Рішення № 31872306, 12.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9040/13 12.06.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська Страхова Група» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування збитків, понесених в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) у розмір 7 249 гривень 00 копійок

Представники:

від Позивача: Зибалова Т.А. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «Українська страхова група») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі також - «Відповідач», «СТДВ «Гарантія») про відшкодування збитків, понесених в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) у розмір 7 249 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія № 44-0520-0005 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АН 0010 АС, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АН 0251 СР, яким скоєно ДТП, застрахована в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/759426, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 травня 2013 року порушено провадження у справі № 910/9040/13, розгляд справи призначено на 12 червня 2013 року.

27 травня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника ПрАТ «СК «Українська страхова група» письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

11 червня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що СТзДВ «ГАРАНТІЯ» не визнає за собою обов'язку з відшкодування на користь Позивача грошової суми у розмірі 7 249 гривень 00 копійок через те, що Позивач своєчасно не звернувся до Відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування.

В судовому засіданні 12 червня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги, доводи позовної заяви та надав суду копію Витягу з ЄДРПОУ щодо Відповідача. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належними чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27 травня 2013 року

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12 червня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська Страхова Група» (Страховик) та Ковальовим Андрієм Миколайовичем (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія № 44-0520-0005, предметом якого є страхування транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АН 0010 АС.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2010 на вулиці Кірова, 90 у місті Донецьку відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АН 0010 АС, під керуванням Ковальова Андрія Миколайовича та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АН 0251 СР, під керуванням Владіміренка Адама Миколайовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Хонда», державний реєстраційний номер АН 0010 АС.

Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 09 грудня 2010 року у справі 3-41-11/2010 Владіміренка Адама Миколайовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Висновку експерта № 1421 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ТОВ «ЕКСПЕРТ», матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АН 0010 АС, складає: 8 609 гривень 00 копійок

На підставі Страхового Акту № ССКА-185 від 11 листопада 2010 року, Розпорядженням Позивач про виплату страхового відшкодування від 15 листопада 2010 року, на підставі заяви Ковальова Андрія Миколайовича, зараховано страхове відшкодування в розмірі 7 759 гривень 00 копійок в рахунок несплаченої частини страхового платежу за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів серія № 44-0520-0005.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АН 0251 СР, Сезоненка Миколая Миколайовича, та водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АН 0251 СР, Владіміренка Адама Миколайовича, на момент настання страхової події була застрахована в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/759426, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає « 2», тобто 510 гривень 00 копійок

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої 7 249 гривень 00 копійок (7 759 гривень 00 копійок сума страхового відшкодування - 510 гривень 00 копійок франшизи відповідно до Полісу № ВЕ/759426).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів серія № 44-0520-0005 відшкодовано на користь страхувальника 7 759 гривень 00 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер АН 0251 СР встановлена у судовому порядку Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 09 грудня 2010 року у справі 3-41-11/2010.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд не погоджується з доводами представника Відповідача, викладеними в Відзиві на позовну заяву, про те, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог є несвоєчасне звернення Позивач до Відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування, зогляду на наступне.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року у справі № 23/279.

Враховуючи визначені Полісом № ВЕ/759426 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АН 0010 АС, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 7 249 гривень 00 копійок (7 759 гривень 00 копійок сума страхового відшкодування - 510 гривень 00 копійок франшизи відповідно до Полісу № ВЕ/759426).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська Страхова Група» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська Страхова Група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, р/р 26500000006615 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 30859524) 7 249 (сім тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» ) (04070, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська Страхова Група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, р/р 26500000006615 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 30859524) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 17 червня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин