Рішення № 31873372, 18.06.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2163/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"18" червня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі - Кашарайло А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 25 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №NKXRRХ12330024, відповідно до якого банк надав останньому на споживчі потреби кредитні кошти в розмірі 5 868 грн. на строк до 25 грудня 2009 року (включно), а відповідач зобов'язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1 % на місяць від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 70,42 грн..

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право позивача вимагати сплату останнім неустойки (штрафів та пені).

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в зв'язку з чим станом на 26 квітня 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 45 843,17 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту - 5 868 грн.;

- заборгованість по процентам - 788,69 грн.;

- заборгованість по комісії - 1 690,08 грн.;

- нарахованої пені в розмірі 34 837,20 грн.;

- нарахованих штрафів в загальному розмірі 2 659,20 грн..

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 25 грудня 2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір №NKXRRХ12330024 в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (далі -Умов), діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до договору банк зобов'язався видати, а в подальшому видав позичальнику на придбання товару та внесення комісії кредитні кошти в загальному розмірі 5 868 грн. на строк до 25 грудня 2009 року включно.

Зі своєї сторони позичальник зобов'язався щомісячно рівними частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1 % на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту та щомісячну комісію в розмірі 70,42 грн., а всього вносити 347,10 грн. щомісячно.

Згідно заяви позичальника в разі порушення ним умов договору щодо своєчасного виконання зобов'язань він зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі, передбаченому п. 5.1 Умов, тобто 0,15 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним та комісії.

В зв'язку з цим на 26 квітня 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема:

- прострочена заборгованість по кредиту - 5 868 грн.;

- прострочена заборгованість по процентам - 788,69 грн.;

-прострочена заборгованість по комісії - 1 690,08 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу, а тому вказана сума на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.

Що стосується неустойки, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальнику банком неправильно нараховано пеню, виходячи з ставки 0,50 % від суми непогашеної заборгованості, а не 0,15 %, як передбачено умовами договору та в розмірі, що значно перевищує загальний розмір заборгованості.

З врахуванням вищевказаних обставин, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, в тому числі загальний розмір заборгованості по кредиту, ступінь виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, ступінь негативних наслідків для позивача внаслідок порушення іншою стороною взятих на себе зобов`язань, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до обґрунтованого розміру, що буде в межах загального розміру боргу, а саме до 8 000 грн.

Однак не може бути стягнутий нарахований відповідачу разом з пенею штраф, оскільки наслідком порушення позичальником умов кредитного договору сторони цього договору узгодили виключно можливість стягнення пені (заява позичальника, п. 5.1 Умов).

Крім цього пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, одночасне стягнення за одне й те ж порушення позичальником умов договору одночасно штрафу та пені вказує на застосування кредитодавцем подвійної відповідальності за одне й те ж порушення, що не допускається законом, зокрема вимогами ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Разом з тим стягнення судом штрафу за умови стягнення пені призведе до збільшення загального розміру неустойки понад загальний розмір заборгованості по кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 163,47 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №NKXRRХ12330024 від 25 грудня 2007 року, що утворилася станом на 26 квітня 2013 року в розмірі 16 346 (шістнадцять тисяч триста сорок шість) гривень 77 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 163 (сто шістдесят три) гривні 47 копійок судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв