Постанова № 31873808, 14.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2013 року Справа № 812/4478/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Шахта «Крепінська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 5143333,86 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Шахта «Крепінська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 5143333,86 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Державному підприємству «Шахта Крепінська» були направлені до відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень - грудень 2012 року, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 1, які підлягають відшкодуванню. Жоден з розрахунків відповідачем не оскаржено.

Рішенням № 2 від 30.07.2012 року управлінням скасовано договір розстрочення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим пред'явлено до сплати залишок несплаченого за договором боргу в сумі 2229307,87 грн.

Кошти, які перераховані відповідачем 25.12.2012 року в сумі 483381,06 грн. в рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зараховано управлінням в рахунок існуючого на 25.06.2012 року боргу в сумі 5962234,78 грн.

Стягненню з відповідача належить борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень - грудень 2012 року в сумі 5143333,86 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, надіслав через канцелярію суду клопотання про перенесення слухання справи на більш пізній час, у зв'язку з неможливістю участі представника позивача у судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вдруге не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Згідно вимог ст. 128 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, надавши оцінку неявки позивача та відповідача у судове засідання, суд виходить із наступного.

Жодних документів в підтвердження обставин, через які представник позивача не може бути присутнім у судовому засіданні, позивачем не надано.

Чинне законодавство не обмежує коло представників позивача при розгляді справи. Неявка позивача - суб'єкта владних повноважень у судове засідання у зв'язку з неможливістю його участі ніяким чином непідтверджена, а тому суд не вбачає підстав поважності причини неявки позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, підстав і можливості відкладення розгляду справи за межами місячного строку чи продовження строку вирішення спору по справі, підстави для зупинення провадження по справі відсутні.

Стаття 71 КАС України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Шахта Крепінська» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том І а.с.8-11).

Державне підприємство «Шахта Крепінська» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (том І а.с.12).

Відповідач не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком № 1, у зв'язку з чим за період з червень - грудень 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 2914025,99 грн., а саме : червень 2012 року - 421175,99 грн., липень 2012 року - 415792,94 грн., серпень 2012 року - 419102,13 грн., вересень 2012 року - 403205,48 грн., жовтень 2012 року - 404949,30 грн., листопад 2012 року - 443903,93 грн., грудень 2012 року - 405896,22 грн., що відображено у картці особового рахунку відповідача (том І а.с.13).

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, які були надіслані відповідачу та отримані останнім (т. І а.с.14-215, том ІІ а.с.1-82).

Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 відповідачем не оскаржені та не скасовані. Сума заборгованості не сплачена, судом не визнано протиправність, недійсність розрахунків за період червень - грудень 2012 року.

Рішенням № 2 від 30.07.2012 року управлінням скасовано договір розстрочення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим пред'явлено до сплати залишок несплаченого за договором боргу в сумі 2229307,87 грн. (а.с.83-85).

Кошти, які перераховані відповідачем 25.12.2012 року в сумі 483381,06 грн. в рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зараховано управлінням в рахунок існуючого на 25.06.2012 року боргу в сумі 5962234,78 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень - грудень 2012 року в сумі 5143333,86 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.13).

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-І\/ виплата пенсій таким особам здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка цього порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-І\/ у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Судом встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» частини першої ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), отже позовні вимоги правильно пред'явлені до відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Позивачем згідно із пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління Пенсійного фонду України заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відтак, оскільки в порушення вимог пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідач до 25-го числа не внесло до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених за списком № 1 в сумі 5143333,86 грн. відповідно до пункту "а"статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", за період червень - грудень 2012 року.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Шахта «Крепінська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 5143333,86 грн., - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Крепінська» (місцезнаходження : 94633, м. Антрацит, смт Кріпенський, вул. Більшовик, 59, код ЄДРПОУ 38075439) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (місцезнаходження : 94613, м. Антрацит, вул. Радянська, 19, код ЄДРПОУ 37530472) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період червень - грудень 2012 року у розмірі 5143333,86 грн. (п'ять мільйонів сто сорок три тисячі триста тридцять три гривні 86 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 18 червня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова