по справі судової авто технічної експертизи з метою визначення винності ОСОБА_2 у скоєнні ДТП.
При цьому пояснення представника позивача на те, що у відношенні ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, а допитаний у якості свідка працівник ДАЇ ОСОБА_4 підтвердив її винність у порушенні правил ПДР України, на думку суду, не можуть бути доказами винності ОСОБА_2
Крім того, безпідставними є посилання представника позивача на те, що вина володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну цим джерелом, є безумовною, якщо не буде доведено, що шкоду завдано не його вини, оскільки, як випливає з матеріалів справи та пояснень учасників процесу, автомобіль Пежо-205, який належить позивачеві, був пошкоджений безпосередньо автомобілем Мерседес-Бенц, тобто джерелом підвищеної небезпеки, володільцем якого є ОСОБА_3
Також не було добуто доказів вини ОСОБА_2 в ході судового слідства.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку позивачем суду не надано доказів вини відповідачки ОСОБА_2 у скоєнні ДТП.
Згідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи те, що стороною позивача, на думку суду, не було доведено обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог про стягнення з ОСОБА_2 суми моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок ДТП, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення заявлених позивачем сум з СК «АХА «Страхування», суд виходить з наступного.
Дійсно, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у СК «АХА «Страхування», що підтверджується копією страхового полісу відповідачки.
Однак, у відповідності до ст. 979 ЦК України, Страховик зобов'язується виплатити визначену у договорі страхування грошову суму у разі настання страхового випадку.
Таким чином, у даному разі страхова кампанія повинна була б виплатити позивачеві суми у разі настання страхового випадку - скоєння ОСОБА_2 ДТП.
Але, оскільки, як вже вказувалося вище, доказів вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, а відповідно - і у заподіянні шкоди позивачеві, добуто у судовому засіданні не було, суд приходить до висновку про те, що у даному разі неможна казати про настання страхового випадку та обов'язок страховика відшкодувати спричинену шкоду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивачем необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, не підлягають стягненю з відповідачів на користь позивача понесені останнім судові витрати, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 84, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до СК «АХА Страхування», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, - відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано через Якимівський районний суд до Апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з моменту оголошення рішення.
СУДДЯ:
Судове рішення № 31876081, Якимівський районний суд Запорізької області було прийнято 14.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 330/423/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: