Рішення № 31872626, 13.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2013 року Справа № 920/741/13

Господарський суд Сумської області у складі судді Зайцевої І.В., за участю секретаря судового засідання Буренка Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/741/13:

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Казеного підприємства «Шосткинський казений завод «Імпульс», м. Шостка Сумської області

про стягнення 89179 грн. 94 коп.

представники сторін:

від позивача: Іванов П.О. (довіреність № 274/10 від 14.12.2012 року)

від відповідачів: Шевцова Н.І.. (довіреність № 1/2013-Д від 24.12.2012 року)

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 89179 грн. 94 коп., у тому числі: 51267 грн. 41 коп. пені, 15457 грн. 86 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 22454 грн. 67 коп. 3% річних, а також судовий збір у розмірі 1784 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 13.06.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.06.2013 року проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до Постанови КабМіну України № 1221 від 29.12.2010 року «Про утворення Державного концерну Укроборонпром», відповідач включений до складу Державного концерну Укроборонпром. Відповідно до п. 1,4 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», підлягають списанню: заборгованість підприємства оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами, що здійснюють постачання газу за регульованим тарифом, Національною компанією «Нафтогаз України», її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалась станом на 01 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом; заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом. Також представник відповідача зазначає, що оскільки позивачу було відомо про існуючу заборгованість відповідача станом на 01.09.2012 року, він, як учасник процедури списання, повинен був списати нараховані відповідачу пеню, штрафні та фінансові санкції в сумі 89179 грн. 94 коп., відповідно до вимог законодавства.

13.06.2013 року позивачем надано до суду письмові заперечення на відзив відповідача № 31/10-2642 від 07.06.2013 року, в яких зазначено, що відповідачем не було надано документів в підтвердження утворення комісії з питань списання заборгованості, за рішенням якої було списано заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані саме по договору № 06/10-2222 БО-29 від 20.12.2010 року. Крім того, позивачем зазначено, що відповідач не надав взаємно погодженого акту звіряння між ДК «Газ України» та КП «Шосткинський казений завод «Імпульс». Враховуючи зазначене, позивач вважає заперечення відповідача безпідставними та необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі. Отже, справа розглядається по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, господарський суд встановив.

20.12.2010 року між позивачем - Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та відповідачем - казеним підприємством «Шосткинський казений завод «Імпульс» було укладено договір на постачання природного газу № 06/10-2222 БО-29, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачу протягом січня - квітня 2011 року природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до актів прийому-передачі природного газу, позивач протягом січня - квітня 2011 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 766034 грн. 17 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання у встановлені законом строки не виконав, борг за отриманий природний газ сплачував невчасно.

Згідно ч. 1-2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати поставленого природного газу, позивач просить суд стягнути пеню, інфляційні збитки та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15457 грн. 86 коп. інфляційних збитків та 22454 грн. 67 коп. 3 % річних, підлягають задоволенню, оскільки нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 7.3.1 договору передбачено, що у разі порушення відповідачем оплати спожитого природного газу, він зобов'язаний (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Тому, за неналежне виконання умов договору позивачем згідно доданого до позову розрахунку нараховано відповідачу за період з 11.02.2011 року по 11.11.2011 року пеню в сумі 51267 грн. 41 коп.

Відповідно до ч. 1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пункт 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що основний борг сплачений повністю, а відповідач є казеним підприємством стратегічного значення для держави, суд вважає за необхідне застосувати ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і зменшити розмір пені на 30 %.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 35887 грн. 18 коп., в частині задоволення вимог щодо решти суми пені суд відмовляє.

Щодо заперечень відповідача, вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки ним не дотримані вимоги Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укробононпром», що стосуються порядку списання заборгованості.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий в сумі 1784 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Казеного підприємства «Шосткинський казений завод «Імпільс» (41101, Сумська область, м. Шостка, вул. Куйбишева, 41; код 14314452) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1; код 31301827) 15457 грн. 86 коп. інфляційних збитків, 22454 грн. 67 коп. 3% річних, 35887 грн. 18 коп. пені, 1784 грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2013 року.

Суддя І.В. ЗАЙЦЕВА