Постанова № 31868464, 26.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2013 року 17:11 № 826/98/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Винокурова К.С., при секретарі судового засідання Луцишині Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної фінансової інспекції в м.Києві

до Державного підприємства «Київський бронетанковий завод»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Винокуров К.С.

Секретар судових засідань Луцишин Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Петльований В.Б.

від відповідача: Мицак Д.М.

26.03.2013 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна фінансова інспекція в м.Києві (далі - Держфінінспекція в м.Києві, позивач) звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» (далі - ДП «КМРЗ») про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, зокрема виконати у повному обсязі п.2,3,4 вимоги Держфінінспекції в м.Києві від 13.04.2012 р. № 26-08-14-14/5066.

Ухвалою суду від 22.01.2013 р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 06.03.2013 р. було закінчено підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та за клопотанням відповідача було здійснено заміну неналежного відповідача - Державне підприємство «Київський ремонтно-механічний завод» на належного відповідача - Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» (далі- ДП «Київський БТЗ», відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною фінансовою інспекцією в м. Києві під час проведення ревізії фінансово-господарської Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» виявлено ряд порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, в зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу ДП «КМРЗ» вимогу про усунення виявлених ревізією порушень, проте відповідачем недоліки не усунуто, у зв'язку з чим станом на момент подання позову до суду а положення вимог залишаються невиконаними в повному обсязі і не усунутими

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов, які залучені до матеріалів справи.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Київський ремонтно-механічний завод» (код ЄДРПОУ 14302667) місцезнаходження: 02093, м.Київ, вул.Бориспільска, буд.34А, здійснює свою діяльність на підставі Статуту затвердженого наказом Міністра оборони України А.С.Гриценка від 16.10.2006 р. № 602 та зареєстрованого Дарницькою районною у м.Києві державною адміністрацією 10.02.2007 р. № 10651230000008691.

Відповідно до Статуту, Державне підприємство «Київський ремонтно-механічний завод» засноване на державній власності, є державним унітарним підприємством, діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Відповідно до п.1.1.6.4 Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2012 р. Держфінінспекцією в м.Києві було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності та ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р. та за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами ревізії складено акт від 27.03.2012 р. № 08-30/535 (далі- Акт від 27.03.2012 р.), яким встановлено наступне:

- в порушення ст. 2,3,6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», пп.6,11 Порядку відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України. Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1919, пп.1.2., 2.4., 3.2.1., 5.1., 5.2. Інструкції про порядок виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1919 «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил» органами військового управління Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.12.2002 р. №407 за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р. посадовими особами підприємства без погодження з МОУ реалізовано до держави Судан 42 одиниці кулеметів ПКТ 7,62 (4 категорії) та передано до ДП «Львівський БТРЗ» для подальшої реалізації 25 одиниці кулеметів ПКТ 7,62 мм, та 18 одиниць кулеметів ДШКМ, що призвело до зайвих витрат у сумі 1151,22 тис.грн.;

- в порушення ст. ст. 256, 629 Цивільного Кодексу України, п.1 ст.74 Господарського Кодексу України, п.2.1 Статуту ДП «КРМЗ», затвердженого наказом Міністра оборони України А.С. Гриценка від 16.10.2006 р. № 602, внаслідок несвоєчасного проведення претензійно-позовної роботи відносно суб'єктів господарювання - боржників, ДП «КРМЗ» списано впродовж періоду з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. зі складу активів підприємства дебіторську заборгованість з терміном позовної давності, який минув, що призвело до витрат активів на суму 352,22 тис.грн.;

- в порушення п.5 ст.11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» від 24.01.1997 р. № 51/97, п.1 ст.74 Господарського Кодексу України, пп.2, 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. № 532, п.2.1 Статуту ДП «КРМЗ», пп.2.8, 4.3 Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізації резерву від 28.04.2005 р. № 10/3, укладеного між Державним комітетом з державного матеріального резерву та ДП «КРМЗ», посадовими особами підприємства не вжито заходів щодо відшкодування витрат, понесених підприємством на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р., що призвело до нанесення збитків на загальну суму 120,73 тис.грн.;

- в порушення ч.1 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI, ДП «КРМЗ» укладено з ТОВ НВК «Техімпекс» договір купівлі-продажу товарів від 26.05.2011 р. №11/2011 на загальну суму 2790 тис. грн. та здійснено передплату за матеріальні цінності на загальну суму 1300 тис.грн.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому, Держфінінспекція направила на адресу ДП «КРМЗ», викладені в листі від 13.04.2012 р. №26-08-14-14/5066 (далі - вимога).

Так, згідно п.2 вимоги, Держфінінспекція зобов'язала ДП «КРМЗ» провести претензійно-позовну роботу по проведенню контрагентами товарно-матеріальних цінностей.

Так, згідно п.3 вимоги, Держфінінспекція зобов'язала ДП «КРМЗ» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за відповідними контрагентами та провести претензійно-позовну роботу по проведенню контрагентами коштів.

Так, згідно п.4 вимоги, Держфінінспекція зобов'язала ДП «КРМЗ» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за Державним агентством резерву України (правонаступник Державного комітету з державного матеріального резерву) та провести претензійно-позовну роботу по відшкодуванню витрат, понесених підприємством на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Згідно статті 2 Закону № 2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 8 Закону № 2939 встановлено, що Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну фінансову інспекцію України шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 765 утворено Державну фінансову інспекцію в м. Києві.

7 грудня 2011 року Голова Державної фінансової інспекції України затвердив Положення про Державну фінансову інспекцію в м. Києві.

Згідно пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, фінансово-господарська діяльність об'єкта контролю - це сукупність рішень, дій та операцій, які об'єкт контролю приймає та здійснює в частині володіння, використання та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами.

Відповідно до статті 10 Закону № 2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема:

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що проведена позивачем ревізія фінансового-господарської діяльності Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» в межах та порядку передбачених нормами чинного законодавства України.

Як зазначалось вище, позивачем в ході ревізії за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 встановлено, що посадовими особами ДП «Київський ремонтно-механічний завод» в порушення ст. 2,3, 56 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України»,пп. 6,11 Порядку відчуження та реалізації військового майна Збройних сил України, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2000 №1919, пп.. 1.2., 2.4., 3.2.1., 5.1., 5.2. Інструкції про порядок виконання зазначеної постанови КМУ, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.12.2002 року №407, 42 кулемети ПКТ 7,62 мм 4 категорії на підставі договору укладеного із ДП «Спецтехноекспорт» від 07.08.2009 року № STE-3-235-Д/К-09 разом з 42 одиницями танків Т-55 реалізовано до держави Судан; 25 одиниць кулеметів ПКТ 7,62 мм, та 18 одиниць кулеметів ДШКМ передано до ДП «Львівський БТРЗ» для подальшої реалізації.

В судовому засіданні представником Відповідача були надані письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

У зазначених поясненнях Відповідач описує обставини, які супроводжували переміщення вищезазначеного озброєння та процес його реалізації. Проте зазначені пояснення судом до уваги не приймаються, так як ніяким чином не спростовують встановлені Позивачем порушення ст. 2,3, 56 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», пп. 6,11 Порядку відчуження та реалізації військового майна Збройних сил України, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2000 №1919, пп.1.2., 2.4., 3.2.1., 5.1., 5.2. Інструкції про порядок виконання зазначеної постанови КМУ, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.12.2002 року №407, які були допущені під час такого переміщення та реалізації.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ст.97 КПК України ревізійні матеріали щодо незаконного заволодіння та розтрати службовими особами ДП «КРМЗ» стрілецької зброї передано до військової прокуратури Центрального регіону України від 17.04.2012 № 17/2/1-4140 для прийняття процесуального рішення.

За результатами розгляду першим заступником військового прокурора Центрального регіону України винесено постанову від 15.05.2012 р. про порушення кримінальної справи № 12400007 за фактом заволодіння службовими особами ДП «КРМЗ» вогнепальною зброєю - 42 кулеметами ПКТ 7,62 мм (4 категорії) вартістю понад 489 тис.грн., шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.262, ч.2 ст.366 КК України, та за фактом розтрати службовими особами вказаного підприємства чужого майна, яке перебувало в їх віданні - 25 кулеметів ПКТ 7,62 мм (4 категорії) та 18 кулеметів ДШКТ (4 категорії) вартістю понад 661 тис. грн. вчиненої в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність п.2 вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві щодо зобов'язання ДП «КМРЗ» вжити усіх необхідних заходів щодо проведення претензійно-позовної роботи по проведенню контрагентами товарно-матеріальних цінностей.

Відносно пункту 3 вимоги щодо зобов'язання ДП «КМРЗ» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за відповідними контрагентами та провести претензійно-позовну роботу по проведенню контрагентами коштів, суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідач у своїх письмових запереченнях посилається на те, що дебіторська заборгованість була списана належним чином та відповідно до законодавства України. Так, у зв'язку із закінченням термінів позовної давності у квітні 2012 року ДП «КРМЗ» зарахувало на позабалансовий рахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість» суми безнадійно дебіторської заборгованості в розмірі 3525221,44 грн. за такими боржниками: ДП «Укрінмаш» - 250 000, 00 грн.; ДП СЗТФ «Прогрес» - 59 129, 59 грн.; ДК «Укрспсцекспорт» - 15, 94 грн.; ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод» - 4928, 32 грн.; ХК БМ ім. Морозова -2 723. 77 грн.; ДГО концерн «Техвоєнсервіс» - 4 403, 82 грн.; ЗАТ «Укрбронекомплект» - 17 640, 00 грн.; СПД ОСОБА_5 - 9 000, 00 грн.; ТОВ «Анубіс ЛТД» - 4 380, 00 грн.

Також відповідач посилався на те, що Державна фінансова інспекція у Акті від 27.03.2012 р. посилається на нормативно правові акти, які не мають ніякого відношення до даної справи та накази підприємства, яких також не існує. Оскільки, в п.7 П(С) БО № 10 « Дебіторська заборгованість» зазначено, що поточна дебіторе їжа заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізованої вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних бортів. Таким чином, на думку відповідача, в даному пункті нічого не йдеться про рахунок № 38, який за словами Державної фінансової інспекції було порушено Державним підприємством «Київський ремонтно-механічний завод». Стосовно наказу «Про організацію бухгалтерського обліку та обліку політики на підприємстві» від 20.08.2008 р. № 208-ВР то його взагалі не існує, а отже і п. 13 вищезазначеного наказу не існує.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи в Акті від 27.03.2012 р., ДП «КБТЗ» в перевіряючий період, згідно даних Головної книга по рахунку № 38 «Резерв сумнівних боргів» резерв сумнівних боргів не створювався, що є порушенням п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 (далі - П(С)БО № 10).

Головна книга - це реєстр обліку, в якому відображається узагальнена інформація по кожному бухгалтерському рахунку. На кожний рахунок в головній книзі відводиться окрема сторінка. По кожному рахунку обов'язково вказується залишок на початок періоду, обороти по дебету і кредиту з розшифровкою оборотів і виводиться залишок на кінець періоду.

На рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення. Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в П(С)БО№10.

За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Аналітичний облік на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Дійсно, в п. 7 П(С)БО № 10 зазначено, що поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційної вартості. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Отже, резерв сумнівних боргів створюється за заборгованістю, щодо якої у вашого підприємства є невпевненість її погашення дебітором. У разі впевненості в неповерненні певної суми заборгованості боржником така дебіторська заборгованість набуває статусу безнадійної. Резерв сумнівних боргів використовується для списання безнадійної дебіторської заборгованості

Якщо підприємство не створює резерву сумнівних боргів, списання безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, а також тієї, за якою резерв не створюється, відбувається в кореспонденції з дебетом 944 «Сумнівні та безнадійні борги».

Отже, для того, щоб поточну дебіторську заборгованість включити до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, необхідно спочатку обчислити величину резерву сумнівних боргів згідно створеного резерву сумнівних боргів по рахунку № 38 «Резерв сумнівних боргів» Головної книги, а у випадку відповідача резерв сумнівних боргів не створювався.

Тобто ведення обліку та створення резерву сумнівних боргів в даному випадку мало передувати списанню суми безнадійно дебіторської заборгованості.

При цьому відповідно до П(С)БО № 10 сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Проте незважаючи на те, що критерієм сумнівності боргу є наявність можливості його неповернення, по вищезазначених боргах Відповідачем не здійснювалось жодних дій, щодо спроби їх повернення в претензійно-позовному порядку. Зазначені обставини, а також відсутність будь-яких пояснень з боку юрисконсультів відповідача, які відповідали протягом перевіряючого періоду за ведення претензійно-позовної роботи, відображені у акті перевірки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність п.3 вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві щодо зобов'язання ДП «КМРЗ» вжити усіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості в розмірі 352 221,44 грн.

Відносно п. 4 вимоги Держфінінспекції щодо відображення в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за Державним агентством резерву України (правонаступник Державного комітету з державного матеріального резерву) та провести претензійно-позовну роботу по відшкодуванню витрат, понесених підприємством на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, суд зазначає наступне.

В ході ревізії і в Акті від 27.03.2013 р. встановлено, що між Державним комітетом з державного матеріального резерву (далі-Комітет) та ДП «КРМЗ» (далі -Зберігач) укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 28.04.2005 №10/3.

Згідно п. 3.1 договору Комітет зобов'язаний відшкодовувати зберігачу витрати на зберігання цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Згідно п. 2.8 договору Зберігач зобов'язаний щороку разом з річним звітом форми № 12 подавати кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на наступний рік.

Згідно п. 4.1 вартість зберігання цінностей визначається згідно з Порядком відшкодування витрат підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4.2 відшкодування витрат із зберігання цінностей здійснюється за узгодженням між Комітетом та Зберігачем згідно поданих документів (узгодженого з Комітетом кошторису витрат, акту звірки заборгованості на момент сплати, акту виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей, затвердженого Комітетом). Згідно п. 4.3 оплата робіт із закладення (поставки) цінностей до мобілізаційного резерву проводиться безпосередньо після отримання та погодження Комітетом акта встановленої форми.

Документів щодо надання до Державного комітету з державного матеріального резерву кошторису витрат на 2011 рік, акту звірки заборгованостей, акту виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей до ревізії не надано. Документів щодо надходження коштів від Державного комітету з державного матеріального резерву до ревізії не надано. Документів щодо обліку заборгованості Державного комітету з державного матеріального резерву перед Підприємством до ревізії не надано. Пояснень із зазначеного питання до ревізії не надано.

В ході ревізії для документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків проведено зустрічну звірку у Державному агентстві резерву України (правонаступник Державного комітету з державного матеріального резерву) (далі - Держрезерв України).

Кошторис витрат на 2011 рік, акту звірки заборгованостей, акту виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей, затвердженого Комітетом за 2011 рік до зустрічної звірки не надано.

Згідно довідки начальника відділу мобілізаційного резерву Шелеста В.О. ДП «КРМЗ» у 2007-2009 роках подавались до Держрезерву кошториси витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Але, у зв'язку із зауваженнями та несвоєчасним поданням документів, кошториси витрат відправлені підприємству на доопрацювання. Доопрацьовані кошториси на адресу Держрезерву від ДП «КРМЗ» не надходили.

За період протягом 2010, 2011 років кошториси витрат не надавались. Згідно довідки Держрезерву України станом на 01.04.2011 року та станом на 01.01.2012 року кредиторська заборгованість за зберігання не обліковувалась та розрахунки по вартості зберігання матеріальних цінностей протягом періоду, що підлягав зустрічній звірці, не проводились.

Відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного та мобілізаційного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держрезервом та відповідальним зберігачем, за рахунок асигнувань державного бюджету.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532 «Про Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву» щороку підприємство (відповідальний зберігач) зобов'язане подавати до Держрезерву на затвердження кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на наступний рік та відповідні акти виконаних робіт.

Згідно Наказу Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136 «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України» розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів) узятих на облік органами Державного казначейства України.

У зв'язку з тим, що вищезазначені документи до Відділу бухгалтерського обліку та звітності не надходили, кредиторська заборгованість за зберігання перед ДП «Київський ремонтно-механічний завод» не рахується та розрахунки по вартості зберігання матеріальних цінностей по даному підприємству протягом 2002-2011 років не проводились.

До ревізії надано Кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у ДП «КРМЗ» на 2011 рік. Згідно Кошторису загальна сума витрат Підприємства на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву становить 160968,62 гривень.

Таким чином, в порушення п. 2.1 Статуту ДП «КРМЗ», затвердженого наказом Міністра оборони України А.С. Гриценка від 16.10.2006 № 602 та зареєстрованого Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 10.02.2007 № 10651230000008691, п. 1 ст. 74 Господарського кодексу України, пп. 2.8, 4.3 договору від 28.04.2005 № 10/3, пп.2,7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532, п. 5 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв», посадовими особами ДП «КРМЗ» не вжито заходів щодо відшкодування витрат, понесених Підприємством на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та, як наслідок, підприємству нанесено збитки на загальну суму 120726,47 грн. (160968,62/12 міс. * 9 міс).

У своїх запереченнях Відповідач зазначає, що проект кошторису витрат по зберіганню мобілізаційного резерву ДП «КРМЗ» був зареєстрований 30.01.2012 р. в Державному агентстві резерву України разом із звітністю за 2011 р. В зв'язку з тим, що в Державному агентстві резерву змінилася форма розрахунку кошторису, листом № 129 від 27.01.2012 року до Державного агентства резерву України був направлений проект кошторису з усуненням недоліків. В зв'язку з поверненням проекту кошторису із зауваженнями, листом № 547 від 12.04.2012 року в Державне агентство резерву України був направлений проект кошторису із змінами. Згодом, проект кошторису був знову повернутий та після доопрацювання листом № 906 від 03.07.2012 р. відправлений в Державне агентство резерву України. Проект кошторису був повернутий з вимогою зробити розрахунки згідно даних акту перевірки підприємства за 2008 рік. Таким чином не можливо визначити заборгованість Державного агентства резерву України, оскільки кошторис так і не було надано та не було його затверджено. Що стосується кошторису за 2012 рік, то його було перероблено враховуючи незаконні вимоги, та відправлено 07.02.2013 р. за № 050/278 в Державне агентство резерву України.

Проте на думку суду зазначені обставини не спростовують правомірності п. 4 оскаржуваної вимоги. Як зазначає сам відповідач у своїх запереченнях, постійні непогодження кошторисів з боку Державного агентства резерву України пояснюються «небажанням виплачувати кошти за зберігання мобілізаційного резерву». За таких обставин Відповідач ніяким чином не позбавлений права претензійно-позовну роботу у відношенні такого контрагента з приводу визначення суму заборгованості та її повернення в примусовому порядку, що і є суттю п.4 оскаржуваної вимоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві щодо зобов'язання ДП «КМРЗ» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за Державним агентством резерву України (правонаступник Державного комітету з державного матеріального резерву).

Частиною другою статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно частини десятої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено законність вимог Державної фінансової інспекції в м. Києві, викладених в пунктах 2,3,4 листа Державної фінансової інспекції в м. Києві від 13.04.2012 р. №26-08-14-14/5066 та з огляду на невиконання відповідачем вимог позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 181, 254 КАС України, адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» вчинити певні дії, зокрема виконати у повному обсязі п.2,3,4 вимоги Держфінінспекції в м.Києві від 13.04.2012 р. № 26-08-14-14/5066.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 07.05.2013