Постанова № 31868530, 27.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2013 року 15:44 № 826/5090/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представників позивача - Асауленко П.П.,

представник відповідача - Туман Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» (далі - позивач, ТОВ «Альянс Ойл Україна») до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000114120 від 29.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та суперечать йому, а податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що видане безпідставно, а отже має бути визнане нечинним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з тих підстав, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» не порушувало п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 126 Податкового кодексу України.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю та пояснив, що посилання позивача на неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції свідчать лише про неправильне трактування позивачем норм Податкового кодексу. Як зазначив відповідач, позивачем порушено абз.2 п.2 Підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, а як наслідок податковим органом правомірно застосовано норми п.п.126.1. ст..126 Податкового кодексу України у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, судом встановлено наступне.

ТОВ «Альянс Ойл Україна» взято на облік у СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, правонаступником якої є Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС, з 17.08.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету авансового внеску 1/9 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, за результатом якої складено акт № 267/41-20/34531124 від 18.03.2013 року (далі - акт).

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Альянс Ойл Україна» термін сплати до бюджету самостійно визначеного грошового зобов'язання авансового внеску 1/9 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток з 9 місяців 2012 року протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст.126 Податкового кодексу України.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000114120 від 29.03.2013 року про нарахування штрафу в сумі 228105,10 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання авансового внеску з податку на прибуток.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо сплати податків і зборів на момент їх виникнення та розгляду справи регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755- VI.

Відповідно до пункту 14.1.39. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.156. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Як передбачено статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з абз.1 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 9 місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи із системного аналізу норм чинного Податкового кодексу України, обов'язок та відповідальність за своєчасну сплату податкових платежів покладено виключно на платника податків. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. У зв'язку з чим, сплата самостійно узгодженого податкового зобов'язання на неналежний рахунок бюджету є недотримання платником податку обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем згідно платіжного доручення №1000 від 15.02.2013 року сплачено до Державного бюджету України (на р/р 31117009799011, код бюджетної класифікації 11024000) грошові кошти в сумі 2289277,00 грн. як авансовий платіж з податку на прибуток за лютий 2013 року.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 17.01.2013 року № 19 «Про затвердження Змін до бюджетної класифікації» та наказу Державної казначейської служби України від 22.01.2013 року № 14 «Про затвердження змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету», Державною казначейською службою України 01.01.2013 року відкрито нові рахунки для зарахування авансових внесків з податку на прибуток.

Інформація про зміну рахунків зі сплати авансових внесків з податку на прибуток офіційно оприлюднена на веб-порталі у вигляді узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 21.12.2012 року №1171, також вказано реквізити нових бюджетних рахунків.

У зв'язку зі зміною бюджетного рахунку для сплати авансового платежу з податку на прибуток позивач звернувся з листом №5751 від 25.02.2013 року до відповідача про зарахування вищевказаного авансового платежу з податку на прибуток за лютий 2013 року, що сплачений на р/р 31117009799011, код бюджетної класифікації 11024000, на р/р 31114165799011, код бюджетної класифікації 11024000.

Водночас, позивачем, до вирішення питання про перерахування коштів на новий бюджетний рахунок, добровільно сплачено авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року до Державного бюджету України відповідно до платіжного доручення №3 від 26.02.2013 року у розмірі 2289277,00 грн. на новий р/р 31114165799011, код бюджетної класифікації 11024000.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому встановлено граничний строк подання річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Тобто, у відповідності до абзацу 2 пункту 2 Підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України сплата авансових внесків у січні - лютому 2013 року здійснюється у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в декларації за 9 місяців 2012 року протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, в даному випадку граничний строк сплати - 20.02.2013 року.

Як уже встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачені податкові зобов'язання з авансового внеску податку на прибуток за 9 місяців 2012 року 26.02.2013 року, тобто з пропуском встановленого строку на 6 днів.

Порушення позивачем вимог щодо сплати сум авансового внеску з податку на прибуток також підтверджується розрахунком, наданим в судовому засіданні представником відповідача.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені абзацом 1 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає, що підстави для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000114120 від 29.03.2013 року відсутні, оскільки прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 31.05.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко