Рішення № 31872293, 11.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. Справа № 905/3062/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при помічнику судді Васютіні О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок № 36-Б; код ЄДРПОУ - 30726778)

до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок № 100; код ЄДРПОУ - 13490997)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Свириденка Олександра Петровича (Полтавська область, Зіньківський район, село Тарасівка, вулиця Петровського, будинок № 5 п/б)

про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 30 866,76 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко Д.В., який діє на підставі довіреності № 14/2013 від 02.01.2013

від відповідача: Пруцков В.Ю., який діє на підставі довіреності № 212/17 від 30.04.2013

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 30 866,76 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: договір добровільного страхування наземного транспорту ДНТ № 98_11 від 28.07.2011; довідку Відділу ДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві; розгорнуту довідку № 9014716 про дорожньо-транспортну пригоду від 14.06.2012; постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 3-4514/12 стосовно Свириденка О.П. за статтею 124 КУпАП; заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Сервіс» на виплату страхового відшкодування від 21.06.2012; звіт про визначення вартості матеріального збитку від 21.06.2012; страховий акт ДНТ № 61/12 від 02.07.2012; платіжне доручення № 0003102 від 07.07.2012; заяву-вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу за № 687 від 01.10.2012 з доказами її направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтею 27 Закону України «Про страхування» та статями 22, 993, 1188 Цивільного кодексу України та статтями 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 квітня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 травня 2013 року, та з метою забезпечення правильного, своєчасного і повного розгляду справи господарським судом:

- залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Свириденка Олександра Петровича;

- витребувано з Оболонського районного суду міста Києва засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 3-4514/12 стосовно Свириденка Олександра Петровича за статтею 124 КУпАП;

- витребувано з МТСБУ інформацію щодо наявності страхування транспортного засобу марки «DAF», державний номерний знак ВІ 4325 АР, яке діяло на час скоєння спірної дорожньо-транспортної пригоди (31.05.2012).

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21 травня 2013 року розгляд справи відкладено на 05 червня 2013 року у зв'язку з неявкою представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду від 30 квітня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05 червня 2013 року розгляд справи відкладено на 11 червня 2013 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Представник позивача Кравченко Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Пруцков В.Ю. у судовому засіданні не висловив позицію відповідача щодо заявлених позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Свириденко О.П. на виконання вимог ухвали суду від 30 квітня 2013 року не надав будь-яких письмових пояснень щодо обставин справи.

Заслухавши уповноваженого представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2011 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «КРОНА» (далі по тексту - страховик або позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Сервіс» (далі по тексту - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ДНТ серії 98_11 (далі по тексту - Договір страхування), згідно з умовами якого позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, експлуатацією та розпорядженням транспортним засобом «Chevrolet Aveo» (далі по тексту - «Шевролет» або застрахований автомобіль), державний номерний знак АА 9706 НА, від страхових ризиків, зокрема і дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2012 року по вулиці Богатирській в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «DAF», державний номерний знак ВІ 4325 АР, під керуванням Свириденка Олександра Петровича з автомобілем марки «Шевролет», державний номерний знак АА 9706 НА, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно з пунктом 3.8 Договору страхування, строк його дії визначений з 30.07.2011 по 29.07.2012, за умовою оплати до 04 серпня 2011 року обов'язкового платежу в сумі 4 426,80 гривень.

Платіжним дорученням № 969 від 03 серпня 2011 року страхувальником здійснено оплату страхового платежу в сумі 4 426,80 гривень.

З довідки Відділу ДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві б/д вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль отримав чисельні механічні пошкодження (а.с. 18).

Крім того, з розгорнутої довідки про дорожньо-транспортну пригодою № 9014716 від 05 червня 2012 року вбачається, що ДТП, яка мала місце 31 травня 2012 року, за участю автомобіля марки «Шевролет», державний номерний знак АА 9706 НА, під керуванням Фурдило Ніни Миколаївни, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Бетон Сервіс» та автомобіля марки «DAF», державний номерний знак ВІ 4325 АР, під керуванням Свириденка Олександра Петровича, що належить Гудзенко Олександру Юрійовичу сталася внаслідок порушення водієм Свириденко О.П. пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. За фактом правопорушення, яке призвело до ДТП, складено адміністративний протокол серії ВІ1 № 274536 за статтею 124 КУпАП. Матеріали ДТП направлено до Оболонського районного суду міста Києва (а.с. 19).

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року у справі № 3-4514/12 Свириденка О.П. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень (а.с. 20).

21 червня 2012 року на адресу позивача від товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Сервіс» надійшла заява на виплату страхового відшкодування (а.с. 21).

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (стаття 5 вказаного Закону).

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (частина друга статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди власникові застрахованого автомобіля позивачем замовлено проведення відповідно звіту.

Відповідно до висновку звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого від 21 червня 2012 року, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», на підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Chevrolet Aveo, державний номерний знак АА 9706 НА, станом на 21 червня 2012 року складає 34 952,57 гривень (а.с. 25-40).

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний звіт проведений товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», яке є суб'єктом оціночної діяльності, про що свідчить сертифікат Фонду державного майна України № 11619/11 від 07 квітня 2011 року.

Наведене свідчить про те, що наявний в матеріалах справи звіт є допустимим документом з визначення вартості майна, який підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності; звіт підписано оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку майна та керівником суб'єкта оціночної діяльності, підписи яких скріплено печаткою.

Сформованих страховим актом ДНТ № 61/12 від 02 липня 2012 року визначено розмір страхової суми, що підлягає виплаті товариству з обмеженою відповідальністю «Бетон Сервіс», яка становить 31 376,76 гривень (а.с. 23).

Розпорядженням від 02 липня 2012 року позивачем призначено виплату страхового відшкодування у розмірі 31 376,76 гривень (а.с. 104).

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (стаття 8 Закону Україна «Про страхування»).

Позивачем дорожньо-транспортну пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, з огляду на викладене, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 травня 2012 року, за умови вищевказаного договору, настав страховий випадок, та позивач за заявою страхувальника, на підставі сформованого страхового акту ДНТ № 61/12 від 02 липня 2012 року, платіжним дорученням № 0003102 від 07 липня 2012 року перерахував 31 376,76 гривень страхового відшкодування (а.с. 22).

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналіз положень статей 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

З матеріалів витребуваної справи про адміністративне правопорушення, в тому числі з постанови Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року у справі № 3-4514/12 вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 31 травня 2012 року сталася саме з вини Свириденка Олександра Петровича, який керуючи автомобілем марки «DAF», державний номерний знак ВІ 4325 АР, на вулиці Богатирській в місті Києві скоїв зіткнення з автомобілем марки «Шевролет», державний номерний знак АА 9706 НА, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Отже, саме дії третьої особи - Свириденка О.П., залученого за ініціативою суду для всебічного та повного розгляду справи, знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільна відповідальність Гудзенка Віталія Юрійовича - страхувальника автомобіля марки «DAF», державний номерний знак ВІ 4325 АР, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (31.05.2012) була застрахована в приватному акціонерному товаристві «УАСК «АСКА», на підставі полісу серії АВ № 2256942, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50 000,00 гривень, франшиза складає 510,00 гривень (а.с. 88).

Позивач посилаючись на той факт, що автомобіль марки «DAF», державний номерний знак ВІ 4325 АР, яким керував Свириденко О.П. був застрахований у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в приватному акціонерному товаристві «УАСК «АСКА», надіслав відповідачу вимогу від 01 жовтня 2012 року про відшкодування шкоди в порядку регресу, з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 12-13).

Позивач стверджує, що вимогу відповідачем залишено без відповіді та виконання, і іншого суду не доведено, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідач надіслав позивачу будь-які повідомлення про недотримання позивачем приписів законодавства щодо посвідчення наданого пакету документів та про інші недоліки і пропонував усунути їх для подальшого розгляду питання про виплату страхового відшкодування.

Враховуюче наведене та фактично понесені витрати на страхове відшкодування, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 30 866,76 гривень.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З аналізу вищевказаного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування.

Позивач дотримав вимоги наведеної норми закону, та при зверненні до господарського суду з цим позовом, зменшив суму сплаченого страхового відшкодування на суму франшизи, яка передбачена полісом серії АВ № 2256942 (510,00 гривень).

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що оскільки водія автомобіля марки «DAF», державний номерний знак ВІ 4325 АР, визнано винним у скоєнні спірної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідач є відповідальною особою за завдані забезпеченим транспортним засобом збитки, в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, позивач набув право вимоги сплати відповідачем здійсненого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 30 866,76 гривень.

На момент прийняття рішення у справі, матеріали справи не містять доказів відшкодування позивачу сплаченого страхового відшкодування з боку відповідача та/або інших осіб.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року, № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За наведених обставин, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та не спростовані відповідачем у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 22, 979, 990, 993, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. ст. 6, 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 8, 16, 25, 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок № 100; код ЄДРПОУ - 13490997, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок № 36-Б; код ЄДРПОУ - 30726778, відомості про рахунки в установах банків відсутні) сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 30 886,76 гривень, судовий збір у розмірі 1 720,50 гривень, а всього 32 587 (тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім) гривень 26 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 11.06.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2013.

Суддя С.М. Фурсова