Рішення № 31872168, 12.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2013 р. Справа № 902/473/13

Провадження № 2/902/30/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного підприємства "Піраміда - Агро" 18028, м.Черкаси, вул.Енгельса, 263, оф.3

до: Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" 22712, Вінницька область, Іллінецький район, с.Іллінецьке, вул.Леніна, 6

про стягнення 617 586,76 грн

За участю представників сторін:

позивача : Білоглазенко Г.П., Тихенко Л.М. - за довіреностями;

відповідача : не з''явився.

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов Приватного підприємства "Піраміда - Агро" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" про стягнення 617 586,76 грн. заборгованості за отримані агрохімікати, з яких: 473856,43 грн. основного боргу, 8292,49 грн. - інфляції, 52333,77 грн. пені, 34889,18 грн.- 10% річних та 48214,89 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 01.04.13 р. порушено провадження у справі № 902/473/13 та призначено засідання на 22.04.13 р.

Ухвалою суду від 22.04.13 р. в зв''язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи відкладено до 12.06.13 р. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовільнити з підстав, визначених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з''явився, відзиву по справі не надав, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення № 3666 від 11.04.13 р. та 4627 від 13.05.13 р., які знаходяться в матеріалах справи.

За вказаних обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Протягом періоду з травня по листопад 2012 року ПП "Піраміда - Агро" (далі по тексту - "Продавець", "Позивач") здійснювло поставку агрохімікатів на адресу ДП "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (далі по тексту - "Покупець", "Відповідач") на загальну суму 698856,43 грн.

Поставка товару здійснювалась на підставі укладеного Договору товарного кредиту № 12/100 від 08 травня 2012 року.

Згідно положень Договору покупець проводить оплату за придбаний товар в розмірі та в строки. передбачені специфікацією на кожну окрему поставку (п.3.1.Договору).

Кінцевий термін розрахунку по укладеним сторонами специфікаціям встановлюється 01.11.12 р.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, поставивши при цьому відповідачу агрохімікатів на загальну суму 698856,43 грн., свідченням чого слугують видаткові накладні, які знаходяться в матеріалах справи та підписані представниками відповідача без зауважень.

Однак, Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" не здійснило повного розрахунку за отриманий товар, утворивши при цьому заборгованість в сумі 473856,43 грн., що вбачається із обопільно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаємних розрахунків станом на 11.03.13 р.

В добровільному порядку виникла заборгованість відповідачем не була сплачена, що і змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Окрім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 8292,49 грн. - інфляції, 52333,77 грн. пені, 34889,18 грн.- 10% річних та 48214,89 грн. штрафу.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача існує борг перед позивачем за отримані хімікати, на підставі чого позов в цій частині підлягає задоволенню, оскільки заборгованість фактично підтверджена матеріалами справи, та зокрема, обопільно підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки станом на 11.03.13 р.

Разом з тим, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 8292,49 грн. - інфляції, 52333,77 грн. пені, 34889,18 грн.- 10% річних та 48214,89 грн. штрафу в результаті чого дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони в умовах Договору (п.7.2.1.) передбачили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7.4. Договору за грубе порушення умов Договору або невиконання його умов покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 10% від вартості товарів, по яких допущено прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних, річних, пені та штрафу заявлено правомірно та підлягають стягненню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оскільки відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 617586,76 грн. боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків за отриманий товар (як то платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо), враховуючи обопільно підписаний та скріплений печатками обох сторін акт звірки станом на 11.03.13 р., суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на судовий збір покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 625, 655, 692, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (22712, Вінницька область, Іллінецький район, с.Іллінецьке, вул.Леніна, 6, код ЄДРПОУ 36131454) на користь Приватного підприємства "Піраміда - Агро" (18028, м.Черкаси, вул.Енгельса, 263, оф.3, код ЄДРПОУ 34924277) 617 586,76 грн. заборгованості та 12 351,74 грн. судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 червня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 18028, м.Черкаси, вул.Енгельса, 263, оф.3

3 - відповідачу 22712, Вінницька область, Іллінецький район, с.Іллінецьке, вул.Леніна, 6