Постанова № 31868609, 10.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 червня 2013 року 10:15 справа №826/7409/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “АТЛАС”

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 травня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “АТЛАС” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року №0000031705.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7409/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 червня 2013 року.

В судовому засіданні 03 червня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04 січня 2013 року №0000031705 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпунктів 168.4.2, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на 4 486 515,83 грн., в тому числі за основним платежем – 3 589 212,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 897 303,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 21 грудня 2012 року №1216/22-05/35197671 “Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “АТЛАС”, код за ЄДРПОУ 35197671, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.05.10 по 30.09.12, валютного та іншого законодавства за період з 31.05.10 по 30.09.12” (далі по тексту – Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпунктів 168.4.2, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України, в результаті не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за травень 2012 року на суму 3 589 212,83 грн.

Вказані порушення мотивовані тим, що при утриманні податку на доходи фізичних осіб із сум інвестиційного прибутку ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС”, як податковий агент, помилково перерахував утриманий податок до місцевих бюджетів міста Дніпропетровська та Харківської області, а не за своїм місцезнаходженням на рахунок ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, виходячи з наступного: податковий обов’язок по сплаті податку на ходи з фізичних осіб з інвестиційного прибутку виникає у відповідної фізичної особи, а тому сплата такого податку податковим агентом за податковою адресою (місцем проживання) такої фізичної особи не суперечить нормам Податкового кодексу України; перерахування податку на доходи фізичних осіб у повному обсязі та у встановлені строки на єдиний казначейський рахунок свідчить про виконання податкового обов’язку.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС” є обґрунтованим та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Матеріали справи підтверджують, що протягом перевіреного періоду ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС”, як професійний торговець цінними паперами, купувало у фізичних осіб прості іменні акції ПАТ “Відрадненське” згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів, при цьому нараховувало, утримувало та сплачувало за рахунок доходів, виплачених фізичним особам - продавцям, відповідні суми податку на доходи фізичних осіб до бюджету за місцем проживання таких фізичних осіб, всього у розмірі 3 589 212,83 грн.

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3 589 212,83 грн. позивач перерахував до бюджету на рахунки підрозділів державної казначейської служби у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, у Жовтневому районі міста Дніпропетровська та Нововодолазького району Харківської області.

Відповідно до підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Таким чином, у межах спірних правовідносин позивач виконував роль податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб.

За визначенням підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Наведені норми Податкового кодексу України визначають, що на податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб покладено обов’язок по нараховуванню, утриманню та сплати податку до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, під час виплати оподатковуваного доходу; при цьому зарахування утриманого податку відбувається згідно Бюджетного кодексу України.

Виходячи з викладеного у межах спірних правовідносин визначальним є виконання ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС” обов’язку по нарахуванню, утриманню та сплаті податку на доходи фізичних осіб.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У свою чергу обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, визнається податковим обов’язком.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

З аналізу вказаних правових норм суд вбачає, що обов’язок платника податку, зокрема податкового агента, зі сплати відповідного податку вважається виконаним з моменту сплати в повному обсязі відповідних сум податкових зобов’язань та у встановлений строк.

Суд звертає увагу, що в Акті перевірки не встановлено порушень щодо сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб не в повному обсязі або з порушенням встановленого строку; не зазначав відповідач про такі порушення й під час розгляду справи у суді; тому, позивач є таким, що сплатив податок на доходи фізичних осіб у повному обсязі та у встановлений строк, тобто виконав податковий обов’язок.

Підставою ж для висновку про не сплату податку на доходи фізичних осіб відповідач вважає сплату позивачем такого податку до бюджету за місцем проживання фізичних осіб, посилаючись на норми статті 64 Бюджетного кодексу України.

Разом з тим, на думку суду, такі висновки податкового органу є передчасними, оскільки Податковий кодекс України не пов’язує виконання податкового обов’язку зі сплатою податку до конкретного бюджету та не встановлює обов’язку для податкового агента сплачувати суми податку на доходи фізичних осіб за своєю податковою адресою.

Суд враховує, що згідно частини другої статті 64 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі, однак зазначає, що за правилами частини п’ятої статей 45 та 78 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного і місцевого бюджетів визнаються зарахованими до відповідного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до розділу І Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року №122, єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Згідно пункту 2.1 вказаного Положення 2.1. єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, всі сплачені податки і збори (обов’язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів; тому сплата позивачем податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів за місцем проживання фізичних осіб, а не за своєю податковою адресою, не вплинула на обставини зарахування такого податку та виконання податкового обов’язку щодо сплати податку своєчасно та у повному обсязі.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає також, що сплата податковим агентом податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою цих фізичних осіб узгоджується з нормами Податкового кодексу України, оскільки податковий агент діє саме від імені та за рахунок фізичних осіб, на користь яких здійснює виплату доходів.

При вирішенні даного спору суд виходить також з принципу презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, що закріплений в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС”, як податковий агент, виконало податковий обов’язок, а саме сплатило податок на доходи фізичних осіб у повному обсязі та у встановлений строк - під час виплати оподатковуваного доходу, з огляду на презумпцію правомірності рішень платника податку, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпунктів 168.4.2, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України та не сплату податку на доходи фізичних осіб є помилковими, відповідно, збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на 4 486 515,83 грн. є протиправним, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04 січня 2013 року №000031705 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Фондова компанія “АТЛАС” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “АТЛАС” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 04 січня 2013 року №0000031705.

3. Зобов’язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “АТЛАС” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев’яносто чотири гривні нуль копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко