Постанова № 31868430, 17.06.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Справа № 823/1964/13-а

11 год. 00 хв. м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2013 управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) на користь позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-грудень 2012 року та 1 квартал 2013 року на загальну суму 3510 грн. 60 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» невчасно та не в повному обсязі сплачував єдиний внесок, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-грудень 2012 року та 1 квартал 2013 року на загальну суму 3510 грн. 60 коп.

17.06.2013 представник позивача надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного внеску в сумі 3100 грн. 00 коп., а розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач надав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 16.03.2012.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, що набрав чинності з 01.01.2011 (далі ЗУ № 2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно зі статтею 4 ЗУ № 2464-VI є, зокрема:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) тощо;

2) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

3) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями. Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок відповідно до ст. 7 ЗУ № 2464-VI нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяць, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-грудень 2012 року та 1 квартал 2013 року, чим порушив вимоги вищенаведених норм ЗУ № 2464-VI.

Як встановлено судом з матеріалів справи позивач сформував вимогу від 03.05.2013 №Ф-249 про сплату боргу із загальнообов'язкового державного соціального страхування за липень-грудень 2012 року та 1 квартал 2013 року в сумі 3510 грн. 60 коп. та відповідно до ст.25 ЗУ № 2464-VI направив її фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за адресою, вказаною в ЄДРПОУ, а саме: АДРЕСА_1. Вказана вимога отримана відповідачем особисто, що підтверджується даними копії корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 7).

У встановленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив. Таким чином вказана сума боргу є узгодженою.

Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, а також те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України за липень-грудень 2012 року та 1 квартал 2013 року у розмірі 3100 грн. 00 коп. відповідач в повному обсязі у встановлені законодавством строки та до часу вирішення спору в суді не сплатив та визнав позов, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 94, 97, 158 - 159, 160 - 165, 254 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, буд. 17; код ЄДРПОУ 21366780) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-грудень 2012 року та 1 квартал 2013 року у розмірі 3100 грн. 00 коп. (три тисячі сто гривень 00 копійок).

3.Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її отримання в порядку, передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич