11.06.2013
Справа № 638/3246/13-ц
2/638/2585/13
дзержинський районний суд міста Харкова
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
11 червня 2013 року
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: КУПІНОЇ М.А.,
при секретарі: САЄНКО С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права користування житловою площею, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. При цьому посилався на наступне.
Мати позивачки ОСОБА_2 отримала право на користування квартирою АДРЕСА_1 і з моменту отримання ордеру до теперішнього часу постійно проживає в даній квартирі.
Позивач тривалий час була громадянином Білорусії, з 20 грудня 2010 року набула громадянства України.
Після отримання громадянства України позивач як член сім'ї наймача вселилася до матері ОСОБА_2 і стала постійно без реєстрації проживати у квартирі АДРЕСА_1.
11.10.2011 року позивач звернулася до СГІРФО Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області із заявою про реєстрацію місця проживання, однак їй було відмовлено з посиланням на призупинення реєстрації громадян, у зв'язку з реконструкцією будинку.
Посилаючись на наведене, позивач просила визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримувала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Відповідно до ст.9 ЖК Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Статтею 63 ЖК Української РСР встановлено, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Згідно ст. 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Як вбачається з матеріалів справи, дане житлове приміщення було надано в користування матері позивача ОСОБА_2 на підставі ордеру № 006760 від 20 травня 1986 року (а.с. ).
Позивач ОСОБА_1 вселилася до кватири АДРЕСА_1 за згодою матері ОСОБА_2, про що не заперечується сторонами по справі.
Відповідно до вимог ст. 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Наведені обставини дають підстави для визнання права позивача користуватись спірним житловим приміщенням.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.10, 11, 57-60, 88, 130, 224 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення буде складено в строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Суддя
Судове рішення № 31871395, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 11.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/3246/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: