Рішення № 31871039, 03.06.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/4468/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шевцової Т.В.

при секретарі - Мар'єнко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Автолюбитель-6», третя особа: Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із вищезазначеним позовом до відповідача та просив суд визнати за ним право власності на гараж НОМЕР_6 в Автогаражному кооперативі «Автолюбитель-6» м.Дніпропетровська.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько - ОСОБА_2, який постійно проживав у АДРЕСА_3. За своє життя батько залишив на ім'я позивача заповіт, посвідчений 21.10.2003 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером 5415, на майно, яке складалося з квартири, автомобіля, коштів по ощадному депозитному сертифікату та гаражу НОМЕР_6 в гаражному кооперативі «Автолюбитель-6» м. Дніпропетровська. 19 серпня 2004 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину на майно вказане в заповіті, але з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на гараж позивачу було відмовлено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, видану державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контри 16.02.2013 року за № 400/02-31, в якій було вказано, що у зв'язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючого документа на гараж НОМЕР_6 АДРЕСА_2 в АГК «Автолюбитель-6» у м.Дніпропетровську, свідоцтво про право на спадщину не може бути видано. Батько позивача за життя був членом Автогаражного кооперативу «Автолюбитель-6» в якому він з дотриманням існуючих вимог чинного законодавства побудував гараж НОМЕР_6, що складається з: гаража, оглядової ями та підвалу. Дане майно знаходиться за адресою відповідача по АДРЕСА_2 та його інвентаризаційна вартість згідно даних технічного паспорту складає 10089 грн., інвентаризаційний номер 3608. Згідно статуту (відповідача), побудоване батьком майно є кооперативною власністю (ст. 7.1 Статуту відповідача), яке в свою чергу (ст. 7.2 цього ж Статуту) складається із кооперативної власності загального користування та кооперативної власності особистого користування членів кооперативу. Спірний гараж батько позивача побудував на території теперішнього кооперативу по АДРЕСА_2 за свої особисті кошти та користувався ним до самої смерті. Згідно рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної ради від 18.06.1999 року за № 332 «Про створення Автогаражного кооперативу «Автолюбитель-6»» та розпорядженням голови Дніпропетровської міської ради 21.03.2000 р. була присвоєна поштова адреса АГК «Автолюбитель-6 по АДРЕСА_2. Як зазначає позивач, за життя його батько не встиг отримати правовстановлюючий документ на гараж, отримано лише технічний паспорт на нього. Після смерті батька, позивач звернувся з заявою про виключення покійного з членів кооперативу та з проханням прийняти позивача в члени кооперативу замість померлого батька, про що свідчить виписка з рішення правління кооперативу, протокол 25/10-12 від 02.10.2012 року. У відповідності до вимог Статуту кооперативу відбулося вибуття із членів АГК «Автолюбитель-6» батька позивача та прийняття на його місце позивача. Спадщину після померлого батька позивач вже прийняв, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Оскільки батько позивача не встиг оформити право власності на спірний гараж, позивач і змушений був звертатися до суду з даним позовом за для захисту своїх майнових прав та інтересів.

Позивач в судове засідання надав заяву про розгляд справи в його відсутності, без ведення технічного запису, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та винести рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 06.12.2007 року, 18.06.1999 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було проведено державну реєстрацію Автогаражного кооперативу «Автолюбитель - 6», діяльність якого здійснюється відповідно статуту, затвердженого рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради № 332 від 18.06.1999 року (а.с. 21, 23, 26).

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3369 від 20.12.2001 р. «Про надання земельних ділянок за адресою: вул. Шинна, 12 в оренду Автогаражному кооперативу «Автолюбитель-6», код ЄДРПОУ 25722800, по фактичному розміщенню автогаражного комплексу», було вирішено затвердити матеріали земельно-кадастрової інвентаризації та надати земельні ділянки площею 0,7672 га (код ДЗК 66087019) у довгострокову оренду строком на п'ятнадцять років і площею 0,047 га (код ДЗК 66087024) у довгострокову оренду строком на десять років Автогаражному кооперативу «Автолюбитель-6» по фактичному розміщенню автогаражного комплексу за поштовою адресою: вул. Шинна, 12, код цільового використання землі - гаражне будівництво (а.с. 25).

Відповідно до свідоцтва про народження, яке наявне в матеріалах справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1, батьком якого є ОСОБА_2, матер'ю - ОСОБА_4 (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.12.2003 р., ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 (а.с. 6).

21 жовтня 2003 року ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, згідно якого на випадок його смерті зробив таке розпорядження: квартиру АДРЕСА_1 належну йому на праві власності на житло, видане 12.04.1994 року за № 1/1743-94 виконкомом міської ради народних депутатів, зареєстроване БТІ м. Дніпропетровська в реєстровій книзі за № 17п-105, належний йому автомобіль М21, номерний знак - НОМЕР_2, гараж НОМЕР_6 в ГБК «Автолюбитель-6», кошти по ощадному депозиту сертифікату (серії АС № 000847) в Акціонерному банку «Прем'єрбанк», кошти по ощадному депозитному сертифікату (серії АС № 001826) в Акціонерному банку «Прем'єрбанк», кошти по ощадному депозитному сертифікату (серії НОМЕР_5) в Акціонерному банку «Прем'єрбанк» заповів ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до довідки № 09/11-12 від 09.11.2012 р., ОСОБА_2 був членом автогаражного кооперативу «Автолюбитель-6» та побудував за власні кошти в період 1961 - 1965 року гараж НОМЕР_6 (а.с. 12).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Водолазькою Н.В., нотаріус повідомляв, що вивчивши подані йому документи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в АДРЕСА_3, на оформлення спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2, який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та залишив на його ім'я заповіт, посвідчений 21.10.2003 року за реєстровим № 5415, ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу. В Першій Дніпропетровській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа за № 920/2004 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2. З пред'явлених спадкоємцем документів вбачається, що право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 АГК «Автолюбитель-6», гараж НОМЕР_6 не зареєстровано відповідно до діючого законодавства на той час, нотаріус вважає, що свідоцтво про право на спадщину не може бути видано, так як у спадкоємців відсутні правовстановлюючі документи на гараж НОМЕР_6 АДРЕСА_2 АГК «Автолюбитель-6» у м. Дніпропетровську, який збудовано в 1965 році та не був зареєстрований спадкодавцем належним чином. У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена, питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. У зв'язку з чим нотаріус постановив відмовити громадянину ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке складається з гаражу НОМЕР_6, розташованого в АДРЕСА_2 АГК «Автолюбитель-6», після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 (а.с. 11).

Відповідно до довідки № 10/11-12 від 09.11.2012 р., ОСОБА_1 є членом АГК «Автолюбитель-6» (а.с. 12).

Згідно протоколу № 06/10-12 від 06.10.2012 року загальних зборів правління АГК «Автолюбителя-6», було переоформлено гараж НОМЕР_6 з гр. ОСОБА_2 на гр. ОСОБА_1, який проживає АДРЕСА_3. Рішення правління № 25/10-12 від 02.10.2012 р. (а.с. 42 - 44).

Відповідно до технічного паспорту від 07.12.2012 р., виданого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, гараж НОМЕР_6, розташований АДРЕСА_2 в АГК «Автолюбитель-6» складається з: погребу, гаражу та оглядової ями, рік побудови - 1961 (а.с. 15 - 20).

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст. 11 ЦК України підстава для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини, акти цивільного законодавства, органів влади та місцевого самоврядування.

За змістом ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які власник здійснює на власний розсуд. При цьому нормою ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його користуванні. Аналогічне положення щодо змісту права власності та його непорушності викладене в ст.41 Конституції України.

Згідно ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є в тому числі фізичні особи, а склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних осіб, не є обмеженим.

Право власності, відповідно до ст. 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Нормою ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Згідно пп. а) п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.06.1991 року №5 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом (ст. 15 Закону України "Про власність" в редакції від 28.02.1995р.).

Нормою ст. 16 ЦК України передбачено, що однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті, на підставі таких доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що позивачка є членом обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив «Автолюбитель - 6», не має перед ним заборгованостей, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача та визнати за нею право власності на гараж НОМЕР_6, який знаходиться в Автогаражному кооперативі «Автолюбитель-6» за адресою: АДРЕСА_2.

Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно ст. 19 Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, в тому числі, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

За ст.6 цього Закону, органом, який здійснює реєстрацію прав є в тому числі і органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. В даному випадку таким органом є Реєстраційна служба Дніпропетровського міського Управління юстиції Дніпропетровської області /вул. Комсомольська, 56 в м.Дніпропетровську/.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати слід віднести за рахунок позивача по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Автолюбитель-6», третя особа: Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж НОМЕР_6, який знаходиться в Автогаражному кооперативі «Автолюбитель-6» за адресою: АДРЕСА_2.

Судові витрати по справі не відшкодовувати.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.В.Шевцова