Рішення № 31872410, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6508/13 21.05.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Вітаміни»

До 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Софарма Україна»

2) приватного підприємства приватна виробнича фірма «Ацинус»

Про стягнення 181 850,32 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача Ялі К.А. (за довіреністю)

Від відповідача-1 не з'явились

Від відповідача-2 Сілкін М.М. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Вітаміни» до товариства з обмеженою відповідальністю «Софарма Україна» (відповідача-1) та приватного підприємства приватна виробнича фірма «Ацинус» (відповідача-2) про стягнення 181 850,32 грн., а саме 169 636,49 грн. основного боргу та 12 213,83 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за договором № 7/12 від 25.06.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6508/13 та призначено її до розгляду на 30.04.2013 р.

25.04.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав документи на виконання ухвали суду від 08.04.2013 р. Представник відповідача-1 подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що на час звернення позивача до суду договір поруки є припиненим, а тому вимоги до нього є безпідставними.

У судове засідання представники сторін не з'явились.

Ухвалою суду від 30.04.2012 р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача-1 в судове засідання повторно не з'явився. Представник відповідача-2 проти позову не заперечував та подав клопотання про розстрочку виконання рішення.

У задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення судом відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю останнього.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача-1 за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

25.06.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Вітаміни» (продавцем) та приватним підприємством приватна виробнича фірма «Ацинус» (покупцем) було укладено договір № 7/12 купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується поставити та передати, а покупець прийняти та оплатити лікарські препарати і вироби медичного призначення (далі - товар), поставлені на умовах, викладених нижче в даному Договорі, окремими партіями в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних чи специфікаціях, які після підписання їх сторонами є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору оплата за поставлений товар здійснюється на умовах передплати або відстрочки платежу. Умови оплати по кожній окремій партії товару зазначаються у відповідному рахунку або накладній.

09.07.2012 р. продавець поставив покупцю товар на загальну суму 174 636,49 грн. зі строком оплати до 08.08.2012 р., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи. Покупцем було здійснено часткову оплату товару на загальну суму 5 000,00 грн., внаслідок чого його заборгованість склала 169 636,49 грн.

10.08.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Вітаміни» (кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Софарма Україна» (поручителем) було укладено договір поруки (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язався відповідати за виконання боржником - приватним підприємством приватна виробнича фірма «Ацинус» зобов'язань за спірним Договором.

Згідно з п. 5 Договору поруки зобов'язання поручителя припиняються у випадку, якщо кредитор не пред'явить до нього позову протягом шести місяців з моменту укладання цього договору.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 169 636,49 грн., посилаючись на те, що відповідачем-2 не була здійснена повна оплата за поставлений товар, а претензія № 1 від 04.12.2012 р. залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача-2 з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача-2 перед позивачем в сумі 169 636,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-2 не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь пеню в розмірі 12 213,83 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що за затримку повної або часткової оплати за даним Договором, покупець зобов'язаний виплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати.

Позивачем було розраховано розмір пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд здійснив власний розрахунок, відповідно до якого з відповідача-2 підлягає стягненню 12 548,45 грн. пені. Оскільки підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено позивачем, відсутні, суд задовольняє вимоги про стягнення пені в розмірі, заявленому позивачем, - 12 213,83 грн.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Згідно з п. 5. Договору поруки зобов'язання поручителя припиняються у випадку, якщо кредитор не пред'явить до нього позову протягом шести місяців з моменту укладання цього договору.

Додаткових угод до Договору поруки сторонами не укладалось.

Договір поруки укладено 10.08.2012 р. Позовна заява була подана до суду 04.04.2013 р., тобто після шестимісячного строку, передбаченого п. 5 Договору поруки.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України Договір поруки є припиненим з 10.02.2013 р., а тому вимоги до відповідача-2 необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача-2 суми основного боргу в розмірі 169 636,49 грн. та 12 213,83 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

У задоволенні вимог до відповідача-1 судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-2.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов до приватного підприємства приватна виробнича фірма «Ацинус» задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства приватна виробнича фірма «Ацинус» (25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 65, код 20635255) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Вітаміни» (20300, м. Умань, вул. Ленінської Іскри, 31, код 00480968) 169 636 (сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 49 коп. основного боргу, 12 213 (дванадцять тисяч двісті тринадцять) грн. 83 коп. та 3 637 (три тисячі шістсот тридцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Софарма Україна» відмовити повністю.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова